Сльози сестри засновників Києва, стародавні поселення та «сирний соус»: топ-10 фактів про річку Либідь

14:55  |  15.06.2021
річка Либідь

Либідь – права притока Дніпра та одна з найвідоміших малих річок Києва. Колись вона була широкою, повноводою, мала стратегічно важливе значення, а сьогодні укладена в бетон і тече під землею в колекторі. Далі добірка цікавих і, можливо, маловідомих фактів про неї.

Сльози Либідь

річка Либідь

За легендою, річка Либідь утворилась від сліз сестри основоположників Києва – Кия, Щека та Хорива. Згідно з переповіданнями, дівчина була дуже вибагливою до наречених. Коли їй не подобався залицяльник, вона могла висміяти його та відмовити у сватанні. Проте згодом, коли ті перестали приходити до неї засумувала. З плином часу, Либідь збудувала дім на горі і жила там на самоті, проливаючи сльози. Річку, що утворилася з її сліз зветься Либіддю, а гора, на якій жила княжна — Дівич-Гора.

Читайте также: Театр на воді, стародавні монети й гранати, сховище євреїв: таємниці підземної річки Полтви

Незамерзаюча річка

Річка Либідь на поверхні

На сьогоднішній день, довжина річки сягає майже 17 кілометрів, з яких лише 380 метрів знаходяться у своєму природному руслі, інша частина річки опущена в підземні та наземні бетонні колектори. Перебіг річки досить швидкий. Це обумовлено високим перепадом рівня води між витоком і стоком.

Ще однією особливістю річки є те, що взимку Либідь не замерзає. Пов’язано це, перш за все, з надходженням води з-під землі. Певну роль також відіграють викиди теплої води.

Стра­тегічне значення

річка Либідь

За часів Київської Русі та середньовіччя Либідь була повноводною та судноплавною річкою. Вона була тим місцем, до якого часто сходились війська. До прикладу, у 1151 році на ній відбулася битва між князем Києва Ізяславом Мстиславовичем та Юрієм Долгоруким, яка закінчилася перемогою київського князя.

Окрім цього, згідно з літописними згадками, річка слугувала своєрідною першою лінією оборони. В «Повісті минулих літ» пише: «Прийшли печеніги вперше на Руську землю. А Святослав був [тоді] в Переяславці, і заперлася Ольга з онуками своїми — Ярополком, і Олегом, і Володимиром — у городі Киє­ві І обступили печеніги город силою великою, — незчисленне множество [стояло їх] довкола города, — і не можна було вийти з города. ні вісті послати…, ні коня напоїти: на Либеді — печеніги» (Літопис Руський.- К.: Дніпро, 1989- 38-39).

Читайте:  Отец вертолета Игорь Сикорский: украинская легенда мировой авиации

Таким чином, річка не підпускала ворогів до стін міста і, як природний рубіж, мала величезне стра­тегічне значення для Києва.

Читайте также: «Український Йордан», скарби та давні поселення: топ-10 цікавих фактів про річку Почайну

Стародавні поселення

річка Либідь

Згідно з повідомленнями істориків-археологів, на берегах річки Либідь було два поселення — Предславине і Шелвове. Крім них на берегах, були і поодинокі хутірці, про що свідчать одинокі знахідки стародавніх пред­метів різних часів вздовж схилів та долини ріки.

Господарське значення

Либідь впадає в Дніпро

З давніх-давен, річку Либідь використовували як джерело енергії: на ній стояли водяні млини. Окрім цього, по річці, де русло було достатньо широким і глибоким, ходили човни. Через неї будувалися мости, греблі; у середній течії існувало декілька бро­дів.

П. Толочко в книзі «Древний Києв» говорить, що в той час найбільш відомою переправою через Либідь був Язин перехід (К.: Наук, думка, 1983,- С. 90). А на думку М. Закревського, навпроти Золотих воріт знаходилась гребля, по якій проходив ще й міст.

Місце відпочинку

річка Либідь

Колись вздовж річки Либідь височіли високі пагорби та були розкидані мальовничі луки. Це було одне з кращих місць для заміських пікніків. В кінці ХVIII – на початку ХІХ ст., сюди охоче приїжджали кияни, щоб відпочити, покупатися, покататися на човнах та відпочити від міської метушні. В річці водилося багато різної риби, а заболо­чені береги були багаті на дичину, що зумовлювало добре мисливство та рибальство. На лугах річки випасалися стада худоби.

Подоба Амстердаму

Либідь в середині 50-х років

На початку 1850-х років імператор Микола І хотів провести «правильний канал по Либіді до Дніпра по стороні Жилянської вулиці». На його думку, подібного роду проект мав на меті перетворити Київ на подобу Амстердаму, але Кримська війна і смерть імператора перервали будівництво.

У липні 1891 до Київської міської думи було внесено план каналу, який давав можливість пасажирського і торгівельного сполучення до Дніпра. Проте, Перша світова війна, а згодом і революція, не дала можливості втілити цей задум у реальність.

Читайте:  Перша українка в Голівуді - акторка Анна Стен

Замурована у бетон

Либідь в колекторі

У радянський період заболочені ділянки Либіді стали розсадниками малярії. Це змусило владу почати в 1936 році спорудження Либідського колектора, який відразу було оголошено головним міським колектором. Колись славне життя річки завершилося забрудненим колектором.

«Сирний соус»

Пожовтіла річка Либідь

Сміття є одвічною проблемою Либеді. Якщо раніше по річці пливли судна, то сьогодні по ній дрейфують шматки сміття, а вода набуває то жовтого, то зеленого відтінків. В її колекторах можна знайти все.

Окрім цього, ще однією дилемою є хімічний склад вод. Либідь схована в систему зливових каналізацій Києва. Відповідно, все, що змивається дощем і снігом з поверхні землі, потрапляє в її води та прямує у Дніпро, а в умовах великого міста це важкі метали, нафтопродукти та інші забруднення.

Читайте также: Скарби, цінні артефакти, радіоактивні елементи: топ-10 цікавих фактів про річку Дніпро

Що з річкою сьогодні?

Один з проектів ревіталізації Либеді

У наші дні існує проєкт відродження річки Либідь з виведенням її частини на поверхню і поліпшенням якості води. З 2016 року в КМДА існує проєкт призначений для реконструкції річки. Русло річки й справді стає чистішим завдяки регулярному прибиранню сміття.

Руслана Сторожук

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: