Для того, щоб відчути культуру Близького Сходу не обов’язково їхати до далеких країн. Тим, хто живе в Києві, пощастило і така можливість надана кожному, хто виявить бажання відвідати першу і, поки що, єдину в місті мечеть Ар-Рахма.
Ар-Рахма це не просто мечеть, а справжній духовний і культурний центр мусульман України. В перекладі з арабської мови назва означає «милосердя». Місце для будівництва мечеті вибрали не випадково. Саме тут, на одній з найдавніших київських гір, Щекавиці, знаходилося старе мусульманське кладовище, яке було засноване ще перед Другою світовою війною.
Назва місцевості — “Татарка”, походить від нижньогородських татар, які сповідували іслам та оселилися тут у 1860-х роках. Міська влада дозволила відкрити перший молитовний будинок мусульман, громада яких на той час становила близько 500 осіб, лише в 1897 році. Він розташувався в житловому будинку на Подолі і займав приміщення трьох квартир.
Вже на початку ХХ століття стало підніматися питання про будівництво кам’яної мечеті. Був складений проект храму на 800 чоловік, і в жовтні 1913 року на вулиці Гоголівська була здійснена його закладка. Втіленню проєкту в життя завадили Перша Світова війна, революція і прихід більшовицької влади. Зі встановленням радянської влади мусульман розселили по всьому місту, а їх молитовний будинок скасували.
Читайте также: Один з найстаріших районів Києва: Татарка
Передумовою ддя створення першої мусульманської святині стало обрання главою Духовного управління мусульман України шейха Ахмеда Таміма. Ще до свого призначення він пропагував ряд завдань, які повинні бути реалізовані в Україні: популяризація ісламської культури, будівництво нових мечетей, розвиток вчення про іслам. В зв’язку з цим в середині 1990-х років адміністрація Києва прийняла рішення про виділення землі мусульманському співтовариству для будівництва меморіально-молитовного будинку.
Будівництво мечеті «Ар-Рахма» тривало протягом 1996–2012 років і проходило в кілька етапів. Перший камінь мечеті було закладено в серпні 1994 року під час Першого з’їзду мусульман України. Вже після завершення першої частини будівництва, 1998 року, тут щоп’ятниці, у свята та у дні важливих подій почали проводити богослужіння. В 2000-му році на куполі нової мечеті Ар-Рахма встановили півмісяць і в недобудованому будинку почали читатися перші молитви. Через деякий час було отримано дозвіл на розширення площі мечеті, а в 2007 році затверджено новий проєкт, який передбачав збільшення молитовної зали, будівництво мінарету, адміністративного корпусу та освітнього центру — медресе. У 2009-му році заклали перший в Києві мінарет. Урочисте відкриття вже завершеного комплексу відбулося 2 грудня 2011 року.
Зараз у мечеті регулярно відбуваються п’ятничні намази (Джуму’а-намази) і святкові богослужіння в дні Ураза-байраму і Курбан-байраму. Кошти на спорудження давали мусульмани міста, а також небайдужі меценати. У будівництві мечеті брали участь мусульмани різного віку та соціальних груп, включаючи послів мусульманських країн України.
На сьогоднішній день, на території мечеті окрім молитовного залу, мінарету (висока башта з якої мусульман закликають до молитви), медресе (навчальний заклад у мусульман) є адміністративний корпус, видавництво, шлюбний зал, зал для урочистих заходів тощо.
Тут працює недільна школа, а також проводять безкоштовні екскурсії та читають лекції, присвячені ісламу. Зайти до мечеті Ар-Рахма може кожен охочий. У приміщенні дуже тихо. На підлозі килими, можна сісти в будь-якому місці, помолитися або просто подумати. Варто подбати про відповідний одяг: вам ніхто не робитиме зауважень, але голі ноги та плечі у молитовному місці не надто доречні.
Читайте также: Михайловский собор: как его уничтожали и снова строили
Автор проєкту мечеті — київський архітектор Олександр Комаровський (готелі «Національний» та «Козацький», проект реконструкції площі Незалежності). Допомагав йому сирійський архітектор Ридван Маджзуб. Після смерті Комаровського реалізацією проекту займався Сергій Бабушкін спільно з архітектором Ходжою Ахмадом Дадаєвим.
Над головним входом у будівлю мечеті написано арабською мовою: “Немає творця, крім Одного-Єдиного Бога, і Мухаммад — Його Пророк”. Також на дерев’яних дверях молитовного залу вирізані ду’а (молитви), які бажано читати заходячи до храму: “О, Аллах, відчини мені браму Твоєї милості та даруй мені знання”. Зали мечеті прикрашають великі люстри привезені з Туреччини. На кожному скляному плафоні вигравіювані імена Бога — “Аллах” та Пророка — “Мухаммад”, а на кожному металевому ободі вираз, з якого починається кожна сура Кур’яану — “Басмаля” “З Іменем Аллаха — Милостивого для всіх на цьому світі й лише для вірян на Тому Світі”.
Читайте также: История Кирилловской церкви: древняя святыня на Дорогожичах с фресками Врубеля
У проекті київської мечеті поєднуються класична східна традиція і сучасні рішення в дизайні і технологіях будівництва, що робить її унікальною.
При зовнішній обробці використаний вулканічний туф — декоративний камінь з Азербайджану. З Туреччини був привезений килим для молитовного залу площею понад 1000 квадратних метрів. Купол мечеті прикрашають яскраві вітражі, а зал встелена килимами.
Мечеть може одночасно прийняти до 3000 віруючих, в ній 3 зали, всередині яких є 24 кругові колони, а площа приміщень — близько 3200 кв. м. У мечеті є два міхраба — поглиблення у стіні, що вказують напрямок для Намазу. На внутрішньому подвір’ї мечеті знаходиться мінарет — вежа, з якої віруючих закликають до молитви. Його висота — 27 метрів. Усередині нього є гвинтові сходи на 118 сходинок. Таким чином, муедзин повинен піднятися на висоту 9-го поверху, щоб повідомити віруючим про час Намазу.
Комплекс має 7 куполів висотою від 1 до 2,5 метрів. Всі куполи мечеті покриті міддю. Верхи мечеті і мінарети прикрашає традиційний символ ісламу — півмісяць.
Одним з найбільших скарбів мечеті Ар-Рахма є свята реліквія — волос пророка Мухаммеда. Таким чином, мусульмани України мають виняткову можливість робити таббаруки (благословення з мощами) на своїй батьківщині.
Цікаво, що іслам міг стати панівною релігією в Україні. Існує легенда, що тисячу років тому князь Володимир Великий постав перед вибором: зберегти віру предків, або ж прийняти одну із впливових тоді релігій – юдаїзм, іслам чи християнство.
Є джерела, які вказують, що нащадку Рюрика припало до смаку саме Магометове вчення, але він відмовився від нього, бо воно забороняє вживати алкоголь. “Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути”, – сказав тоді Володимир.
Руслана Сторожук
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
