Чому гості не підходять до фотозони: шість помилок організаторів

Фотозону привезли, зібрали, оператор чекає біля камери. А за першу годину до неї підійшли п’ятеро гостей, і двоє з них — ті самі люди з HR, які її замовляли. Організатори корпоративів і бренд-подій бачили таке не раз. Причина рідко в самому апараті: найчастіше фотозону просто поставили не туди, запустили не тоді або забули про неї одразу після монтажу.
Ми попросили команду FILIKO, яка ставить фотобудки, фотодзеркала, відео 360 та AI-фотобудки на подіях у Києві, назвати помилки, що повторюються з вечора у вечір.
1. Фотозона стоїть там, куди ніхто не ходить
Під фотозону часто віддають вільний кут подалі від столів і сцени, бо «там вона нікому не заважатиме». Не заважатиме, бо туди ніхто не дійде. Краще шукати місце на шляху, яким гості й так рухаються: між входом і гардеробом, біля бару, на виході з основної зали. Людина, яка йде по келих вина, дорогою зазирне в екран. Окремо по фото вона, швидше за все, не піде.
2. Її запускають не в той момент
Перша година вечора — привітання, вечеря, офіційна частина. Гості ще сидять і придивляються одне до одного. Фотографуватися йдуть пізніше, коли закінчилися промови і заграла музика.
«Люди підходять, коли вже розслабилися. Якщо фотозона працює з першої хвилини, частина оплаченого часу припадає на зал, де всі ще їдять салат», — каже Дмитро з FILIKO.
Звідси практичний висновок: якщо замовляєте стандартні три години, не прив’язуйте їх до початку вечора. Старт на годину-півтори пізніше зазвичай дає більше кадрів за ті самі гроші.

3. Ніхто не запрошує
Здається, що яскравий апарат із підсвіткою продасть себе сам. Насправді порожня фотозона виглядає як місце, куди ще не можна. Перший крок робить оператор: підходить до компанії біля бару, пропонує сфотографуватися разом, показує, що натискати. Коли біля камери двоє-троє людей уже сміються над свіжою роздруківкою, решта підтягується без запрошення. Добре, якщо й ведучий згадає фотозону в мікрофон. Один раз — замало, два — якраз.
4. Логотип на пів кадру
Брендувати друк варто, але без фанатизму. Коли логотип, назва компанії, слоган і хештег займають половину фотокартки, гість отримує рекламну листівку замість власного фото. Такі роздруківки потім лишаються на столах разом із серветками. Тонкої рамки, невеликого логотипа в кутку і дати цілком достатньо. Через рік людина знайде фото в шухляді й згадає і вечір, і компанію.

5. Черга, яка всіх відлякує
Одна фотобудка спокійно впорається з невеликою командою. На великому заході біля неї швидко збирається черга, а хто простояв десять хвилин, удруге вже не підійде. На конференціях і виставках своя особливість: натовп біля стенду буває в перервах, а між ними порожньо. Тому графік роботи фотозони варто звірити з програмою. Якщо гостей справді багато, допомагає другий формат поруч, наприклад відео 360: у нього інший темп, і люди розподіляються самі.

6. Після події фото нікуди не потрапляють
Роздруківки гості забирають із собою. А цифрові копії часто так і лежать у папці в організатора, хоча саме вони живуть найдовше: їх викладають у сторіз, кидають у робочі чати, додають до звіту про подію. Домовтеся з підрядником заздалегідь, як гості отримають свої файли: через QR-код на екрані, посилання на галерею чи розсилку. На бренд-активації це ще й нагода зібрати контакти. Але тільки за згодою людини і без анкети на п’ять полів, яку ніхто не хоче заповнювати з келихом у руці.
Більшість цих помилок видно ще до монтажу, якщо уважно подивитися на план зали і програму вечора.
«Ми просимо в замовника сценарій заздалегідь. Коли знаєш, де бар, коли тости і коли починаються танці, фотозону можна поставити так, що до неї підходитимуть самі», — додає Дмитро.


