
Фото ілюстративне
Водолази ДСНС провели унікальну підводну спецоперацію на одній із київських ТЕЦ, пошкодженої російським обстрілом. Протягом шести днів вони працювали в крижаній воді при температурі мінус 15 градусів, щоб відновити гідроспоруду та повернути тепло киянам.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив 22 січня про завершення роботи. Спецоперація виявилась надзвичайно складною через низку критичних чинників.
На ТЕЦ була порушена цілісність гідроспоруди, яка охолоджує агрегати. Як розповів Андрій Власенко, заступник начальника загону ДСНС, вода затопила критичні частини: “Все заливало водою. Технічно там не все дозволяло працювати. Треба було терміново відновити цілісність”.
Робота під водою ускладнювалась тим, що водолази мали заходити в колодязь, а потім по шахті розмірами 1,5 на 1,8 метра пересуватися до місця пошкодження. До операції залучили дистанційно керовані роботи, які передали Данія та Франція.
Всього використали три моделі: найменший робот не працював через сильну течію, середній — зі складнощами, а більший показав найкращі результати. Малого робота залучили для спостереження за станом водолазів.
“Водолазів супроводжував дистанційно керований апарат, який виводив його роботу, щоб забезпечення зверху не хвилювалося і бачило стан психологічний і фізичний”, — зазначив Власенко.
В операції брали участь вісім осіб: фельдшер, водії та п’ять водолазів.
Температурні умови становили надзвичайну небезпеку. Мінус 15 градусів зовні означало, що навіть новітнє водолазне спорядження підмерзало.
“Це метал, і в умовах критичних температур він підмерзає і може ставати на безперервну подачу повітря, що є небезпечним для роботи”, — пояснив рятувальник.
Шість днів на відновлення споруди пішло через те, що прилади постійно виходили з ладу, ламались насоси, була небезпечна течія та повітряні тривоги, під час яких рятувальникам заборонено працювати.
Власенко підкреслив, що водолази мають проходити спеціальне навчання для роботи в таких умовах.
“Є першочергові тренінги й потім умови праці — 180 годин під водою щорічно для кожного водолаза. А для складних завдань є тренувальні полігони для пошуку ВНП, розташовані в кар’єрах, де водолази працюють на середніх глибинах”.