На місці колишнього закинутого пустиря, де колись протікала річка Глибочиця, сьогодні розкинувся один із найвиразніших паркових комплексів столиці — сквер імені Гейдара Алієва. Центральною композицією простору є багаторівневий фонтан, що спадає каскадом по мозаїчній стіні – унікальній копії одного з найдавніших і найцінніших тебризьких килимів «Шейх Сафі».
25 квітня 2013 року на колишній невпорядкованій ділянці площею пів гектара уздовж вулиці Глибочицької, поблизу дипломатичного представництва Азербайджану, відбулося офіційне відкриття одного із найунікальніших місць української столиці – сучасного, з безліччю цікавих композицій, історичних пам’яток та архітектурних елементів, справжнього острівця азербайджанської культури – скверу ім. Г. Алієва.
Приурочене воно було до 90-річного ювілею азербайджанського політичного діяча, президента Азербайджану з 1993 по 2003 рік, Гейдара Алієва – саме він заклав основи стратегічного партнерства між Україною й Азербайджаном і власне, на честь нього названо сквер. До речі, створювався комплекс виключно на кошти азербайджанської державної нафтової компанії SOCAR, яка загалом вклала у парк близько $4 млн.
Центральною окрасою скверу є великий багатоярусний фонтан-водоспад, що спадає каскадом по мозаїчній стіні та переходить у невеликий басейн. Мозаїка з італійської плитки й муранського скла вражає виразністю та точністю деталей, адже відтворює у натуральному масштабі незамінну перлину азербайджанської культури килимарства, один із найвідоміших тебризьких килимів — «Шейх Сафі».
Оригінальний виріб завдовжки 10,51 м, завширшки 5,34 м та площею понад 56 квадратних метрів, що став основою для мозаїчної композиції, був витканий у 1539 році в Тебризі на замовлення шаха Тахмасіба I для Ардебільської мечеті. У 1893 році полотно перевезли до Лондона. Сьогодні воно представлене у музеї Вікторії та Альберта як унікальна перлина східного мистецтва.
На задньому плані експозиції можна побачити відтворений фрагмент стіни Бакінської фортеці — візитної картки Азербайджану, зведеної ще в XII столітті для оборонних потреб міста. У парку ця стіна символізує надійність і безпеку, нагадуючи про давні традиції будівництва міцних оборонних споруд та багату історію Баку, яка гармонійно поєднує минуле і сучасність, підкреслюючи славетну спадщину азербайджанської столиці.
Читайте також: Прогулка по ботсаду имени Н. Н. Гришко в Киеве: цветущие хризантемы, астры и георгины (фото)
Ще однією виразною деталлю скверу є державний герб Ширваншахів, розміщений у верхній частині відтвореного фрагмента стіни. На ньому зображено голову бика — давній символ Баку, по обидва боки від якої розташовані фігури левів. Герб вважають одним із найдавніших знаків столиці Азербайджану. Він уособлює безперервну охорону міста та відображає силу, міць і велич східної держави.
Завдяки розташуванню в кількох кліматичних поясах Азербайджан також вирізняється різноманітною і яскравою флорою, частину якої теж вдалося відтворити у сквері. Територію прикрашають характерні для Сходу магнолії, сакури, кизил, що зацвітають навесні, а також барбарис, айва, акація, клен, слива й тис. З квіткових рослин ландшафтні дизайнери скверу створили декоративну композицію у вигляді карти країни.
Читайте також: Підбірка маловідомих місць Києва, які варто відвідати туристу
Під час російської атаки на Київ у ніч проти 14 листопада один із «прильотів» стався поруч з посольством Азербайджану у Шевченківському районі української столиці. Уламки російської балістичної ракети “Іскандер” серйозно пошкодили комплекс дипломатичного представництва країни. Також постраждав сквер імені Гейдара Алієва та житлові багатоповерхівки поблизу.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв в той же день засудив російський удар і наголосив, що росіяни не вперше ціляться і в будівлю посольства, і в інші об’єкти, пов’язані з його країною. 14 листопада, одразу після масованої атаки на столицю України, посла Росії Михайла Євдокимова викликали до МЗС Азербайджану. Москві нагадали про попередні удари по дипломатичних представництвах країни в Україні.
Зокрема, 10 березня 2022 року внаслідок російського авіаудару постраждала будівля Почесного консульства в Харкові. 2 січня 2024 від удару російською ракетою “Кинджал” в декількох метрах від посольства утворилася вирва діаметром в 3 м, а поруч виявили нерозірваний боєприпас. 28 серпня 2025 року внаслідок авіаудару були пошкоджені будівлі представництва.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
