В країні, де сигнали повітряних тривог лунають частіше ніж пісні птахів, а звуки вибухів стають більш звичними ніж шелест листя, де небо періодично розривається вогняними спалахами, тварини, як і люди гірко переживають випробування війни.
Вони стають німими свідками жорстокості російських палачів, а їх переживання відображаються в незвичній зміні поведінки, втраті звиклих для них умов проживання, а також у власному способі виживання в нових, часто ворожих умовах.
Слони за своєю природою — «пацифісти». Вони відомі своєю миролюбністю, неконфліктністю та неагресивністю. Їх природні інстинкти націлені на спілкування, сімейні зв’язки та догляд за іншими хоботними в групі.
В умовах активних бойових дій та іншої військової активності: бомбардувань, обстрілів, перестрілок, природна чутливість слонів до звуків та вібрацій може викликати в тварин паніку, призвести до загублення групи або навіть спонукати їх до втечі від джерела небезпеки.
Спокій жителів київського зоопарку, зокрема і молодого слона Хораса, періодично порушують сильні вибухи, які сильно лякають та тривожать тварину. Для відновлення психологічного стану ссавця зоологи навіть призначили йому певну дозу заспокійливих препаратів.
До прикладу, поруч з ним у кризові години завжди знаходиться людина, яка у разі дивної поведінки слона готова надати йому необхідну підтримку. Вона спілкується з ним, намагається заспокоїти та відновити його рівновагу.
Додатково для стимулювання позитивних емоцій та зв’язку з доглядачем, Хораса підгодовують улюбленими смаколиками, такими як банани та яблука.
Варто відзначити, що завдяки своїй величині та силі, слон має потенціал завдати шкоди не лише собі, а й може становити ризик для людей поруч. Таким чином, догляд за великими тваринами вимагає спеціалізованих знань та навичок.
Читайте також: Українські зоопарки в час війни: про реальний стан справ
В складних умовах війни та постійних вибухів, у київському зоопарку сталася важлива операція з порятунку маленького примата.
Одного для в умовах постійного стресу, самка лемура народила двох малюків. Одного з них назвали на честь ударного безпілотника — Байрактара.
Саме від нього, через тривожність та хвилювання, мати відмовилася, тому працівники установи взяли на себе відповідальність та стали його опікунами.
Протягом 20 днів вони доглядали за покинутою твариною, слідкували за його температурою, регулярно годували малечу та робили масаж.
Лемур, який народився дуже слабким, був оточений постійною опікою зоологів і ветеринарів. Вони доглядали за ним цілодобово, намагаючись забезпечити його відновлення та зростання.
З часом малюк збільшив свою вагу та сьогодні в гарному настрої та здоров’ї мило радіє відпочинку та грі з своєю улюбленою м’якою іграшкою.
Зусилля працівників зоопарку, які вилелеяли малюка нагадують про важливість спільної підтримки в непрості часи та про турботу про кожне життя, навіть у важких обставинах.
Нещодавно єдина в Україні горила на ім’я Тоні відсвяткувала своє 49-річчя. Самець один із найстаріших представників свого виду в Європі. За людськими мірками йому вже майже 90 років.
Як почесний «пенсіонер», Тоні потребує особливого догляду та контролю. Зокрема, цей горила є вегетаріанцем. Він відмовився від м’яса через проблеми зі шлунково-кишковим трактом, які спричинили зайву вагу — тварина важила аж 230 кг.
Після співпраці зі спеціалістами горилі призначили лікувальну дієту, фізичні навантаження та зміни в раціоні. Варене м’ясо замінили на корм, додали більше овочів та фруктів, а гра у м’яч допомогла йому повернутися до ваги 180 кг і стати більш рухливим.
В умовах постійних атак на українську енергосистему відсутність тепла в зимових помешканнях може призвести до хвороб і навіть смерті деяких видів тварин.
Для унеможливлення такого розвитку сценарію, Тоні організували спеціальний пункт обігріву. Для нього встановили булеріан – сучасну дров’яну пічку, яка забезпечує опалення в умовах відсутності електроенергії та газу.
Війна змінила харчові звички левів зоопарку. Якщо раніше тварини споживали виключно яловичину, приймаючи щодня по 7 кілограмів, то в умовах повномасштабної агресії до їх раціон додали ще й кролика та індика.
Подібні зміни сприяли полегшенню роботи кишківника та навантаження на нього. Однак, основною причиною цих змін є зменшення часу на прогулянки.
Якщо раніше леви проводили на відкритій експозиції від 8 ранку до вечора, то тепер, з міркувань безпеки, їх випускають на лише дві-три години.
Це обмеження часу на рух призвело до набору левами додаткової ваги, незважаючи на зниження калорійності нового раціону.
Читайте також: Козел Борис, кіт Шафа та провідниця Ніколь — як тварини допомагають людям у час війни
Процес розведення пеліканів в неволі є надзвичайно складним завданням, проте у київському зоопарку сподівання на нове покоління пернатих було зовсім небезпідставним.
Декільком парам птахів вдалося відкласли яйці для продовження потомства. Незважаючи на це, серія нічних атак на місто налякали пеліканів, і вони, відчувши небезпеку, придушили свої недавні кладки.
Директор зоопарку зі смутком згадував про те як тривала процедура розмноження птахів в неволі зазнала несподіваної поруки через вибухову хвилю, яка знищила всі їхні попередні зусилля.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
