Коні Пржевальського, які перебувають під загрозою зникнення, були успішно реінтродуковані у Чорнобильську зону відчуження наприкінці 1990-х років. Їх адаптація стала справжнім досягненням для природоохоронців, адже тварини добре пристосувалися до умов напівдикої природи та стали символом екологічного відновлення території, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.
Кінь Пржевальського — підвид дикого коня, який донедавна розглядався як самостійний вид Equus przewalskii, був повністю винищений у природному середовищі існування, проте зберігся в умовах неволі, зокрема в зоопарках та заповідниках, після чого відбулася його реінтродукція у природу. Наразі занесений до Червоного списку МСОП як вид, що перебуває під загрозою зникнення.
У другій половині XX століття низка зоологічних парків та спеціалізованих розплідників диких тварин почали долучатися до реалізації різного роду проєктів зі збереження та відновлення природних популяцій рідкісних видів тварин. Одним із найуспішніших прикладів такої діяльності стала розробка та втілення в життя програми повернення коней Пржевальського (Equus ferus przewalskii) в природу.
Починаючи з 1989 року було створено десять центрів по розведенню і повернення коней Пржевальського у природу, п’ять із яких розташовані в Центральній Азії (два у Китаї та три Монголії), два у Середній Азії (Узбекистан, Казахстан), а три — у Європі (Франція, Угорщина, Україна). Одним із найуспішніших проєктів є адаптація коней у Зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської АЕС.
У 1998 році Біосферним заповідником «Асканія-Нова» було розроблено Програму створення природної популяції коней Пржевальського у Зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення ЧАЕС (пізніше ввійшла в склад Програми відновлення первинного фауністичного комплексу та біорізноманіття Українського Полісся) з метою відновлення та збагачення біорізноманіття її екосистем.
У 1998–1999 роках, після побудови неподалік міста Чорнобиль Центру акліматизації для тимчасової перетримки тварин, спільними діями заповідника та Державного спеціалізованого виробничого комплексного лісового підприємства «Чорнобильліс» у зону відчуження було завезено 31 коня Пржевальського, зокрема 28 особин (10 жеребців і 18 кобил) з «Асканії-Нова» та 3 жеребця з зоокутка Лозовського конезаводу.
На жаль, далеко не всі тварини змогли вижити та пристосуватись до нових умов існування. Під час транспортування з Біосферного заповідника “Асканія-Нова” або одразу після нього від травм та стресу загинули вісім особин. Також під час транспортування тварин з зоокутка Лозівського конезаводу загинуло дві тварини, а через рік, в акліматизаційному вольєрі, помер ще один рідкісний скакун.
Коні Пржевальського доволі швидко розселилися по території і вже в рік першого завозу – восени 1998-го, почали активно розмножуватися. У 2011 році чисельність популяції становила близько 60 особин, наприкінці 2012 року сягла– понад 70 особин, а станом на 2025 рік на території Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення ЧАЕС проживало близько 150 однокопитних.
Окрім збільшення поголів’я, тварини помітно розширили ареал — дісталися аж до білоруської частини зони відчуження. Вони добре пристосувалися до життя в лісовому середовищі, навчилися співіснувати з місцевими хижаками та часто ховаються від негоди в покинутих фермах. Крім того, коні не уникають місць із людською діяльністю і часто з’являються в промисловій зоні ЧАЕС.
Читайте також: Лосі, лисиці, кабани: дикі сусіди киян, які стають все ближчими до людей
У 2025 році у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику поблизу села Запілля науковці почали фіксувати окремих особин гібридного походження в холостяцькій групі коня Пржевальського. Тварини, попри дуже привабливий вигляд, добре вирізняються від чистокровних скакунів меншими розмірами зубів і щелеп, а також відсутністю білого «дзеркальця» на носі.
До речі, появі нечистокровних коней передувала історія кохання між домашньою кобилою та диким жеребцем. Кобилиця з місцевого лісництва втекла від господарів і приєдналася до скакуна Пржевальського. Оселившись неподалік відселеного села Стечанка вони утворили пару та почали активно розмножуватися. Саме від їхнього союзу з’явилося гібридне потомство.
Попри те, що гібридні пржевальці чимось схожі на зниклих аборигенних поліських коней – породу, яку в Польщі намагалися відтворити як аналог вимерлого тарпана, дикого предка домашніх коней, за словами науковців, гібридизація є небажаним явищем, оскільки загрожує генетичній чистоті рідкісного виду та загалом існуванню коня Пржевальського як окремої біологічної одиниці.
Одним із можливих рішень проблеми могло б стати ізолювання жеребців у період гону та вилучення гібридів із табунів з подальшим утриманням їх у вольєрах. Проте реалізувати це складно: коні Пржевальського відомі своєю силою, а охоронний статус і законодавчі обмеження створюють додаткові труднощі. До того ж, облаштування вольєрів і утримання гібридів потребують значного фінансування, якого заповіднику бракує.
Читайте також: Слон на антидепресантах, а горила з власним пунктом обігріву: як виживає Київський зоопарк під час війни
Окрім проблеми гібридизації коням Пржевальського загрожують й інші небезпеки. У 2020 році масштабні лісові пожежі в Чорнобильській зоні знищили значні території лісових масивів, які слугували їхньою природною домівкою. Окрім того, загрозу популяції коней Пржевальського в Зоні відчуження складає мінна небезпека, що виникла внаслідок російського вторгнення в Україну у 2022 році.
У травні 2024 році у зоні відчуження ЧАЕС зафіксовано трагічний випадок – на вибуховому пристрої, залишеному внаслідок російської окупації, підірвався кінь Пржевальського. Вибух акустично задокументували прикордонники неподалік державного кордону. Понівечене тіло тварини було виявлено біля одного з покинутих лісових маршрутів, де раніше були позиції російських окупаційних військ.
Державна прикордонна служба України нагадує: «війна не минає безслідно і цей трагічний випадок підкреслює довготривалі наслідки військової агресії: навіть після відступу російських військ смертельна небезпека залишається, загрожуючи не лише диким тваринам, а й людям. Територія Чорнобильської зони наразі закрита для відвідування. Вона й надалі несе небезпеку і не лише радіаційну».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
