Вже понад 70 днів Україна бореться за свою свободу. Зараз лінія фронту перейшла на Схід України — саме там від початку повномасштабного вторгнення б’ються бійці батальйону “Азов” і тримають оборону проти переважаючого в кількості супротивника.
Росіяни використовували хімічну зброю, скидали надпотужні бомби, вщент зруйнували місто Маріуполь, та все ж не змогли пробити оборону. Про критичну ситуацію у місті говорить уся міжнародна та українська преса. Сьогодні розповідаємо про українців, які є голосом країни поза її межами, та поділимося порадами, як самостійно організувати мітинг, будучи за кордоном.
З початку війни мільйони українців виїхали за кордон. Зараз наших людей можна знайти в кожному куточку планети — від Польщі і до Мексики та Токіо. Ніхто з цих них
не їхав з доброї волі — у когось війна зруйнувала дім, у когось назавжди забрала матір чи батька. Жінки з дітьми у колясках, люди на візках, бабусі з кількома десятками котів — всі вони тікали від небезпеки. Після звільнення Києва чимало людей повернулося назад до столиці попри небезпеку. Але досі мільйони українців тимчасово живуть різних країнах.
З 24 лютого минуло вже понад два місяця. Здебільшого етап адаптації у людей, які виїхали в перші тижні війни, минув. Хтось вже навіть знайшов роботу. Так, у Польщі вже понад 1 мільйон українців працевлаштувалися та мінімально налагодили своє життя — опанували мову на базовому рівні, записали дітей до садочків чи шкіл, вивчили міську інфраструктуру. Цей процес адаптації до нового життя дуже складний і болючий, і в декого він може займати більше двох місяців, проте, якщо говорити за середньостатистичний показник, то матимемо такий результат.
Якщо ви вже вивчили розклад електрички, знаєте, на яку лінію метро потрібно сісти, та можете замовити в кав’ярні тістечко з чаєм на мові країни, яка стала для вас тимчасовим прихистком — первинна адаптація пройшла. За своїм станом слід уважно слідкувати, тому що після всього пережитого чи побаченого — психіка не завжди може вчасно реагувати на болі всередині. Упевнившись, що з вами все гаразд, можна допомогти Україні. Зробити це можна різними способами — ми розповімо саме про мітинги.
Читайте також: Демидів — як українське село врятувало Київ
Серед суспільства побутує думка, чи справді є важливими мітинги та чи працюють вони у міжнародному контексті. Якщо бути лаконічними — так, працюють. Війна в Україні триває вже більше 8 років, а повномасштабна понад 2 місяці — і вона втомлює, тож міжнародна преса рано чи пізно також може стомитися від війни в Україні. Як би гірко це не звучало. Проте Україна має сильну перевагу — людей у світі, які є голосом країни і які не дають пресі мовчати та доводять до її відома ситуацію в країні.
Якщо Вам здається, що про події в Україні знають всі — то наводимо тільки останній кейс. На днях батальйон “Азов” давав прес-конференцію з “Азовсталі” — заводу, який став прихистком для сотні цивільних від звірств росіян. Заводу, на який окупанти вдень і вночі скидають бомби.
В цей час німецькі ЗМІ задають бійцю “Азову” питання про те, як він відчуває себе в день примирення. На жаль, російська пропаганда працює не тільки на території рф, і в деяких країнах досі є підтримка росії, зокрема це Болгарія, Угорщина, Литва та ФРГ. Є люди, які не розуміть всього масштабу катастрофи, яка прямо зараз відбувається в Україні, і саме тому мітинги українців — це спосіб розповісти правду та нагадати за щоденні вбивства і боротьбу за свободу.
Мітинги в підтримку України зараз проводяться в кожному кутку планети. Все, що Вам потрібно, щоб стати його учасником — це знати, де він відбувається, та мати з собою українську символіку. Стати учасником може не тільки українець, але й кожен небайдужий, який прагне долучитися до доброї справи та перемогти ворога. Ціль мітингів — достукатися до влади, нагадати про свою країну та звернути на себе увагу преси.
Українські мітинги завжди привертають до себе увагу ЗМІ, тож таким чином наші громадяни за кордоном постійно тримають вектор новин у локальних газетах, на шпальтах яких публікуються моторошні кадри з Бучі, Маріуполя чи Херсону. Не дати світові звикнути до війни — нелегка справа, адже у Франції, Португалії чи Німеччині на дітей не летять ракети, а тривоги не звучать десятки разів на день. Тож, одним із способів нагадувати про війну та звірства росіян стали мітинги.
В який б куточок землі вас б не занесло — шукайте можливості об’єднатися з українською громадою та виходьте на мітинги до урядових установ, навіть у маленьких містечках та селах це має сенс. В першу чергу шукати громади, які організовують акції, можна через соцмережі — Facebook, Telegram, Instagram та Twitter. Це посилання на сайт, де можна знайти дати мирних акцій у Канаді, Швейцарії, США та інших країнах.
Читайте також: Мапа Реновації — як рятують архітектурний ансамбль столиці в час війни
Щоб самостійно організувати мітинг, слід запланувати його на цій платформі, натиснувши кнопку “Організувати мітинг”. Далі наводимо просту інструкцію:
📌На сайті, посилання якого залишено вище, виберіть місце, дату та час. Краще, щоб це були центральні місця, відкриті для публіки, оскільки вони можуть вмістити багато людей — громадські площі.
📌 Дізнайтеся, чи потрібен вам дозвіл на проведення заходу. Можливо, вам доведеться повідомити місцеву владу або місцеве відділення поліції, особливо якщо на заході буде багато відвідувачів або ви плануєте використовувати гучномовці. Отримання дозволу може зайняти кілька днів.
📌 Продумайте логістику. Чи збираєтеся ви в одному місці або йтимете разом від одного місця до іншого? Чи буде у вас із собою гучномовець? Чи запросите ви ведучих, чи громадських лідерів або ж посадовців? Чи надаватиме ви плакати чи знаки, чи людям слід принести свої власні? Деякі шаблони плакатів можна знайти тут. Важливо мати загальне уявлення про те, як проходитиме мітинг.
📌Залучіть людей до участі у заході. Створіть докладний пост з інформацією про захід, включаючи дату, час і те, що люди мають принести із собою. Ви можете створити подію на Facebook чи опублікувати пост у Instagram.
📌 Обов’язково попередьте місцеві ЗМІ, напишіть їм на електронні скриньки чи в соцмережах.
Читайте також: Садиба Бахарєва — життя на дачі, квіткові оранжереї та загадкові пожежі в час війни
У день проведення заходу:
📌Пам’ятайте, що Ваш захід не обов’язково повинен тривати більше години. Важливо, щоб відвідувачі були залучені та мали спільну ідею. Скандуйте лозунги, співайте українські пісні. Якщо у вас є промовці, встановіть для них ліміт часу.
📌Тримайте відкрито: На таких заходах люди схильні тісно притискатися один до одного. Попросіть усіх розосередитись, щоб їх знаки були видні не лише публіці, а й ЗМІ. Зазнімкуйте мітинг на власну камеру чи телефон.
Після заходу
📌 Поділіться фотографіями та відеозаписами заходу у соціальних мережах, відмічайте місцевих політиків, пресу, навіть, ту яка не була присутня. Робіть позначки міжнародних ЗМІ таких як — The New York Times, The Times, The Washington Post та інших.
[…] Читайте також: За кордоном: чому важливо підтримувати Україну і як це … […]