У Києві, на площі Оболонській, 2 та 2а, розташовані дві незвичні житлові споруди. Через їх цікаву форму, а саме циліндричні корпуси з круглими балконами, скляними фасадами та відсутністю вікон (щоправда, лише у під’їздах), місцеві мешканці прозвали експериментальні будівлі радянського періоду «будинками-ромашками», «кукурудзами» та «початками».
У 1977 році в тоді ще Мінському районі столиці завершилося будівництво зразково-показного мікрорайону №2, обмеженого проспектом Олександра Корнійчука (нині Оболонський), вулицями Маршала Малиновського (нині Героїв полку «Азов») та Лайоша Гавро (нині Йорданська). Окрім сучасних панельних будинків, там з’явилися нові дитячі садки, школи, універсам №3 та дві незвичайні житлові будівлі.
Завдяки циліндричним силуетам і випуклим балконам в народі будівлі прозвали «будинками-ромашками» чи «будинками-кукурудзами». Перша асоціація виникла через вежоподібний центр із пелюсткоподібними балконами, друга — через схожість дрібних виступів із зернами качана. Інколи їх ще називають «будинками-початками» або «домами без вікон» через великі панорамні вітражі замість класичних кватирок.
Читайте також: Будинок зі зміями у Києві: побудова, цікаві факти та майбутня реставрація
Перший монолітний житловий будинок у Києві звели у 1981 році на площі Дружби Народів (нині — Оболонська, 2). Його спорудження стало частиною сміливого експерименту, під час якого архітектори Михайло Будиловський, І. Іванов, В. Морозов, В. Коломієць і В. Кацін разом з інженерами І. Шапіро, В. Дрізо, Д. Карпцем та О. Івановим упроваджували нові технології та тестували незвичні архітектурні форми.
Даний будинок збудований у вигляді циліндричної вежі з напівкруглими балконами. Нижня частина будівлі являє собою стилобат трохи меншого діаметру, оточений колонами-опорами. У стилобаті розташовується вхід, через який можна потрапити до ліфтів та сходів. Споруда вирізняється каркасно-панельною конструкцією з монолітним ядром жорсткості.
Через відсутність спільних балконів-галерей та вікон у під’їзді, сходи та ліфт будівлі розташовуються в самому центрі будинку й з усіх боків оточені квартирами. Щоб забезпечити достатній рівень вентиляції та димовидалення всередині будівлі, архітекторами було передбачено вертикальну шахту, що завершується великою металевою «короною» на даху, через яку надходить свіже повітря.
Попри те, що будинок є однопід’їздним баштового типу заввишки 17 поверхів, апартаменти займають лише п’ятнадцять верхніх поверхів, а два нижні яруси відведені під технічні приміщення. На кожному поверсі розташовано шість квартир: чотири двокімнатні, одна однокімнатна та одна трикімнатна. Як було зазначено вище, зовнішній вигляд дому спонукав оболонців прозвати його – “ромашкою”.
У 1990 році на площі Дружби Народів СРСР (нині Оболонській, 2-А), звели 22-поверховий однопід’їздний монолітний житловий будинок баштового типу. Проєкт розробили архітектори Михайло Будиловський та Вадим Ладний. Будівля вирізняється особливою формою, що нагадує циліндр, із напівкруглими балконами та звичайними двостулковими вікнами.
Двоповерховий стилобат із колонами слугує входом до холу, над яким розташовується технічний поверх. Над ним йдуть двадцять житлових ярусів, а завершує будівлю ще один технічний рівень під дахом. Сходи розташовуються в бічній частині будинку, що, відповідно до норм пожежної безпеки, дозволяє їм провітрюватися через отвори у фасадних панелях.
У будівлі розташовується 120 квартир, по шість на кожному поверсі. Всі вони (одно-, дво- та трикімнатні) мають нестандартні планування з багатокутними формами приміщень. Завдяки своїй висоті — 75 метрів, що еквівалентно 27 поверхам, будинок став першим високим житловим хмарочосом Києва, перевищивши всі попередні житлові споруди міста.
Попри те, що «будинки-ромашки» в свій час були справжньою інновацією для столиці, подібні проєкти більше не реалізовувалися. Подальше будівництво подібних житлових споруд визнали недоцільним через складність конструкцій та високі витрати, а обидва будинки на Оболонській площі стали унікальними архітектурними об’єктами, що отримали статус пам’яток району.
Читайте також: Один будинок – дві адреси: унікальна київська “напівкружка”
Варто зазначити, що попри поширену серед киян думку про унікальність оболонських «ромашок», це твердження є хибним. Циліндричні вежі будували як до зведення «будинків-кукурудз» у Києві, так і після, причому як на Заході, так і в СРСР. До прикладу, за 20 років до київських «ромашок» в Чикаго з’явився багатофункціональний комплекс з двох 65-типоверхових будинків Марина-Сіті (Marina City).
Спроектований як «місто в місті», Marina City був споруджений з численними зручностями для його мешканців, включаючи торгові центри, ресторани, басейн, спортивний зал тощо. В обох будівлях комплексу нижні 19 поверхів займають закручені по спіралі паркінги, а на поверхах з 21-го по 61-й розташовані апартаменти, особливістю яких є відсутність прямих кутів та граней.
Відомо, що свого часу фотографії Marina City були опубліковані у буклеті виставки «Архітектура США», і з ними мали змогу ознайомитися фахівці з різних куточків світу, в тому числі з СРСР, які уважно стежили за архітектурними новаціями інших країн з подібних інформаційних видань та інших західних журналів. Зокрема, архітектор першої «ромашки» Михайло Будиловський згадував:
«У той час у Франції виходив журнал „Архітектура сьогодні“, що перевидавався у Радянському Союзі під назвою „Сучасна архітектура“. Тоді СРСР ще не був учасником міжнародної конвенції з видавництва і, по суті, передруковував цей журнал нелегально. Інформація звідти дуже сильно допомогла нам опанувати сучасні стилі».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
