Історія Ірпінського моста — як рятували людей від російських авіанальотів та яким буде новий міст

Цей знімок облетів усі міжнародні ЗМІ. На ньому українські бійці намагаються вберегти людей від російських авіанальотів, а єдиною захисною спорудою тут виступає розбомблений міст. Українці перетинають річку через розвалені плити. Ірпінський міст побачив багато горя всього за декілька днів. Сьогодні розповідаємо про людей, про тварин та про те, яким може бути новий архітектурний об’єкт в місті-герої.

Битва за Ірпінь

Таким був Ірпінь до початку російського вторгнення — охайне, сучасне містечко з фонтанами та красивою набережною. Тут ж розташувався перший в Україні парк дерев’яних скульптур. 27 лютого 2022 року можна вважати датою, відколи стартувала битва за Ірпінь. Напередодні ж окупаційні війська розгромили аеропорт у Гостомелі та знищили найбільший у світі літак — “Мрію”. Проте, як сказав у вечірній промові того дня Володимир Зеленський, окупантам не достатньо знищити літак, щоб вбити українську мрію.

Бій за Ірпінь розпочався з танкового протистояння — в цей ж час українська піхота почала боротьбу з російськими ВДВ. Загарбники трощили все на своєму шляху, проте отримали відсіч. Разом з тим Україна втратила своїх людей — через дії окупантів загинули як військові, так і мирні громадяни.

Ситуація ставала напруженою, тож, щоб не допустити входу в Ірпінь більшої кількості російських сухопутних військ, ЗСУ зруйнували міст, що з’єднує Бучу та Ірпінь. 27 лютого військові рф, порушуючи всі правила ведення війни, розпочали евакуацію жителів Бучі — вони прагнули сформувати живий щит з жінок та дітей.

Таким чином росіяни хотіли зайти в столицю під “прикриттям” мирного населення, та про ці плани мешканців міста попередили. 28 лютого Україна завдала удару по російським позиціям, близько 200 одиниць ворожої техніки було знищено. Втрати в живій силі та спротив українців змусили росіян відступити, проте перед тим вони запустили ракети, які влучили в житловий будинок — тоді ж померла дитина.

Ірпінь під час евакуації

Більшість з нас читали цей вірш авторства Олександра Ірванця. Поет, перебуваючи в окупації, розповідав історію людей через вірші.

З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.

Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.

З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь.
Я ніколи не прощу Росію.
…Чом відводиш очі, Білорусь?

3 березня влада оголосила про евакуацію людей з Ірпеня та Бучі, однак, як завжди, російська сторона не дотрималася режиму тиші. Родина Сергія Перебийноса теж вирішила евакуюватися — дружина, діти та дві собаки. Чоловік в цей час був на Сході України — він провідував матів, яка перехворіла ковідом.

Сім’я мала невдовзі зустрітися, але мінометні обстріли росіян цьому завадили. Сергій дізнався про смерть дружини і дітей з Twitter — там опублікували знімок, на якому він впізнав речі дітей. Це лише одна історія, біль однієї людини, скільки ще людей постраждало та залишилося без сім’ї — досі невідомо.

Переправа через міст

Ірпінський міст одночасно став прихистком для сотень людей і зоною небезпеки. Тут, ховаючись від російських ракет, люди намагалися дістатися до безпечного місця. Понад 2000 осіб вивели через міст. Люди з тваринами, на інвалідних візках та з немовлятами на руках під постріли та вибухи перебігали полем та падали на землю, прикриваючи дітей, після звуків мінометних обстрілів.

Втім, якщо дітей ще можна заспокоїти — то пояснити тваринам, що відбувається, набагато важче, особливо, якщо їх багато. Дівчина тримала собак у себе вдома, а волонтери допомагали їм знайти домівку, проте війна обірвала ці плани.

Фотограф Christopher Occhicone зробив знімок з 20-річною Настею. Дівчина з собаками стоїть з гордо піднятою головою. Деякі з них на колясці, проте українка навіть не допускала думки залишити їх в Ірпені. Наразі вона з тваринами вже в безпеці, а її знімок став популярним у всіх іноземних газетах.

Звільнення міста та проект Івана Огієнка

28 березня, у понеділок мер міста Олександр Маркушин повідомив про звільнення Ірпеня. На розчистку вулиць витратили близько двох тижнів, потроху місто повертають до життя — відновлюють водо- та газо- постачання. 3 травня очільник Ірпеня анонсував, що вже скоро мешканці зможуть повернутися до своїх домівок.

Втім, були й ті, хто зробив це швидше — люди поверталися, щоб побачити рідні стіни або ж те, що від них залишилося. 11 квітня запрацював тимчасовий міст, тож чимало преси і чиновників змогли відвідати місто, звільнене від російської окупації. Був в Ірпені і Володимир Зеленський.

Вже згодом глава держави анонсував будівництво меморіального комплексу, присвяченого зруйнованому мосту між Ірпенем та Києвом і постраждалим від рук росіян жителям Київщини. Ймовірний взірець меморіального комплексу запропонував український архітектор Іван Огієнко. Концепцію архітектурного об’єкту можна побачити на фото, одна з головних деталей — постать людей та рятувальників.