В столиці, як відомо, знаходиться весь державний апарат. Звісно, під час міжнародних зустрічей обидві сторони в знак поваги та доброзичливості часто підносять один одному якісь цінні чи символічні подарунки. Також, ще за давньою радянською традицією, подарунки дарували можновладцям і якісь виробничі об’єднання, шахти, і інші подібні організації.
Так от у столиці є два музеї, які зберігають подарунки для наших президентів та урядовців. «Президентський» музей знаходиться у приміщенні бібліотеки імені Вернадського, а «урядовий» на першому поверсі будівлі Кабміну. Втім, і там і там є на що подивитись
Оскільки Фонд Президентів було створено після завершення каденції Леоніда Кравчука, його подарунків у музеї небагато – близько 15 одиниць. Сам Кравчук зазначав, що не бачить потреби в їхній експозиції, адже вони не мають значної художньої цінності. У колекції є декоративна люлька із зображенням гетьмана Богдана Хмельницького, портрет молодого Кравчука на барикадах і розписна дерев’яна ваза з його зображенням. Удома перший президент зберігав чайний сервіз, графин, ручку «Паркер» і статуетку орла від президента США, але подробиць про дарувальників не пригадував, посилаючись на забутість.
Леонід Кучма, який рулив Україною аж два терміни, залишив найчисленнішу колекцію подарунків – понад 1000 експонатів. Його минуле в космічній галузі відбилося в численних дарах, пов’язаних із космосом: макети ракет, зокрема модель ракети-носія Cyclone-4 від КБ «Південмаш», де він колись довго працював і навіть був гендиректором. Значну частину колекції складає різноманітна унікальна зброя: бронзова колхська сокира Х–VIII століття до н.е. від президента грузинської нафтової корпорації Гіоргія Чантурії, мармуровий меч від Генпрокурора Михайла Потебенька (це дарунок до 60-річчя Кучми), кортик від випускників військових вишів 2002 року тощо.
Серед найвизначніших експонатів – шерстяний килим ручної роботи, подарований у 1997 році президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном. На килимі зображено 12 глав держав СНД, зокрема Кучму, Бориса Єльцина, Олександра Лукашенка та Нурсултана Назарбаєва. Цей килим вважається унікальним, адже подібного немає в жодному президентському музеї країн з колишнього пострадянського простору. Його ринкова вартість (для килима розміром 1×1 м) буде десь около сотні доларів, але ексклюзивність робить його безцінним.
Інші подарунки Кучми включають символічний «Квиток №1» від Укрзалізниці до запуску «Столичного експреса», шахи ручної роботи із зображенням козаків і турків, «золоту» бутсу від футболістів київського «Динамо», картину з крилець метеликів, набір приладдя для гри на гітарі, кришталеві чарки, пивні кружки та велику попільничку. Можна сказати, що тут є різноманітні штукенції на всі приводи і випадки у житті.
Колекція наступника Кучми Віктора Ющенка налічує близько 350 експонатів, значна частина яких – подарунки від громадян після Помаранчевої революції 2004 року. Це вишиванки, рушники, глиняні та дерев’яні поробки, які символізують народну підтримку, адже сам Ющенко дуже переймався народною тематикою і подавав себе як хлопця з народу.
З офіційних подарунків слід особливо відмітити картину із зображенням семи японських богів щастя від посла Японії Кисичиро Амае, що символізувала надію на подальші позитивні зміни, фрагмент Берлінської стіни (хоча без сертифіката автентичності й у пошкодженому футлярі), а також кукла «Белорусочка» від білоруського президента-диктатора Олександра Лукашенка, подарована 2006 року. Остання могла мати політичний підтекст, адже каравай у руках кукли нагадував зачіску Юлії Тимошенко, тодішньої опонентки Ющенка. І так, тоді Лукашенко був не настільки огидним (принаймні для більшості) політиком, як зараз.
Також у колекції є копія булави з інавгурації Ющенка, герб Османської імперії, новорічні листівки від британського прем’єра Тоні Блера та президента Албанії Альфреда Мойсю, а також предмети побуту, типу посуду і статуеток.
Віктор Янукович передав до Фонду близько 300 подарунків, значна частина яких пов’язана з Євро-2012 та Олімпіаду, що припали на його каденцію. Наприклад, можна побачити олімпійський факел 2012 року від спортсменів, кришталеву боксерську рукавиця від призерів чемпіонату світу з боксу 2011 року, футбольна форма збірної України під номером 12 (Янукович був справжнім фанатом і часто ходив на матчі збірної) і зменшена копія Кубка Європи від президента УЄФА Мішеля Платіні.
Особливе місце займає Біблія з 105 літографіями Сальвадора Далі від видавництва «Клуб сімейного дозвілля». Її цінність не оцінювали через відсутність експертної комісії, але вона вважається одним із найексклюзивніших експонатів. Інший унікальний подарунок – самобутній глобус від Mova Globe, який обертається під дією світла завдяки магнітному та фотоелектричному механізму; його ціна в США коливається від $125 до $500.
Також був тут срібний кофейний набір із Дагестану від Володимира Путіна (вартістю $1–2 тис.). Ще в колекції є сербська кирилична азбука, ритуальна чаша та бамбуковий сувій від китайських представників, картини з бурштину, ікони, статуетки та сервізи з ручним розписом. Портрет Януковича, створений Віктором Сидоренком за замовленням Кабміну, також увійшов до експозиції, хоча спочатку не був подарунком.
Цікаво, що найцінніші дари Янукович часто залишав у Межигір’ї, звідки вони згодом (після його втечі) потрапили до Національного художнього музею. Подарунки від Путіна, які раніше експонувалися, нині прибрані з огляду.
За час президентства Петра Порошенка до Фонду надійшло кілька десятків подарунків. Найвизначніший – великоформатна фотографія 1911 року «Емігранти з Галичини на залізничній станції в Квебеку», подарована прем’єр-міністром Канади Стівеном Харпером. Ця світлина буквально є історичним документом, який несе в собі дух та подих часу. Ще один символічний дар – пазли «Україна» від громадської організації «Люди» з металевою голкою «духовного єднання», що символізує прагнення об’єднати країну, включно з Кримом і Донбасом.
Інші подарунки включають декоративну таріль із зображенням історичних пам’яток Лівії, панно з корейськими народними мотивами від посла Кореї, картини від українських художників і золотий танк від Львівського бронетанкового заводу. Подарунків на військову тематику спочатку було мало, але потім кількість почала зростати, адже тривала російська агресія, і це не могло не відбитись і президентській колекції.
Подарунки Володимиру Зеленському, навпаки, часто відображають воєнний контекст. Один із найяскравіших експонатів – ікона Святого Георгія, намальована солдатами на кришці ящика для снарядів. Інший цікавий дар – велосипед від президента Естонії, подарований не як алюзія на серіал «Слуга народу», а як популярний в Естонії вид транспорту. Хоча тоді багато скептиків казали, що це саме своєрідний сарказм, адже в серіалі президент їздив не в кортежі, а на велосипеді.
У колекції також є вишиванки, національний одяг (включно зі шкарпетками), флешки, ручки, блокноти, краватки та посуд. Ці подарунки підкреслюють як сучасні реалії, так і підтримку України з боку міжнародної спільноти. Оскільки президент і досі на посаді, колекція буде тільки поповнюватись. Можливо, колись до музею передадуть гігантську колекцію шевронів частин, які ми іноді бачимо за спиною Зеленського під час його відеозвернень.
Музей історії урядів України, розташований на першому поверсі Кабінету Міністрів, зберігає подарунки прем’єр-міністрам, але його колекція значно менша. Тут представлені фотографії, ордени, вази, книги, старі посвідчення чиновників і навіть шматок вугілля, подарований Олександру Ляшку від працівників відділу важкої промисловості ЦК Компартії.
Серед подарунків прем’єрам – шкатулка та книга від Юрія Єханурова, «золотий ключик» із написом «Для человека, любящего свою страну. Родина – не продукт и не может быть объединена» від ліванського бізнесмена Рафіка Дау для Миколи Азарова, а також вишитий портрет Тараса Шевченка та символічний якір від віце-президента США Джо Байдена для Арсенія Яценюка.
Цей подарунок, як традиційно жартує очільний музею Володимир Татаренко, мав би символізувати міцне утримання Яценюка в прем’єрському кріслі. Втім, ми знаємо що довго Яценюк там не втримався, тож якір не допоміг.Унікальним є прапор Канади, який висів над парламентом Оттави на підтримку Майдану. Проте подарунків Юлії Тимошенко в експозиції немає, що доволі дивно.
У Фонді Президентів і Музеї історії урядів не завжди знають, куди діваються цінні подарунки. Наприклад, дари від Володимира Путіна Віктору Януковичу були вилучені з експозиції, а деякі коштовності передано до Національного музею історії України чи Національного банку. У Фонді пояснюють зміну експозиції зміною тематики: нині перевага віддається простішим сувенірам, адже демонстрація розкоші вважається недоречною.
Частина подарунків зберігається в Офісі Президента чи Маріїнському палаці, а решта – у сховищах. Співробітники Фонду працюють над оцифруванням експонатів, щоб у майбутньому створити віртуальну екскурсію. Відвідати музей можна, отримавши разову перепустку в бібліотеці Вернадського. Кожен експонат – це не лише предмет, а й історія дипломатичних відносин, культурного обміну та політичного контексту України.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
