#Троєщина Київ
Троєщина — найбільший спальний масив Києва, частина офіційного житломасиву Вигурівщина-Троєщина в Деснянському районі на лівому березі Дніпра. Тут мешкає понад 300 тисяч людей — по суті окреме місто в місті, де панельні висотки 1980-х межують із зеленими луками, ринками й новими житловими кварталами. Масив виник у 1970–1980-х роках на місці колишніх боліт і луків, де раніше стояли давні села Вигурівщина та Троєщина — землі, відомі ще з часів Київської Русі. Радянське планування було типовим для епохи: щільна панельна забудова без розвиненої соціальної інфраструктури й, що найважливіше, без метро — проблема, яка тягнеться десятиліттями. Розмови про продовження синьої лінії до Троєщини ведуться роками, але лінія так і залишається на папері. Головний орієнтир масиву — Троєщинський речовий ринок, один із найбільших у Києві, куди їдуть за покупками з усього лівого берега. Із зелених зон виділяється Деснянський парк — фактичний центральний парк Вигурівщини-Троєщини, а вздовж проспекту Ватутіна є менші сквери й прибудинкові зелені зони. Соціальна інфраструктура — школи, поліклініки, торгові центри — за останні роки помітно підросла разом із новою забудовою на краях масиву. Троєщинський речовий ринок; Деснянський парк; проспект Ватутіна — головна вісь масиву. Прямого метро на Троєщині немає, і це головний транспортний біль масиву. Найзручніші пересадкові станції — «Лісова» і «Чернігівська»: тролейбуси № 37 і 37а їдуть від «Лісової», автобуси № 6, 21 і 101 та маршрутки № 151 і 180 — переважно від «Чернігівської» через вулицю Братиславську до ринку «Троєщина». У години пік ці маршрути традиційно перевантажені.
Усі матеріали
Поки немає матеріалів з цим тегом.
Показано 0 з 0 матеріалів
Про тег «Троєщина»
Троєщина — найбільший спальний масив Києва, частина офіційного житломасиву Вигурівщина-Троєщина в Деснянському районі на лівому березі Дніпра. Тут мешкає понад 300 тисяч людей — по суті окреме місто в місті, де панельні висотки 1980-х межують із зеленими луками, ринками й новими житловими кварталами.
Масив виник у 1970–1980-х роках на місці колишніх боліт і луків, де раніше стояли давні села Вигурівщина та Троєщина — землі, відомі ще з часів Київської Русі. Радянське планування було типовим для епохи: щільна панельна забудова без розвиненої соціальної інфраструктури й, що найважливіше, без метро — проблема, яка тягнеться десятиліттями. Розмови про продовження синьої лінії до Троєщини ведуться роками, але лінія так і залишається на папері.
Головний орієнтир масиву — Троєщинський речовий ринок, один із найбільших у Києві, куди їдуть за покупками з усього лівого берега. Із зелених зон виділяється Деснянський парк — фактичний центральний парк Вигурівщини-Троєщини, а вздовж проспекту Ватутіна є менші сквери й прибудинкові зелені зони. Соціальна інфраструктура — школи, поліклініки, торгові центри — за останні роки помітно підросла разом із новою забудовою на краях масиву.
Троєщинський речовий ринок; Деснянський парк; проспект Ватутіна — головна вісь масиву.
Прямого метро на Троєщині немає, і це головний транспортний біль масиву. Найзручніші пересадкові станції — «Лісова» і «Чернігівська»: тролейбуси № 37 і 37а їдуть від «Лісової», автобуси № 6, 21 і 101 та маршрутки № 151 і 180 — переважно від «Чернігівської» через вулицю Братиславську до ринку «Троєщина». У години пік ці маршрути традиційно перевантажені.