Мало хто пам’ятає, що свій перший День незалежності в 1991 році Україна відзначила не 24 серпня, а 16 липня. Приводом для святкування стало те, що рівно рік тому, цього ж дня, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет і, попри те, що країна формально залишалася ще у складі СРСР, прийняла постанову «Про день проголошення незалежності України».
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР абсолютною більшістю голосів (355 голосів «за» при чотирьох «проти» та одному, який утримався) прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Документ проголосив “державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах”.
Основні положення Декларації:
Того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову “Про День проголошення незалежності України”: «Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
16 липня 1991 року у першу річницю проголошення Декларації про державний суверенітет у столиці відзначали День Незалежності України. З нагоди свята, Партійне керівництво урочисто поклало квіти до памʼятників Леніну, а потім в Палаці України провело збори, де тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук виступив з наступними словами:
«Сьогодні ми зібралися вперше в своїй історії для відзначення свята Незалежності. Йшли ми до цього дня важко, йшли за покликом серця, за голосом громадського сумління і національного обов’язку, з великою і святою вірою у свій народ, у його право на свободу і незалежність. І цей день настав».
Окрім цього, з нагоди свята Хрещатиком пройшла багатотисячна хода учасників у національному одязі із синьо-жовтими прапорами, а ввечері на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) відбувся концерт українських ансамблів і сольних виконавців. Захід завершився виступом львівського рок-гурту «Брати Гадюкіни» та святковим салютом.
Читайте також: Як приймали Конституцію України: боротьба з комуністами та посилення повноважень президента
Приблизно через місяць після першого святкування Дня незалежності України відбулася остання неуспішна спроба зберегти Союз Радянських Соціалістичних Республік. Тоді самопроголошений «Державний комітет з надзвичайного стану” не лише не зміг усунути від влади президента Михайла Горбачова, а й пришвидшив розпад тоталітарної імперії.
Республіки не підтримали спробу державного перевороту та використали його як можливість звільнитись від контролю Москви. Зокрема, Україна за кілька днів після серпневого путчу заявила про свій вихід з складу Радянського Союзу, а 24 серпня 1991 року Верховна Рада країна ухвалила Акт проголошення незалежності України.
1 грудня 1991 року на першому загальнонаціональному Всеукраїнському референдумі понад 90 відсотків українців на питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» проголосували за незалежність, а вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову “Про День незалежності України”: