Без співів та в одежі: цікаві правила київського метрополітену

Більшість киян вважає метрополітен одним з найшвидших та найзручніших способів пересування містом. Кожного робочого дня підземкою користується близько мільйона людей.

Гілки метро з’єднують найважливіші райони міста, дозволяючи швидко та доволі економно дістатися до роботи або навчання, а також повернутися назад додому.

Але чи часто ми замислюємося, що як і будь який інший наземний транспорт, метрополітет теж має свої правила користування, деякі з яких є доволі специфічними.

Для того аби вам не довелося потрапити в незручне становище через вимогу заплатити за свій багаж або ж, коли ваш чотирилапий товариш не зможе скласти вам компанію у поїздці, розповідаємо вам правила користування київським метрополітеном.

Безоплатний багаж

Пасажирам дозволяється безоплатне перевезення:

– ручної поклажі;

– контейнерів та кліток, габаритні розміри яких за сумою трьох вимірів (довжина, ширина, висота) не перевищують 120 сантиметрів;

– дитячих колясок, крісел колісних, палиць, милиць, ходунків та інших засобів, якими користуються маломобільні групи населення;

– музичних інструментів в чохлах або належній упаковці;

– спортивного спорядження (лиж, санок, ковзанів, велосипедів тощо) у чохлах або належній упаковці.

Перевозити заборонено

Забороняється перевезення:

– речей, габаритні розміри яких за сумою трьох вимірів (довжина, ширина, висота) перевищують 200 сантиметрів;

– контейнерів та кліток, габаритні розміри яких за сумою трьох вимірів (довжина, ширина, висота) перевищують 120 сантиметрів;

– рулонів діаметром понад 15 сантиметрів та довжиною понад 170 сантиметрів;

– довгомірних предметів (в тому числі дерев, рослин, садового інвентарю, риболовних снастей тощо) понад 220 сантиметрів;

– речей, в тому числі округлої форми, без засобів утримання, а також тих, що можуть забруднити або травмувати пасажирів, пошкодити або зіпсувати споруди, пристрої і обладнання метрополітену;

– пожежонебезпечних, вибухонебезпечних, отруйних, наркотичних та їдких речовин, газових та кисневих балонів;

– тварин (крім собак-поводирів), птахів без спеціальних контейнерів чи кліток;

– багажу на візках (за винятком сумок-візків, валіз та сумок на колесах, габаритні розміри яких за сумою вимірів (довжина, ширина, висота) не перевищують 200 сантиметрів).

– спортивне спорядження (лижі, санки, ковзани, велосипеди тощо), дерева, у тому числі саджанці, рослини, садовий інвентар, риболовні снасті, мисливська зброя, колючі предмети та такі, що легко розбиваються, перевозяться виключно в чохлах або належній упаковці.

– велосипеди та інше спортивне спорядження, габаритні розміри яких за сумою трьох вимірів (довжина, ширина, висота) перевищують 120 сантиметрів, перевозяться виключно в розібраному вигляді.

Читайте також: Бомбоубежище и секретная станция: топ-12 фактов о Киевском метрополитене

В метрополітені заборонено

Окрім доволі логічних правил користування київським метрополітеном є й не зовсім очевидні та часто порушувані заборони.

На території київського метрополітену заборонено:

– пересуватися на самокатах, роликових ковзанах, скейтах та інших спортивних і транспортних засобах;

– користуватись електронними сигаретами, курити;

– заходити на станцію метрополітену та перебувати у вагонах поїзда в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;

– вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, засмічувати об’єкти метрополітену;

– розклеювати, роздавати або розповсюджувати іншим способом продукцію інформаційного або рекламного змісту;

– здійснювати підприємницьку діяльність;

– проводити публічні заходи на станціях метрополітену, а також у вагонах поїзда, вести агітаційну діяльність;

– відтворювати звукозаписи через гучномовці, грати на музичних інструментах, співати на станціях метрополітену та у вагонах поїздів;

– здійснювати фотозйомку з використанням штативу чи додаткових приладів та елементів освітлення, кіно-, відеозйомку без письмової згоди перевізника;

– вживати на станціях метрополітену та у вагонах поїздів морозиво, іншу їжу, напої, що можуть забруднити інших пасажирів;

– жебракувати;

– перебувати в неналежному (неохайному) зовнішньому вигляді (оголеним, з оголеним торсом, у спідній білизні без одягу, без взуття, у брудному одязі, в одязі з явно вираженим специфічним, неприємним запахом), а також з багажем, що може забруднити чи поранити інших пасажирів.

– відчиняти двері або притулятися до дверей у вагонах поїздів та ліфтах під час їх руху;

– користуватися без потреби переговорними пристроями, а також пристроями зв’язку метрополітену, вимикачами “СТОП” на балюстрадах ескалаторів;

Пропозиції киян

Загалом чимало користувачів метрополітену висловлюють свою задоволеність щодо якості послуг, які надає метро. Проте у багатьох з них також є деякі пропозиції та зауваження щодо покращення системи.

Ось деякі з них:

– збільшити робочий час метрополітену або перейти на цілодобовий режим роботи, щоб забезпечити зручність для пасажирів у різний час доби;

– розширити мережу ліній та станцій метро;

– запустити в експлуатацію нові вагони, які будуть більш безпечними та матимуть менший рівень шуму, що поліпшить комфорт пасажирів; а також вагони з кращою системою провітрювання.

Ці пропозиції спрямовані на покращення зручності та якості обслуговування у київському метрополітені, враховуючи потреби та побажання його користувачів.

Читайте також: «Підгорний перерізав стрічку»: як будували станції київського метро

Досвід європейських країн

В країнах Євросоюзу були введені додаткові заходи безпеки для пасажирів у метрополітені. Наприклад, в потягах німецького метро двері відчиняються тільки після натискання спеціальної кнопки. Це дозволяє людям уникнути затиснення.

У паризькому метро на всіх станціях встановлені перегородки з розсувними дверима, які можна відкривати за допомогою важелів. Ці перегородки відокремлюють зал очікування від залізничних шляхів і не дозволяють пасажирам впасти на рейки.

У європейських вагонах спеціально використовуються колеса з малошумними властивостями, а самі вагони мають звукоізоляцію, що дозволяє пасажирам комфортно пересуватися всередині. Також європейські вагони рухаються без тряски, що було б бажаним для столичного українського метро.

Щоденно київським метрополітеном користується 40% пасажирів від всього громадського транспорту. Він великою мірою полегшує навантаження на наземний транспорт, особливо під час пік-годин.

У цей період на платформах збирається багато людей, особливо на їх серединах та по краях. Тому окрім вказівок швидше заходити до вагонів, важливо ще й нагадувати пасажирам рівномірно розподілятися по платформі.