Східний килим-водоспад та екзотичні рослини: сквер ім. Гейдара Алієва у центрі Києва

На місці колишнього закинутого пустиря, де колись протікала річка Глибочиця, сьогодні розкинувся один із найвиразніших паркових комплексів столиці — сквер імені Гейдара Алієва. Центральною композицією простору є багаторівневий фонтан, що спадає каскадом по мозаїчній стіні – унікальній копії одного з найдавніших і найцінніших тебризьких килимів «Шейх Сафі».

Острівець азербайджанської культури в Києві

25 квітня 2013 року на колишній невпорядкованій ділянці площею пів гектара уздовж вулиці Глибочицької, поблизу дипломатичного представництва Азербайджану, відбулося офіційне відкриття одного із найунікальніших місць української столиці – сучасного, з безліччю цікавих композицій, історичних пам’яток та архітектурних елементів, справжнього острівця азербайджанської культури – скверу ім. Г. Алієва.

Приурочене воно було до 90-річного ювілею азербайджанського політичного діяча, президента Азербайджану з 1993 по 2003 рік, Гейдара Алієва – саме він заклав основи стратегічного партнерства між Україною й Азербайджаном і власне, на честь нього названо сквер. До речі, створювався комплекс виключно на кошти азербайджанської державної нафтової компанії SOCAR, яка загалом вклала у парк близько $4 млн.

Копія знаменитого «Шейх Сафі»

Центральною окрасою скверу є великий багатоярусний фонтан-водоспад, що спадає каскадом по мозаїчній стіні та переходить у невеликий басейн. Мозаїка з італійської плитки й муранського скла вражає виразністю та точністю деталей, адже відтворює у натуральному масштабі незамінну перлину азербайджанської культури килимарства, один із найвідоміших тебризьких килимів — «Шейх Сафі».

Оригінальний виріб завдовжки 10,51 м, завширшки 5,34 м та площею понад 56 квадратних метрів, що став основою для мозаїчної композиції, був витканий у 1539 році в Тебризі на замовлення шаха Тахмасіба I для Ардебільської мечеті.  У 1893 році полотно перевезли до Лондона. Сьогодні воно представлене у музеї Вікторії та Альберта як унікальна перлина східного мистецтва.

На задньому плані експозиції можна побачити відтворений фрагмент стіни Бакінської фортеці — візитної картки Азербайджану, зведеної ще в XII столітті для оборонних потреб міста. У парку ця стіна символізує надійність і безпеку, нагадуючи про давні традиції будівництва міцних оборонних споруд та багату історію Баку, яка гармонійно поєднує минуле і сучасність, підкреслюючи славетну спадщину азербайджанської столиці.

Читайте також: Прогулка по ботсаду имени Н. Н. Гришко в Киеве: цветущие хризантемы, астры и георгины (фото)

Квіткова композиція у вигляді карти Азербайджану

Ще однією виразною деталлю скверу є державний герб Ширваншахів, розміщений у верхній частині відтвореного фрагмента стіни. На ньому зображено голову бика — давній символ Баку, по обидва боки від якої розташовані фігури левів. Герб вважають одним із найдавніших знаків столиці Азербайджану. Він уособлює безперервну охорону міста та відображає силу, міць і велич східної держави.

Завдяки розташуванню в кількох кліматичних поясах Азербайджан також вирізняється різноманітною і яскравою флорою, частину якої теж вдалося відтворити у сквері. Територію прикрашають характерні для Сходу магнолії, сакури, кизил, що зацвітають навесні, а також барбарис, айва, акація, клен, слива й тис. З квіткових рослин ландшафтні дизайнери скверу створили декоративну композицію у вигляді карти країни.

Читайте також: Підбірка маловідомих місць Києва, які варто відвідати туристу

Російська атака

Під час російської атаки на Київ у ніч проти 14 листопада один із «прильотів» стався поруч з посольством Азербайджану у Шевченківському районі української столиці. Уламки російської балістичної ракети “Іскандер” серйозно пошкодили комплекс дипломатичного представництва країни. Також постраждав сквер імені Гейдара Алієва та житлові багатоповерхівки поблизу.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв в той же день засудив російський удар і наголосив, що росіяни не вперше ціляться і в будівлю посольства, і в інші об’єкти, пов’язані з його країною. 14 листопада, одразу після масованої атаки на столицю України, посла Росії Михайла Євдокимова викликали до МЗС Азербайджану. Москві нагадали про попередні удари по дипломатичних представництвах країни в Україні.

Зокрема, 10 березня 2022 року внаслідок російського авіаудару постраждала будівля Почесного консульства в Харкові. 2 січня 2024 від удару російською ракетою “Кинджал” в декількох метрах від посольства утворилася вирва діаметром в 3 м, а поруч виявили нерозірваний боєприпас. 28 серпня 2025 року внаслідок авіаудару були пошкоджені будівлі представництва.