Костянтин Степанков – український актор театру та кіно. На рахунку актора понад сотня ролей у фільмах, більшість яких стали частиною золотого фонду кінематографу. Більшу частину свого життя він прожив саме в нашому місті.
Костянтин Степанков народився 1928 року у селі Печески Хмельницької області у сім’ї священика. Все своє життя артист був відданий своїй батьківщині, і навіть коли він набув всесоюзної популярності, відмовлявся залишати Україну і переїжджати до Москви. Доречі, справжнє прізвище актора — Волощук. Степанков — це псевдонім, який було утворено від прізвища матері — Степанко.
Старший брат актора загинув в лавах УПА, а молодший помер ще маленьким, під час Голодомору. Можливо, саме «завдяки» рідству з братом, а також тому що батько актора теж був репресований — і довелось міняти прізвище.
З дитинства маленький Костя виділявся артистизмом і виступав у аматорських постановках. Однак тоді він навіть не замислювався про кар’єру актора, а закінчивши школу, молодик вступив до сільськогосподарського інституту.
Як це нерідко буває, у долю майбутнього артиста втрутився випадок: Костянтин зустрів Амвросія Бучму, який випадково почув, як Степанков читає вірші. Бучман розглянув талант у юнаку і навіть допоміг його вступу у інститут театрального мистецтва.
Успішно закінчивши виш, Костянтин став частиною трупи Київського драматичного театру. Не змусила на себе чекати і його дебютна роль у кіно. Наприкінці шістдесятих років Степанкова запросили на Київську кіностудію – потрібен був характерний актор для ролі секретаря губкому у стрічці «Павло Корчагін». І хоч роль була невелика, актора помітили та почали запрошувати до інших картин. Проте всенародна слава ще чекала Костянтина Степанкова.
Ще одна його важлива роль – пан Кметь у стрічці «Аничка» (1968). Тема картини – німецька окупація України.
У портфоліо актора понад сто театральних та кіноробіт, і кожен з його героїв – дуже характерна та сильна духом людина. Велику популярність принесла Степанкову роль Жухрая у картині «Як гартувалася сталь» (1974). Цю роботу високо оцінили не лише глядачі – Костянтин отримав за неї премію Ленінського комсомолу.
Остаточний статус знаменитості закріпився за Степанковим після фільму Дума про Ковпака. За цю роль він отримав золоту медаль. Костянтин Степанков увійшов до когорти знаменитих акторів, завдяки яким на початку 1960-х голосно заявив про себе український кінематограф. Дружив з Іваном Миколайчуком, Бориславом Брондуковим, Лесем Сердюком, Леонідом Осикою… Позаочі його називали Ковпаком Серед інших нагород актора є дуже високі: Державна премія та ордени «За заслуги перед Батьківщиною».
Після закінчення театрального вишу Костянтину Степанкову запропонували залишитися в інституті та вже реалізувати себе тут у ролі викладача. Тут же чоловік зустрів своє фатальне кохання.
Так, якось до нього на заняття прийшла чарівна студентка-першокурсниця Ада Роговцева. Костянтин відразу звернув увагу на симпатичну дівчину і закохався без пам’яті.
У свою чергу Роговцева відповість Степанкову взаємністю, що в майбутньому матиме низку наслідків. Як відомо, суворі звичаї радянського часу не допускали такого роду зв’язків. Таким чином, коли керівництву стало відомо про те, що Степанков зустрічається зі студенткою вишу, його одразу ж звільнили з інституту.
Але незважаючи на це, Костянтин та Ада залишилися разом, і незабаром вони узаконили свої стосунки. У сім’ї акторів з’явилися син Костянтин та дочка Катерина. Ада Роговцева також стала відомою радянською та українською актрисою, зараз відома своєю патріотичною позицією.
Діти вирішили піти стопами своїх уславлених батьків і теж присвятили своє життя творчій діяльності. Син Костянтин дебютував у кіно ще у 12-річному віці, пізніше він реалізував себе як актор та режисер, а останні роки займався проблемами екології. Катерина була актрисою московського театру Романа Віктюка, а у Києві стала відомим театральним режисером.
Після шістдесяти років Костянтин Петрович поступово відійшов від роботи і переїхав до села Жереб’ятин. Гуляв на природі з онуками, готував обід, бо дружина продовжувала працювати.
Костянтин Степанков був завжди привабливим чоловіком, якого завжди оточували натовпи шанувальниць, проте все своє життя актор зберігав вірність лише своїй єдиній обраниці — Аді Роговцевій. Подружжя було щасливе у шлюбі майже 50 років.
Незважаючи на те, що Степанков переніс важкі операції, перехворів на туберкульоз і жив з діагнозом «ішемія», він до кінця залишався вольовим і спокійним. Останні 15 років життя актор практично не з’являвся на екранах телевізора через проблеми зі здоров’ям. Незабаром подружжя перебралося за місто, де чоловік більшу частину часу проводив на свіжому повітрі та займався господарством. Помер актор у липні 2004 року, похований у Жереб’ятині.