Від університетських застіль до Tinder: як у Києві знаходили чоловіків та дружин

У столиці від початку повномасштабної війни одружилися майже 15 тисяч пар. Попри війну в країні, люди продовжують шукати кохання різними способами: хтось знайомиться у волонтерських штабах, хтось за чашкою кави в улюбленій кав’ярні, а хтось надає перевагу сучасним застосункам для знайомств. Відкриваємо разом одну з найцікавіших історій — як знаходили омріяне кохання мешканці Києва.

Методом дідусів та бабусь

Дівчата на прогулянці, Київ. Світлини: Міський медіархів

Більшість наших батьків, дідусів та бабусь познайомилися доволі звичайним старим способом — знайшли кохання під час навчання в університеті чи познайомилися завдяки друзям і родичам. У тогочасні часи, коли гаджетів ще не було, люди більше приділяли часу живому спілкуванню. Щоб переконатися у цьому, не слід довго проводити дослідження — варто лише дізнатися історію знайомства матері чи батька. Навчання відкривало перед нашими батьками не тільки кар’єрні можливості, але й нових людей, які, своєю чергою, стали добрими друзями, товаришами, просто знайомими, ворогами чи ж, навпаки, коханими.

Здебільшого нові знайомства відбувалися за буфетним столом, на літніх вакаціях, коли студенти всією групою ходили в походи, або ж у спортивних колах. Популярною розвагою серед молоді була гра у волейбол, де брали участь і жінки, і чоловіки — такі забави приваблювали молодь найбільше. Грали здебільшого просто на імпровізованих майданчиках, а от літом платформою для гри ставав міський пляж.

Також полюбляли прийдешні модниці гуляти в Ботанічному парку імені Гришка, ласувати морозивом, милуючись Дніпром, чи ж смакувати легендарну київську перепічку. До слова, остання локація стала очевидцем не однієї любовної історії. За чашкою чаю та булочкою з сосискою провели побачення безліч київських пар. Не забуваймо і за оголошення в гезеті — невеличкі примітки на останніх сторінках, де багато містян розміщували оголошення про пошук пари. Додамо, що зазвичай це були люди віку 30+.

Читати також: Київ очима художників: десять картин про столицю

Нетрадиційні способи познайомитися

Дівчина і хлопець на лавці, Київ. 1974-1975 роки. Світлини: Міський медіархів

Чимало голівудських фільмів засновані на сюжеті про так звані “сліпі побачення”, коли партнери не знають один про одного нічого, а про зовнішній вигляд можуть тільки помріяти. Столичні студенти ще в далеких 90-х почали використовувати “сліпі побачення” як новий та цікавий спосіб познайомитися. Надихнувшись сценаріями фільмів, дівчата мріяли зустріти свого коханого саме таким незвичним методом. До слова, хлопці на таку азартну ідею відгукувалися рідше. Ініціатива у столиці не тільки прижилася, але й транспформувалася у Speed dating — в перекладі з англійської “швидкі побачення”.

Читайте також: Київ екстравагантний: модні вечірки та образи 2000-2010 років

Сьогодні у Києві є спеціальні заклади, призначені для швидких побачень, під час яких пари чоловіків і жінок на декілька хвилин підсідають за столик партнера та спілкуються. Начастіше під час таких побачень люди знайомляться з 5-9 людьми, а по закінченню часу обирають того партнера, який найбільше припав до душі.

Ще один цікавий спосіб знайти собі пару — поїхати у гірський табір. Такі вакації були притаманні студентським рокам, коли цілі групи прямували зі столиці потягом до Карпатських вершин. Гірське повітря, вечори під тріскіт багаття та веселі забави робили свою справу — молодь закохувалася і з поїздки привозила не тільки сувеніри, але й нову пасію.

Гуляти молодь полюбляла і по історичному Подолу. Відчайдухи, що прагнули полоскотати майбутній обраниці нерви, нерідко організовували прогулянку на Лису Гору, і хоча більшість містичних історій про це місце були просто легендами — гуляти по похмурих стежках дівчатам було лячно.

Читате також: Започаткував мандрівки Галичиною – про туристичні пригоди Петра Франка

Додатки для знайомств

Сучасний світ потребує швидких рішень та гнучкості, адже молодь прагне встигати все. Допомагають в цьому розумні гаджети. Один із таких — смартфон, який завжди під рукою, і саме в цьому пристрої можна знайти своє кохання за допомогою застосунку Tinder. Цей додаток посідає чільне місце серед аналогів в Україні. Принцип Tinder простий: завантаживши застосунок на гаджет, користувач бачитиме різних людей. Свайп вправо означатиме, що людина сподобалась, а свайп вліво — не сподобалася.

В столиці також є одна з найбільших ЛГБТ-спільнот в Україні, і щоб познайомитися там — молоді люди теж використовують Tinder, вказуючи свою орієнтацію. Популярним серед спільноти є також додаток під назвою Grindr. За допомогою нього бісексуальні чоловіки, геї та трансексуали можуть знайти осіб нетрадиційної орієнтації, зустрітись за чашкою кави чи просто погуляти містом.

Серед людей традиційної орієнтації користується попитом додаток Instagram — саме так часто знайомляться молоді кияни, а часто інтернет-романи переростають і у справжнє кохання. Однак в мережі слід бути обережними, щоб не потрапити на гачок кібер-шахраїв.

Кохання непередбачуване, і часом його вдається знайти не зовсім традиційними способами, однак від того почуття не стають менш прекрасними. Попри війну, Київ живе, працює та волонтерить, як і кожне місто в Україні, а кияни щодня їдуть працювати, допомагати та закохуватися, бо навіть у важкий час кохання та любов стають світлом у повній пітьмі.