В листопаді 2022 року стало відомо, що боронячи Україну від російських загарбників загинув київський гід Сергій Миронов. Чоловік віддав життя за вільну Україну, Сергій був надзвичайною людиною, він обожнював столицю, знав кожен двір, його історію, а з екскурсій українця не хотіли відпускати, адже його маршрути западали в душу.
Сергія Миронова більшість киян знали, як автора блогу “Исчезающий Киев”, тут чоловік ділився архітектурним багацтвом старого Києва, що цинічно намагалися зруйнувати десятки забудовників, яким заважали двері з ХХ століття чи унікальні вітражі. Миронов розповідав історію, якою захоплювався, він вмів захопити своїх гостей на екскурсії розповідями настільки захоплююче, що чоловіка не хотіли відпускати.
У своєму блозі Сергій ділився знахідками старого Києва: це автентичні прибуткові будинки, сходові клітки, які родом ще з ХІХ століття, ковані сходи, чи заміські будинки столиці. Блог Миронова став відображенням його життя, тут зібралося сотні дописів із раритетним і сучасним Києвом. Коли 24 лютого в Україні почалася повномасштабна війна Сергій не зміг лишитися осторонь, чоловік вирішив захищати Україну.
Читайте також: Поїхати, щоб допомогти: в яких країнах кияни можуть бюджетно пережити зиму
“А ось що буде зі мною, я не знаю. Я в метро. Незабаром Печерська. Я майже нічого не їв два дні. Майже не спав. Дуже болить голова. На додачу до всього, я дуже змерз. Мені треба переодягтися у щось тепле.
Я не знаю що буде далі. Я зайду додому, приведу себе до ладу і щось співаємо. Я шаную новини. Я візьму документи та гроші. Щільно закрию вікна і задерну фіранки. Я залишу світло увімкненим і перекрию газ. А потім? А потім я піду на війну…Продовження, хотілося б вірити, слід…”, — уривок з допису на сторінці Сергія, 25 лютого.
Читайте також: Митрополичі сади – як Бернард Меретин створив оазис біля собору
У кожного з нас з’явилося місце, яке ми займаємо у цій війні: хтось став волонтером, хтось пішов лікувати людей на фронті, а хтось і на сам фронт. Сергій обрав останнє, своє рішення піти на війну він описав у своєму блозі:
“Я пішов на війну тому, що це єдиний згусток емоцій, який неможливо (і не потрібно) собі уявляти. Війна — це концентрація болю, страху, найпростіших бажань, віри, любові, поваги — словом усього. Війна створює настільки екстремальні умови, що просто неможливо брехати ні собі, ні іншим. Усе стає на свої місця. Хоч би як страшно це звучало, але на війні люди знаходять себе. Просто не всі можуть жити з тим, що знайшли.
Я пішов на війну тому, що ніколи не був частиною чогось — покірливою, безвольною, аморфною, кастурбатною частиною чогось великого. Усі свої 35 років я провів осторонь подій. Я всіляко намагався і, треба сказати, у мене непогано виходило існувати паралельно течії життя.
Я пішов на війну тому, що дуже хотів дізнатися дещо про себе. І про людей. Щось таке, чого я не зміг би дізнатися з книжок, бесід за чашкою кави на кухні та найдружнішого листування. Щось таке, що не вловити в силуеті палкої темної ночі. Чого не скажуть у серцях, образі, радості. Щось таємне, що кожен із нас носить десь у глибині й нікому, навіть собі, не озвучує. Я пішов на війну, щоб перевірити себе і свої почуття. До людей, країни і себе. І чи є ці почуття”, — писав Сергій Миронов.
Читайте також: Мольфари Галичини: як зароджувалися в темну та світлу годину. Частина І
Дуже важко оцінити той внесок в історію Києва, який зробив Сергій Миронов. Завдяки йому сотні киян дізналися свою історію, своє коріння та змогли доторкнутися до вічного. Водночас чоловік не тільки демонстрував автентичний Київ, але й намагався його зберегти. Депутатка Ксенія Семенова згадує Сергій Миронова як борця за справедливість.
“Реставруючи двері він збирав навколо себе зграйку небайдужих мешканців під‘їздів і власних підписників. Але з ким не міг порозумітися, так це із комунальниками. Як то без дозволу двері реставрувати! Якось поскаржився про це у сторіз, і я йому запропонувала зробити корочку, посвідчення помічника депутата, щоб махати ним, коли треба. Була у нас думка, що така штука часом працює)
Я все тягнула із цим, а потім почалось вторгнення. Так і не зробила. Це моє друге не зробила. Я не встигла купити Ромі Ратушному перископ. Гинуть люди, які любили Київ усім серцем і своїми справами. Люди, які любили vanishing Київ (що зникає) і хотіли його трохи зберегти для нащадків, самі зникають. Це дуже боляче. І боляче щось не встигати. Тому не затягуйте ніколи ні з чим, що вас просять військові”, — пише Семенова.
Сергій Миронов назавжди запам’ятається у пам’яті, як борець за свободу та відчайдух своєї справи. Блог києвознавця залишиться цінним ресурсом для вивчення столиці, для тих українців, які прагнуть дізнатися більше.
Всі фото: Інстаграм-блог vanishing_kiev
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] […]