Які зміни чекатимуть Україну при вступі в Євросоюз

Чіткий курс на європейську інтеграцію Україна взяла ще в 2014 році, втім вступ до Євросоюзу для держави дається дорогою ціною, зокрема війною. Попри те, Україна наполегливо прагне стати офіційним членом ЄС і, як бачимо, ці бажання вже незабаром можуть стати реальністю. Сьогодні розповідаємо, що зміниться для країни, коли вона вступить в ЄС.

Про концепцію Євросоюзу

Робер Шуман, один з співзасновників Європейського Союзу

Попередницею Європейського Союзу була Європейська спільнота, яку створили в 1957 році. Ініціатором фундації подібного союзу став Робер Шуман, міністр закордонних справ Франції. Потрібно зазначити, що ЄП була створена незабаром після закінчення Другої світової війни — тоді Європа зазнала фатальних наслідків як людських, так і економічних.

Крім того, перед європейським народом назрівала нова проблема — поява двох наддержав, Сполучених Штатів та Радянського Союзу, а також слабкість народу після військових дій. Тож, прагнучи створити більш вільний і чесний континент, народ Європи об’єднався, зокрема і для того, щоб уникнути війни в майбутньому. До слова, спочатку організація мала на меті дві основні задачі — управління своїми підприємствами з вироблення сталі та вугілля для військових потреб.

Згодом навіть була створена Європейська спільнота з вугілля і сталі — вона ж стала причиною швидкого післявоєнного відновлення економіки. До складу спільноти увійшли шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція та ФРН. Потім була створена Європейська економічна спільнота та аналогічна з атомної енергії.

7 лютого 1992 року у Маастрихті було підписано Маастрихтський договір (власне, це був Договір про Європейський Союз, який визначив так звані “три колони” ЄС):

1. Європейські Спільноти: ЄСВС, Євратом та Європейська Спільнота
2. Спільна зовнішня та безпекова політика;
3. Співробітництво у сферах юстиції та внутрішніх справ.

Також цей договір встановлював європейське громадянство та створення єдиної валюти — євро. Наразі 27 країн є чланами ЄС, налічуються 24 офіційні мови, втім невдовзі Україна має всі шанси стати 28.

Читайте також: За кадром: хто знімає війну в Україні

Зміни в економічному плані

Європейський центральний банк, центральний банк Єврозони

Не секрет, що після закінчення війни економіка України суттєво постраждає — російські загарбники цілеспрямовано знищували і продовжують знищувати не тільки житлові будинки, але й інфраструктурні об’єкти — заводи і великі підприємства. Все це завдає чималих матеріальних збитків, але попри це Україна вже почала відновлювати зруйновану інфраструкту швидкими темпами, зокрема і не без допомоги країн ЄС, які надають фінансову підтримку. До слова, спільна економіка країн-членів Європейського Союзу є другою за величиною в світі.

Тож, з вступом України до ЄС наша держава має всі шанси швидко стати на ноги та зміцнити не тільки своє економічне становище, але й зробити вклад в союз — зокрема, за допомогою аграрної сфери. Зазначимо, що ще до війни України була важливим експортером сільськогосподарської продукції, зокрема найбільшим попитом користувалися олія – 28,3%, кукурудза 28% та пшениця – 10,2%, а азійські країни займають найбільшу нішу в експорті української агропродукції.

Вступ в ЄС відкриє для України нові можливості — фермери отримують вихід на новий ринок, збільшиться товарообіг, а разом з ним і заробітна плата. Своєю чергою, це призведе до покращення соціального рівня життя робочого класу. Окремо слід зазначити і про притік інвесторів з країн Азії та Європи, які почали співпрацювати з Україною і до війни. Втім, зі вступом в ЄС кількість кандидатів значно суттєво збільшиться. Це забезпечить країні вірний шлях до підвищення рівня життя.

Читайте також: Сад Перемог, або як пришвидшити шлях до вільної України

Екологічні трансформації

Україна вже розробила непогані екологічні ініціативи — попри те, проблем у цій сфері вистачає. Зокрема, найбільш скандальними питаннями залишаються два — вирубка карпатських лісів та правильне утилізування відходів. Якщо з останнім справи йдуть краще, то нелегальні вирубки призводять до зсувів грунту, що загрожує вже життю людей. Наразі Європейське законодавство зараз поширюється на всі сфери охорони довкілля, такі як: боротьба із забрудненням повітря, захист води, переробка відходів, охорона природи та контроль хімічного забруднення, розвиток біотехнологій та інше.

Завдяки дотриманню суворих екологічних норм в країнах Європи за останні роки спостерігається поліпшення середовища існування та захисту місцевих видів тварин в Європі. Донедавна пріоритетом ЄС була боротьба зі зміною клімату. У звязку з цим чимало підприєств були вимушені модернізуватися, щоб відповідати стандартам ЄС і максимально зменшити негативний вплив на довкілля.

Така ж участь очікуватиме і українські підприємства — чимало з них вже використовують біопалива чи повністю відмовляються від природного газу, як компанія “Ензим” у Львові. Одначе, зі вступом в ЄС українські підприємці отримають не тільки нові стандарти, але й новий досвід, який допоможе ефективно заощаджувати на енергії та отримувати додатковий прибуток.

Читайте також: Війна і мода: як змінився одяг під час Другої світової війни

Освіта

Освіта в Україні потребує чимало реформ. На жаль, досі є факти корупції в університетах та достатньо ще радянських методів навчання, які не те, щоб мотивують молодь вчитися, а скоріше навпаки — розчаровують в освітньому процесі зовсім. Попри те, в країні успішно функціонують окремі ВУЗи, до яких щороку є черга з випускників, до таких зокрема, можна віднести приватний Український Католицький університет у Львові, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Острозьку академію, Харківський університет імені Каразіна та інші.

Зі вступом в ЄС країна має вдосконалювати систему освіти згідно зі стандартами європейських університетів. Так, важливо складовою є якісна програма навчання та можливість студента отримувати соціальне забезпечення, закордонний досвід та практику за програмою міжнародного співробітництва.

Наразі, Україна очікує отримати статус кандитата на членство в ЄС вже у червні 2022 року. Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Підсумуємо, що вже зараз європейські країни беруть активну участь у відбудові України, а деякі зголосилися відновлювати ще тимчасово окуповані росіянами території, зокрема драмтеатр у Маріуполі хоче відновити Італія.