24 лютого 2022 року, коли росія розпочала загарбницьку війну з суверенною та незалежною Україною, значення слова «паляниця» розширилося.
Український хлібець став не просто смачним виробом з муки, а символом нашої нації, справжнім мовним тестом для рашистів, тому що його неправильна вимова може накликати на людину чимало неприємниць.
Це далеко не єдиний випадок, коли одне єдине слово чи фраза могли призвести до чималих негативних наслідків. Тож давайте дізнаємося як дорога, каша, нут в різні періоди історії впливали на тривалість життя людей.
«Шиболет (івр. שיבולת, «колос» або «потік») – біблійний вислів, що в переносному значенні означає характерну мовну особливість, за якою можна ідентифікувати людину або групу людей.
Це свого роду розпізнавальний лінгвопароль, що дозволяє відокремити своїх від чужих у тих випадках, коли за іншими ознаками визначити приналежність неможливо».
Читайте також: Сонний Гітлер та кросворд з кодовими словами операції: цікаві факти з підготовки та проведення висадки союзних військ у Нормандії
Щоб дізнатися звідки походить слово «шиболет» потрібно прочитати біблійну історію.
На землі ізраїлевій вирувало протистояння двох племен: галаадитян та єфремлян. Обидва народи розмовляли на івриті, проте з певними відмінними один від одного акцентами.
Коли галлаадитяни розбили єфримлян, рештки ворожої армії змішалися з місцевим населенням. Вони змінили свій одяг та стали схожими на своїх суперників.
Тоді жителі Ґілеад придумали цікавий метод виявлення чужинців. Вони зайняли переправу через річку Йордан і змусили єфремлян пробираючись на інший берег казати слово «шиболет» (що означає «колос» або за іншою версією – «потік»).
Комусь, напевно, тоді вдалося переправитись через річку, але єфремлян серед них точно не було. Їх підвели шиплячі приголосні, через відсутність яких «шиболет» перетворювався на «сиболет». Так за один день було перебито близько 42 тисячі єфремлян.
«І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: “Нехай я перейду”, то ґілеадські люди йому говорили: “Чи ти єфремівець?” Той казав: “Ні”. І казали йому: “Скажи-но шібболет”. А той казав: “Сібболет”, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі». (Суд. 12:5-6.)
Український шиболет «паляниця» вже без перебільшення знає весь світ. Здавалося б, просте українське слово виявилося складним у вимові для наших недружніх сусідів.
Пояснюється це тим, що у російській фонетиці немає м’якого звуку «ц», а звук «л» – зубний. Тому як би вони не старалися, наше милозвучне слово у їх виконанні перетворюється в понівечену «пальанітсу».
Цікавий факт: слово «паляниця» не вперше отримує почесну роль лінгвопароля. За часів Української Повстанської Армії за його вимовою вже розпізнавали москалів.
До речі, Центр протидії дезінформації при РНБО України звертає увагу і на інші українські слова, до яких непристосована «російська щелепа». Це, до прикладу, полуниця, рушниця, молодиця, світлиця, нісенітниця, веселка, філіжанка, телепень тощо.
Не здатні вимовити певні звуки, слова чи речення носії й інших мов. Один із найстаріших історичних прикладів – Сицилійська вечірня 1282 року. Це національно-визвольне повстання, яке підняли сицилійці проти французького панування.
За переказами, коли заколот тільки розпочинався, вулицями Палермо ходили озброєні люди і показували всім «ciciri» (нут) та просили в перехожих вимовити назву цієї рослини.
Якщо перехожий міг без проблем сказати “ciciri”, його відпускали, а якщо ні – убивали на місці. Французам боби не піддалися. Вони просто не змогли вимовити цей термін.
Тому як наслідок, завдяки, здавалося б, такому простому крокові, сицилійці змогли виявити противників по всій території острова та захопити владу над ним.
Ще одним історичним прикладом, є події битви при Куртре (1302 р.). Саме тоді фламандці розпізнавали французів за їх нездатністю вимовити фразу «schild ende vriend» («щит та друг»).
В часи фризького повстання (1515- 1523 рр.), жителі Фрісландії не пускали в порт кораблі, екіпаж яких не міг вимовити фразу «Bûter, brea, en griene tsiis; wa’t dat net sizze kin, is gjin oprjochte Fries» («олія, житній хліб та зелений сир»), тому що саме це словосполучення окрім корінних фризів правильно вимовити не міг ніхто.
Читайте також: «1984»: Океанія — СРСР — росія: пророцтва Орвелла про СРСР Сталіна та путінську росію
Чимала кількість шиболетів з’явилася в роки Другої світової війни. Майже кожна нація вигадала свій «мовний тест» для перевірки німців.
При висадці в Нормандії англійські й американські військові перегукувалися між собою окликом «Thunderer», який противник не міг правильно вимовити.
Голландці впізнавали нацистів по вимові назви міста «Схевенінген» (Scheveningen). Останні вимовляли зв’язку перших трьох літер як «ш» замість потрібного звуку «сх».
Данці виявляли ворогів по назві свого десерту «rødgrød med fløde» (каша з ягодами та вершками). Німці давилися власними язиками, але так і не спромоглися правильно вимовити потрібне. Літери «д» вони перетворювали на «т».
Тим самим звуком німців ідентифікували і радянські солдати. Навіть якщо противник володів мовою на високому рівні, то жоден нацист не міг вимовити просте слово «дорога». В противника виходило «тарога».
Японських диверсантів американці виявляли за допомогою слова «lollapalooza». Чужинці ламали свої язики, але звук «л» так і не вимовляли. Замість потрібного «лоллапалуза» виходило «роррапалуза».
Читайте також: Урок історії для путіна: трагічний кінець диктаторів
Такої науки як шиболетознавство поки що не існує, тому не має і чіткої класифікації «мовних паролів». Проте вже на сьогодні, окрім звуків, інструментарій лінгвістичних кодів можна було б поповнити і діалектами, і сленгами, і жаргонами, і навіть жестами.
До прикладу, згадаймо використання останнього в фільмі «Безславні виродки».
У цій картині є сцена, в якій англійський розвідник, що діє під прикриттям у нацистській Німеччині, жестом замовляє в бармена 3 склянки віскі. Не знаючи умовного жестового німецького шиболета, він показує людині за барною стійкою вказівний, середній і безіменний пальці, замість потрібних великого, вказівного і середнього.
Сидячий навпроти німецький контррозвідник, який побачив подібну дію, дістає з-під столу пістолет, націлюючи його прямо в живіт англійському розвіднику. А далі, за класикою жанру, слідує перестрілка.
Проте не всі шиболети спрацьовують, як планується. Існують виключення із правил.
До прикладу, в 1923 році в японському регіоні Канто почали виникати антикорейські настрої. Країною почали ширитися чутки, що нібито корейці, які живуть у цій частині країни, мародерять, отруюють криниці й влаштовують підпали.
Задля виявлення та знешкодження етнічних корейців, місцеві японці почали самоорганізуватися в окремі підрозділи. Методом їх пошуку був шиболет «jū-go-en, go-ji-ssen» (дзю: го-ен, го дзі сен), в якому японці зазвичай вимовляють початкові «г», як носовий Н [ŋ], в той час як корейці ці два звуки вимовляють як «г» і «к» відповідно.
Проте іноді вимовляти такі важкі японські слова було не під силу і етнічним китайцям, і рюкюйцям, а подекуди й самим японцям, вихідцям з інших регіонів країни. Тому, під роздачу потрапляли і цілком невинні люди.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: «Паляниця», «ciciri», «lollapalooza»: за якими слов… […]
[…] Читайте також: «Паляниця», «ciciri», «lollapalooza»: за якими словами різні нац… […]