Довгі роки цей об’єкт стояв покинутим, і знаходився у аварійному стані. Надії на те що його відремонтують хоч якось і повернуть до експлуатації точились ще до повномасштабного вторгнення, але тоді цим планам так і не судилося збутись. Однак нещодавно справу таки довели до кінця, садок підготовлено і скоро він прийме дітлахів до своїх стін.
Ще кілька років тому дитячий садок №206 на Мінському масиві був сумним прикладом занепаду: аварійна будівля, розбиті вікна, безхатьки замість дітей. Для місцевих це було місце, куди страшно було зайти. Ще 2016 року пробували вирішити це питання і прибрати еталонний “бомжатнік” з території району, але зрештою виділити гроші тоді чиновники так і не спромоглись, а справу відклали у довгий ящик. Потім це питання підіймали ще у 2021 році, але і тоді все закінчилось безрезультатно. Згодом же почалась повномасштабна війна, і загалом стало не до ремонтів.
Та в 2023 році Оболонська районна адміністрація взялася за амбітний проєкт. За два роки, з бюджетом у 55 мільйонів гривень, садок фактично наново перебудували. Капітальний ремонт охопив усе: заміну інженерних мереж, утеплення фасаду, облаштування безпечного укриття та створення інклюзивного простору.
Голова Оболонської РДА Кирило Фесик, відкриваючи садок у липні 2025 року, назвав його “великим і довгоочікуваним проєктом”. З посадовцем важко не погодитись, адже подібного давно не робилось, вважайте що з 2022 року такі події стали великою рідкістю. Заразом це дарує надію на те, що в подальшому подібні проєкти будуть тільки частіше з’являтись на радість всім киянам.
Дитячий садок №206 розрахований на 138 дітей і має 8 групових осередків. Уже зараз, за словами Фесика, більше половини груп сформовано, а набір дітей триває. Заклад відповідає найвищим стандартам: світлі ігрові кімнати, нові ліжка, сучасний харчовий блок, санвузли, медичний пункт і гардероб. На подвір’ї облаштували ігровий майданчик, де діти можуть бавитися на свіжому повітрі. Загалом, задумано щоб садок став справжнім простором для майбутнього розвитку.
Особлива гордість реконструкторів це інклюзивність. Садок обладнаний похилим підіймачем і ліфтами, що забезпечують безперешкодний доступ для дітей з особливими потребами. “Кожен має почуватися комфортно”, як підкреслюють у пресслужбі КМДА.
В умовах війни ще одним важливим моментом є безпека, адже зараз це не розкіш, а необхідність. У садку №206 облаштували сучасне укриття на 150 осіб із якісним освітленням, вентиляцією та елементами інклюзивності. Укриття спроєктовано так, щоб малюки не відчували страху, а педагоги могли продовжувати заняття. Цей підхід уже назвали зразковим, адже він поєднує безпеку з комфортом. Це дуже важливо, адже неправильно проведений освітній процес закладає дуже ненадійний і поганий фундамент на майбутнє.
Та чи вистачить у міста ресурсів, щоб обладнати подібні укриття в усіх садках? Поки що №206 виглядає як виняток, а не правило. Відкриття садка стало можливим завдяки зусиллям багатьох. Кирило Фесик подякував депутатам Київської міськради Андрію Вітренку, Володимиру Слончаку та Ганні Свириденко за залучення фінансування. На церемонії був присутній Микола Швець, заступник начальника КМВА Тимура Ткаченка, що донедавна був командиром одного з підрозділів Збройних Сил.
Але головною рушійною силою стала директорка садка Ірина Осипенко. “Енергійна, амбітна, вона формує сильну команду й уже працює з батьками”, зазначив Фесик. Саме Осипенко задає тон атмосфері закладу, який, за прогнозами, стане одним із найкращих у Києві. Принаймні, потенційно у закладу є для цього всі можливості. Але чи вдасться директорці утримати цей рівень, коли садок запрацює на повну?
Цей проєкт уже порівнюють із реконструкцією садків №436 і №661 на Оболоні, які також отримали нове життя. Та історія садка №206 це історія не лише про ремонт, а про надію. У місті, де війна залишає свій відбиток, такі проєкти нагадують: майбутнє будується навіть у найтемніші часи. Чи стане цей садок прикладом для інших районів? Поки що він є символом того, як із руїн можна створити простір для щасливого дитинства. Але щоб таких історій було більше, Києву потрібні не лише гроші, а й воля продовжувати.
Проблемних об’єктів у місті вистачає, а от чи вистачить у мерії та КМДА грошей на їх реконструкцію поки не зрозуміло. З одного боку, ця робота дуже важлива для того, щоб вмовляти не вивозити дітей за кордон. Також стає тільки більше внутрішньо переміщених осіб. Частина з них теж з дітьми дошкільного віку, їм теж треба кудись ходити і десь займатись. А заклади освіти треба не тільки відновлювати, а ще і ремонтувати пошкоджені внаслідок обстрілів росіян.
Тобто залишається лише сподіватись, що реконструкції дитсадків це не поодинокі проєкти, а лише початок вектору на оновлення дошкільних закладів зі спрямуванням на безпеку, сучасність та інклюзивність. Відносно нещодавно було відкрито декілька укриттів, тож можна мати певний стриманий оптимізм.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
