Київ екстравагантний: модні вечірки та образи 2000-2010 років

Киянки в період 1980-1990-хх років

Бігуді, яскрава помада та блузки з комірцем втратили свою популярність у нульових роках. Натомість, славу отримали українські дизайнери. На початку 2000-х років столиця стала місцем, куди з’їзджалися всі тогочасні модники і модниці. Тут зароджувалися культові вечірки та хіпстерські тусовки. Ще в часи, коли більшість киянок надавали перевагу шити одяг для себе в ательє — місто пропонувало молоді нову моду, опираючись на стиль зіркових дев’яностих у Голлівуді. Сьогодні разом пригадаємо про те, яким було місто в епоху 2000-х років та чим приваблювало іноземців.

Модний прорив

Розпад Радянського Союзу приніс не тільки державотворчі зміни у життя України, але й відкрив перші західні тенденції у нашому світі моди. Так, в 1997 році у столиці відбувся перший український Тиждень моди в Будинку актора — це була нечувана подія для тогочасних років.

Однак саме вона дала змогу продемонструвати свій талант молодим дизайнерам та художникам. Купувати презентовані моделі не надто поспішали, але митці отримали довоогочікувану платформу для своїх робіт.

Це був своєрідний ковток свіжого повітря після тривалих років консервативного стилю. На заміну білим офісним блузкам та класичним штаням прийшли короткі топи та джинси-кльош. Одягалися так переважно дівчата та хлопці в своїх колах, адже для багатьох така мода була чимось новим та незбагненним. Однак з часом короткі спідниці, джинси із низькою талією та косухи стали майоріти в Києві все частіше.

Читайте також: Всупереч війні — заклади, які відкрилися у столиці від початку війни

Перід нульових в історії моди запам’ятався ще й культовими фільмами, які також мали немалий вплив на тогочасну молодь. До таких можна віднести стрічку “Білявка в законі” — образ героїні Ел Вуд для багатьох дівчат став взірцем. До речі, тоді ж зріс попит на маленьких домашніх улюбленців. Породи собак чі хуа хуа чи йоркширський тер’єр також стали масовим явищем серед модниць.

Ера малинових піджаків та бутиків

У далекому 1954 році тоді ще звичайний хлопець Михайло Воронін почав свою кравецьку діяльність, навіть не підозрюючи, що стане метром у світі моди. Юнак пройшов шлях від кравця до відомого модельєра. Його костюми побували на показах у США та Відні, а згодом Воронін відкрив свій бутик у столиці.

Це місце швидко стало осередком модників — особливу полярність набув яскраво-малиновий піджак з чіткими формами. Його носили і чоловіки, і жінки — попит на цей елемент гардеробу часом перевищував сировину для виготовлення.

Малинові піджаки заполонили вечірки та застілля, втім зауважимо, що частіше їх носили заможні панянки та чоловіки. Коштував такий верхній одяг немало, тож були й ті, хто шукав подібні речі у секондах або ж сам виготовляв схожі. Особливо поширено це було серед студентів.

Дівчата вирізали модні образи з глянцевих журналів і намагалися відтворити схожі моделі. Допомагав у цьому і культовий на той час часопис “Бурда”. Викрійки з журналу передавали від подружок до тіток та бабусь.

Шили модні светри, сукенки та коміри. Ще одним популярним аксесуаром стали чокери на шию, які носили і в будні, і в свята. До слова, набули свого піку розповсюдження і сонцезахисні окуляри різних чудернацьких форм. Останні можна було придбати в люксовому бутику SANAHUNT Luxury Department Store — він працює і сьогодні. Цей дім став негласною меккою моди та багацтва для жінок. Сюди впускали не всіх — кияни проходили так званий “фейс-контроль”, за допомогою якого співробітники дому могли визначити, чи купить людина сумочку або сукню за декілька тисяч гривень.

Читайте також: Причепурити друга: де у столиці підстригти хвостатого

Хіпстерські вечори за хот-догами

Кожен киянин бодай раз у житті, якщо не коштував, то чув про легендарну “Київську перепічку”. Так склалося, що цей заклад став одним із культових для тисячі киян. Його фірмова страва — це, власне, і є перепічка. Ця фірмова випічка не тільки нагодувала людей, але й зібрала однодумців за розмовами.

Сюди приходила молодь, щоб поїсти і випити кави та, звісно ж, покрасуватися модними обновками. Недалеко від перепічки дівчата робили модні зачіски у салонах краси та потайки мріяли про голівудські подіуми. Крім модних луків, хизувалися і брелками на телефоні.

Зараз такий аксесуар уже давно не популярний, однак тоді майже кожен мав такий. Яскраві брелки продавалися як на полицях люксових магазинів, так і в столичних переходах — там придбати таку красу вартувало 5-10 гривень.

Довідка: Перепічка — це гаряча сосиска у дріжджовому тісті, обсмаженому у фритюрі. До неї можна взяти гарячі та прохолодні напої. Вартує такий смаколик до 50 гривень.

Читайте також: Сергій Кислиця — представник ООН та дипломат з почуттям гумору

Періс Гілтон, Брітні Спірс і Руслана

Іконою стилю в період з 2000-2010 роках стали голівудські зірки — такі, як Періс Гілтон, Брітні Спірс та топові супермоделі, серед яких Сіндф Кронфорд та Клаудія Шифер. На цих жінок рівнялися і намагалися бути схожим на них.

Однак досить швидко в українок з’явилися власні зірки — це супермодель Алла Костромічова та переможниця Євробачення Руслана Лижичко. Їхній стиль став культовим. До речі, після пісенної перемоги в Україні відбувся бум на вишиті сорочки та народні мотиви в одязі. Тож частенько на Хрещатику можна було побачити дівчат у вишиваних сукнях, сорочках та із аксесуарами, що мали етнічні мотиви.