Після звільнення Катюжанки у школі знайшли один із щоденників військовослужбовців, ймовірно, офіцерського рангу, який пише роздуми про те, звідки і навіщо армійці приїхали в Україну, аналізує воєнну стратегію РФ та вихваляється допитами українців.
Джерело: Схеми.
Ідентифікувати особу окупанта поки не вдалось: військовий лише раз на сторінках щоденника називає своє ім’я – Костянтин. Зазначає, що разом з армійцями перетнули український кордон 24 лютого. За кілька днів, 28 лютого – прибули в Катюжанку.
Свої роздуми загарбник почав описувати з 13 березня – коли російська армія вже майже два тижні як окупувала територію села і окопалась в школі.
«Їхали на навчання, а потрапили на війну… а чи війна…» – таким є заголовок щоденника.
Військовий згадує шлях, який вони подолали: виїхали з російського міста Смоленськ через Білорусь – і потрапили на територію України.
«Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію», – пише військовий і додає: «Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно все це».
Водночас навіть дозволяє собі критикувати поведінку командування:
«Бісить, що ніхто не говорить правду про втрати, про реальність бойових дій, тільки й чую, що «Справа наша вірна, перемога буде за нами»! Та чи вірна ця справа? Залізти в чужу країну і бомбити її міста?»
«Хотіли бліцкриг, а в результаті… сіли на п’яту точку. Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий «нюрнберг», я вихляти не стану, винний, був, воював, шкодую!»
На сторінках щоденника військовий розповідає про втрати серед «своїх».
«Артилерія «маже», БПЛА туплять… війська не злагоджені, трьохсоті та двохсоті в достатку, а командування в доповідях говорить лише про уявний успіх… Путіну скоро 70 (стільки йому виповниться в жовтні 2022 – ред.), якщо він помре розпочавши війну, буде «щось»!
Ще за 2 дні військовий розповість про те, як проводив допит.
«Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі – нацисти, – перераховує він. – Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами».
«В черговий раз довелося допитувати священника, не можу сказати, що був м’яким, аж ніяк – суворість та професіоналізм мною були виявлені із суто самовіддачею, що викликало захоплення спеців з ФСБ, – розповів військовий і продовжив дописувати у щоденнику. – Допити відбуваються успішно, інформативно, обіцяють надати для допиту протестантського пастора. Якщо йому є що приховувати, я з’ясую це, як би він не хитрував, на таких товаришах я, як то кажуть, собаку з’їв!»
На решті сторінок окупант пише про те, що мріє стати суддею і розмірковує над тим, які проблеми є у судовій системі і як її реформувати.
Останній допис у щоденнику датований 19 березня.
Катюжанка на Київщині перебувала під російською окупацією близько місяця.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
