Ігор Сікорський — випускник КПІ та легенда світової авіації

Дитяча мрія маленького хлопчика зробила його легендою світової авіації. Пропонуємо вашій увазі історію життя та звершень Ігоря Сікорського.

Життя в Україні

Народився Ігор Сікорський 6 червня (за старим стилем 25 травня) 1889 року в Києві. Його батько був професором неврології та психіатрії в Університеті святого Володимира (сьогодні це КНУ ім. Тараса Шевченка), а ще ярим противником руху українського відродження. Його хрещеними батьками стали двоюрідний брат російського імператора Олександра ІІІ великий князь Петро Романов та велика княгиня Олександра Романова, яка приходилась дружиною старшого брата імператора Олександра ІІ.

Читайте також: Киевский Университет святого Владимира — история основания и развития

Судячи з вищесказаного, родина мала тісні зв’язки з російською правлячою родиною, тому не дивно, що Ігор Сікорський позиціонував свою етнічну приналежність до росіян, хоча народився та жив в Україні, але слід зазначити, що на той момент Україна була у складі Російської імперії.

З дитинства Ігоря вабило небо. Він захоплювався ідеями Леонардо да Вінчі про крилаті машини, які мають здатність літати.

Родина Сікорських була досить заможною, щоб мати можливість дати своїм дітям гідну освіту. Тому в 1900 році Ігор Сікорський вступив в Морський кадетський корпус у Петербурзі. Його навчання там, в цілому, можна назвати успішним, але, як виявилось, морська кар’єра не вабила юнака, тому провчившись 6 років, він залишає навчальний заклад на користь іншого з більш технічною направленістю.

Вибір пав на французьку технічну школу Дювіньйо де Ланно, що знаходиться в Парижі. 6 місяців навчання, але Ігор незадоволений. Він вважає рівень підготовки недостатнім і повертається додому.

Заснований в 1898 році Київський політехнічний інститут пропонує своїм студентам грунтовну підготовку з математики, фізики, хімії і т.д. з можливість практично відточувати свої навички на виробництві та в лабораторіях. В 1905-1906 роках там відкрилась секція з повітроплавання.

В вищому навчальному закладі всіляко підтримували наукові дослідження як студентів, так і викладачів. Секція мала відділи гелікоптерів,  орнітоптерів, аеропланів та двигунів.

В гелікоптерному відділі Київського політехнічного інституту і знайшов свій прихисток Ігор Сікорський.

Він вступив до ВНЗ у 1907 році, а в 1908 почав розробляти свій перший вертоліт.

Сікорський був одним із найактивніших учасників гуртка. Його батько бачив прагнення свого сина, і не тільки благословив його на майбутні звершення, але і не жалів коштів на матеріальну підтримку; а його вчитель Микола Делоне. бачачи завзяття свого учня, пише йому рекомендаційного листа до Фердинанда Фербера одного з найвідоміших авіаторів того часу, щоб він Сікорський міг набратись досвіду та підняти з землі в повітря свій перший вертоліт.

3 місяці провів Ігор у Франції. Після яких Фербер став йому порадником і наставником. Він повернувся додому з новими знаннями, і з новеньким двигуном “Анзані”, який мав підняти гвинтокрил в повітря,а але не сталось. Двигун був не достатньо потужним.

Однак, не можна сказати про те, що ця поїздка була безрезультатною. Згодом, в ході випробувань, Сікорський виявив багато особливостей, які він не врахував при конструюванні апарата.

Провівши всі необхідні дослідження та отримавши результати, в 1910 році Ігор знов їде до Франції.

Повернувшись додому весною того ж року, він робить спробу номер два, але знову провал. Сікорський розуміє, що в конструкції вертольоту немає помилки,  основна проблема — відсутність достатньо потужного двигуна.

Паралельно із конструюванням гвинтокрила, Ігор Сікорський, разом зі своїм товаришем з інституту Федором Билінкіним, збирають навколо себе однодумців та створюють авіамайстерню для розробки свого першого аероплану. Для цього були збудовані спеціальні ангари в КПІ та на Куренівці, і найняті необхідні спеціалісти, такі як: слюсарі, теслярі та бляхарі. А добровільно допомагати в цій справі зголосились їх одногрупники по інституту.

За допомогою ще одного політехніка Василя Іордана Сікорський та Билінків створили створили свої перші літаки БІС-1 та БІС-2, які вже піднімались в небо.

Майстерня випустила багато залізних птахів, включаючи аероплан, літаки С-3,4,5 та особливо С-6, який приніс своїм розробником світовий рекорд по швидкості (111 км/годину). Однак, на випробуваннях літак показав Сікорському багато сюрпризів, тому він вирішив його допрацювати.

Удосконаливши літак, Сікорський почав випробування 10 березня 1912 року. Одержана модель отримала назву С-6А. Ця машина принесла своєму розробнику другий світовий рекорд — 108 км/годину, при тому що на борту літака був пілот, 2 пасажири і 2 добровольці, які лежали на крилах. Разом з маслом та бензином загальна вага машини складала 410 кг, вона пролетіла по прямій через Куренівський аеродром та здійснила успішну посадку.

Згодом, на Другій Міжнародній Виставці Повітроплавання машина принесла Сікорському Велику золоту медаль та всеросійську славу. Саме тоді на нього, як на конструктора звернули увагу військові.

Фундаментальні знання, оригінальність підходу, точність розрахунків, наукові дослідження в області повітроплавання зробили Сікорського визнаним авіаконструктором. Згодом, його запросили на посаду головного конструктора авіаційного відділення “Русько-Балтійського вагонного заводу”, де він зміг в повному обсязі розкрити та використати свій потенціал.

Тут він побив ще один світовий рекорд — вперше піднявся на літаку на висоту 2000 м з п’ятьма пасажирами на борту.

Він сконструював льотного гіганта (на той момент) — чотиримоторного С-22 (“Ілля Муромець”). І здійснив на ньому політ Петербург-Київ-Петербург із трьома пасажирами на борту.

Життя за кордоном

Згодом розпочалась Перша Світова війна. Владу в Росії захопили більшовики.  Положення російської авіації стало хитким. За цей нелегкий час країна втратила багато хороших спеціалістів. Хтось втратив роботу, був на межі бідності і мусив виживати, хтось був репресований, а хтось, як Ігор Сікорський емігрував за кордон.

Ігор Сікорський теж міг бути репресований через хороші стосунки своєї родини з поваленою правлячою династією Російської імперії. Він знав про це. Тому в березні 1918 року він виїжджає до Франції. Але як виявилось там не було для нього перспектив, тому він приймає рішення переїхати до Америки.

Тоді в США авіаційна промисловість дихала на ладан, навіть великі підприємства перебивались бодай якимось замовленнями, і Сікорському не зміг отримати роботу. Тоді він почав викладати математику у вечірній школі для російських емігрантів у Нью-Йорку. Паралельно він розробляв новий пасажирсько-вантажний літак і проводив лекції у різних громадських організаціях на тему авіації та її перспектив.

Це надихнуло його земляків і спільними зусиллями було створено компанію Sikorsky Aeroengineering Corporation. Грошей на створення літака було критично мало. Ангаром служила птахоферма, а постачальником необхідних деталей — автомобільне звалище.

Щоб хоч якось покращити власне становище засновники компанії почали продавати акції. І рятівник таки знайшовся — композитор Сергій Рахманінов вклав 5 тис. американських доларів. На той час це була значна сума. На ці кошти компанія змогла орендувати справжній ангар поряд з аеродромом, а Рахманінову запропонували стати віце-президентом.

Читайте також: Знаменитые киевляне: военный лётчик Василий Дончук

Перший літак створений в США був готовий в 1924 році, і названий S-29A (А означало “американський”). В 1927 році він був проданий відомому льотчику і бізнесмену Роско Тернеру, а потім він перепродав його на голлівудську кіностудію, де за участі літака був знятий фільм про повітряні баталії Першої світової війни.

Модифікацій S-29A не було, це літак у єдиному екземплярі. Але він приніс компанії гроші, та дав змогу заявити про себе в Америці.

За подальших 5 років було створено ще 4 літаки, з яких варто виділити один — S-38 та його модифікації. Літак випускався масово, і був настільки комерційно успішним, що дозволив компанії придбати земельну ділянку, і за короткий час звести авіабудівний завод. Він приніс компанії успіх та всесвітню славу.

Шедевром авіабудування того часу стала S-40 — чотиримоторна амфібія, яка була здатна вміщувати в себе до 40 пасажирів, та переміщатися на відстань до 1,5 тис. км.

Ще одним полем наукових досліджень для Сікорського були гвинтокрили. Світове конструювання цієї машини вже мало певні успіхи, але в Сікорського на цей рахунок була власна думка, і власні ідеї.

В той же час американська влада виказала зацікавленість в тому, щоб поповнити ряди своєї бойової техніки такими машинами, і Сікорському було що запропонувати.

Першими з-під конструкторського пера Сікорського вийшли VS-300 i VS-316, при тому що останній ввели в експлуатацію вже через 14 місяців після підписання угоди про розробку.

В подальші роки в США почався справжній гвинтокрильний бум, але компанія Сікорського успішно конкурувала як на американському, так і на світовому ринках.

Гвинтокрили YR-4A та YR-4B брали участь у військових діях, та першій у світовій історії рятувальній операції — екіпажу американського есмінця “Тернер” підбитого і затопленого німецьким підводним човном в 1944 році.

Одним з найкращих гвинтокрилів Сікорського можна назвати S-55. В 1952 році він вперше в історії авіації здійснив трансатлантичний переліт. Його випускали 12 років підряд не тільки в США, але і в Японії, Франції та Великій Британії.

Останній гвинтокрил, який Сікорський розробив особисто став S-58. Після нього Ігор Сікорський офіційно пішов з посади головного конструктора власної компанії.

За всю свою кар’єру він розробив безліч літаків, гвинтокрилів, амфібій. Його ім’я асоціюється з самим поняттям авіації. Він зробив колосальний внесок у світове авіабудування і став його легендою.

Ігор Сікорський помер 26 жовтня 1972 року у США. Але його спадщина шанується у всьому світі й досі.

Куптій Дарина