6 червня 1944 року військами антигітлерівської коаліції була розпочата наймасштабніша в історії війн десантна операція. Ознаменувала вона відкриття союзниками другого фронту в Європі, який значно допоміг радянським військам на Східній ділянці і фактично допоміг знищити гітлерівців з країн фашистського альянсу.
Обставини підготовки та проведення Нормандської операції були просто неймовірними. Союзницькі війська запускали масштабні компанії з дезінформації німців, створювали фальшиві армії, використовували цікаві умовні коди тощо. Натомість німецьке командування не очікувало на вторгнення — війська були розслаблені, а фюрер напередодні ліг спати.
Чи очікувала нацистська Німеччина від своїх противників вторгнення з моря? Беззаперечно, так! Ще в березні 1942-го року, особисто за наказом фюрера, розпочалося спорудження найпотужнішого комплексу фортифікацій.
Найбільш вірогідною, на думку німців, вважалася висадка на французьке узбережжя біля протоки Па-де-Кале. Натомість, береги провінції Нормандія нацистське командування не надто брало до уваги.
На відміну району Дуврської протоки тут практично не було необхідних портів. Більше того, висадка військ на широкі піщані пляжі розцінювалася як самогубство. Ворожий артилерійський вогонь відразу вдарив б по позиціях союзних військ.
Читайте також: «Ніколи знову»: чому уряд Угорщини підтримує росію
Задля забезпечення несподіваної висадки союзних військ на територію Нормандії необхідно було розробити та втілити в життя широку дезінформаційну компанію. Включати в себе вона мала серію спеціальних операцій, які дозволили б зменшити пильність нацистів та відвернути їх увагу від запланованого місця висадки.
Для містіфікації противника використовувалися різні засоби: радіо, преса, спорудження хибних макетів районів висадки, зведення цілих містечок і спеціальних аеродромів.
Союзники розгортали муляжі військових баз, використовували манекени надувних танків, застосовували спеціальне шумове обладнання, яке імітувало звуки повітряного нальоту та стрільби.
Військові влаштовували демонстративні виходи в море, псевдоманеври військ, здійснювали бомбардування об’єктів в інших регіонах, посилюючи у німців переконання, що вторгнення здійснюватиметься саме там.
Цікавими хитрими прийомами для відволікання уваги та відтягування сил противника було створення фіктивних армій. До прикладу, у Шотландії було задіяно міфічну 4-ту британську армію, яка нібито готувалася до нападу на Норвегію.
В районі портового міста Дувр була розгорнена міфічна 1-ша американська група армій. Командувати нею мав генерал Джордж Паттон, якого німці вважали найкращим серед керівництва сил союзників.
Британські газети регулярно друкували фальшиві звіти та знімки генерала, який нібито перевіряв підготовку своїх військ, в той момент коли справжній керівник операції з вторгнення Дуайт Ейзенхауер залишався в тіні.
Командувати всіма сухопутними силами антигітлерівської коаліції під час Нормандської операції мав британський генерал Бернард Монтгомері. Зважаючи на його чималий досвід та хорошу роботу німецької розвідки, ця інформація з легкістю могла б стати відомою ворогові.
Щоб унеможливити подібне, союзниками було прийняте рішення відволікти увагу нацистів у доволі хитрий спосіб. Британському воєначальнику знайшли актора-двійника, якого незадовго до штурму відправили в штаб сподвижників у Північну Африку.
Коаліція не прогадала. Ідея була настільки вдалою, що німці очікуючи наступу в районі порту Кале зосередили там свої основні сили. Навіть коли союзні війська вже здійснили висадку в Нормандії, німецьке командування не відправляло туди підкріплення. Їм досі здавалося, що то був відволікаючий маневр.
В плануванні та організації Нормандської операції допомагало навіть ЗМІ. За 2 роки до висадки союзницьких військ, Британська Телерадіомовна Корпорація розпочала збір листівок з краєвидами узбереж Європи.
Метою подібного пошуку було роздобування розвідувальних даних про придатні для висадки союзників пляжі.
Як наслідок, мільйони світлин відправили в міністерство оборони, де за допомогою багатьох експертів, змогли обрати точне місце для висадки десанту.
Читайте також: Пропаганда перемоги: як знімали кіно у Києві під час Другої світової війни
Незважаючи на те, що вся інформація про операцію була надсекретною, британський підполковник Теренс Отвей хотів остаточно переконатися, що солдати його підрозділу вміють «тримати язик за зубами». Він підготував для них доволі незвичне випробування.
В місцеві паби, дислокаційні місця військовослужбовців, чоловік відправив найкрасивіших дівчат з повітряної ескадрильї. Їх завдання полягало у звабленні солдат та вивіданні у них всіх військових таємниць. На щастя, ніхто з підлеглих не вибовкнув секретну інформацію та не потрапив в пастку свого командувача.
На момент початку Нормандської операції в німецьких військах панувала плутанина та невизначеність. І це не дивно. Ніхто не очікував таких дій від військ антигітлерівської коаліції.
За описами британського історика Макса Гастінгса можна зрозуміти, що така сповільнена реакція нацистів була закономірною.
«Опівдні 5 червня капрал Вернер Кортенхаус, радист з танкового полку дивізії, повіз білизну свого екіпажу місцевій селянці, яка прала їм вже багато тижнів. Сержант Гейнц Нікман з парашутної дивізії Люфтваффе, розквартированої за Неверсом, пішов з бази, щоб увечері відпочити в місцевому солдатському клубі-їдальні».
Роз’їхалися і більшість начальників високого рівня. До прикладу, полковник Кауфман з навчальної танкової дивізії святкував медовий місяць у Штутгарті, а командувач німецькими військами в Північній Франції фельдмаршал Ервін Роммель відправився додому, в Німеччину, на святкування 50-річного ювілею своєї дружини. Згідно з переказами, в подарунок він віз їй пару нових туфель.
В ході підготовки та проведення Нормандської операції військові використовували чимало умовних кодів. Одним з них був вірш Поля Верлена «Осіння пісня», який сповіщав бійців французького Опору про початок висадки союзних військ.
Нацисти добре знали про можливість такого сигналу. І щоразу, коли британське радіо оманливо передавало хибну інформацію, німці щоразу піднімалися по тривозі.
Проте, коли 5-го червня 1944 року о 21.15 за лондонським часом у радіоефірі BBC пролунали перші рядки поезії, радисти нацистської армії не сприйняли її всерйоз.
Замість підняття військ здійснилося лише попередження, що умовний сигнал, який передала радіостанція «може означати повсюдний спалах актів терору та диверсій».
Коли все для висадки військ було готовим і остаточний план операції був затверджений, залишалося обрати дату вторгнення, яка залежала від кількох факторів. По-перше, висадка обов’язково повинна була відбутися на світанку, а по-друге, морський десант мав висадитися між припливом і відпливом.
Операцію запланували на червень 1944-го року. В той місяць придатними були декілька періодів: 5-7 червня або ж 18-20 червня. Обраний був перший варіант.
Аж раптом напередодні погода зіпсувалася: розпочалися сильні дощі і штормовий вітер. Задумувалися навіть про відкладання операції.
Ввечері 4-го червня метеорологи доповіли Ейзенхауеру, що 6-го червня очікуватиметься невелике погодне вікно і погода тимчасово поліпшиться.
Таким чином, перед американський генералом постав важкий вибір. У нього було 3 варіанти: піти на ризик і розпочати операцію запланованого 5-го червня, відкласти висадку на кілька тижнів або посподіватися на останній прогноз і перенести операцію на 24 години.
У результаті верховний головнокомандувач союзними військами в Європі обрав третій варіант і наказав почати операцію 6-го червня. Як виявилося згодом, це рішення було правильним. Нацисти не очікували висадки в такі несприятливі для неї погодні умови.
Читайте також: Революція червоної помади — як жінки протестували проти гітлерівської Німеччини
«Я дійшов до певного переконання, що ми повинні віддати наказ на вторгнення 6 червня. Мені це самому не подобається, але так склалося… Я не бачу іншого можливого рішення», — так пояснював свій наказ Ейзенхауер. Він розумів, що рішення про переніс операції на 24 години є ризиковим та може закінчитися патово.
Генерал навіть вирішив написати звернення, яке повинне було бути опубліковане у разі провалу операції.
«Висадка наших військ у зоні Шербург-Гавр не принесла успішних результатів і я відкликав наші війська. Моє рішення завдати удару на даний момент ґрунтується на інформації, що заслуговує на довіру. Наші морські та повітряні війська продемонстрували небувалу мужність. Якщо хтось і винен у їхній поразці, то тільки я сам”, – йшлося у листі, який Ейзенхауер випадково підписав 5 липня, а не 5 червня.
Незважаючи на те, що операція готувалася в умовах найсуворішої таємниці з врахуванням всіх застережених заходів, уникнути випадкових витоків секретної інформації не вдалося.
Коли тільки операція почала розроблятися, копію її планів раптовим поривом вітру винесло у відкрите вікно штабу. Знайшов їх випадковий перехожий, який через свій поганий зір не зміг прочитати вміст документів.
Наступним можливим інцидентом з витоку інформації був момент, коли один з військових, через свою неуважність, помилково замість листа відправив своїй сестрі секретні документи операції.
Найбільш неймовірною була історія з кросвордами. Незадовго до висадки, в британській газеті The Daily Telegraph надрукували кросворд, який містив кодові назви: «Юта» і «Омаха» — місця висадки на узбережжі, «Нептун» — назва морської частини операції, » «Overlord (Володар)» — кодова назва всієї Нормандської операції.
Британська розвідка швидко забила на сполох, підозрюючи, що в такий спосіб хтось намагається передати ворогові секретну інформацію. Упорядника кросворду знайшли дуже швидко. Ним виявиться звичайний шкільний вчитель Леонард Доу.
Допитували чоловіка кілька днів. За його згадками, допит був надзвичайно непростим, «мене буквально вивернули навиворіт». Як підсумок, ніяких підозрілих контактів та зв’язків в Доу з німцями не було. Чоловіка відпустили, а розслідування засекретили.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: Сонний Гітлер та кросворд з кодовими словами операції:… […]