Циклічна історія. Частина 9. Іван Мазепа: талановитий гетьман та «сірий кардинал» московського царя

20:00  |  06.06.2022

Завдяки своєму колосальному досвіду, вмінню правильно маневрувати, маючи обширну шпигунську сітку та широке коло знайомств, Іван Мазепа зміг зміцнити своє положення гетьмана, отримати прихильність молодого царя, спромогтись завоювати його довіру та певною мірою мати значний вплив на його рішення, зокремі ті, які стосувались Гетьманщини.

Перші роки гетьманування

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/06/1524143040_Ivan_Mazepa.jpg

В очах козацької старшини Мазепа не був найкращим претендентом на булаву, тому по Гетьманщині прокотилась хвиля масових заворушень, як серед козацтва, так і серед звичайного невдоволеного населення. Відбувались грабежі заможних маєтків, арешти та вбивства відомих полковників. Було зрозуміло, що ні козаки, ні народ не прийняли нового гетьмана. І щоб вгамувати людей Мазепі довелось просити у голіцина про військову підтримку у розмірі 4 тисяч російських солдат.

Подальші свої дії як гетьмана, Мазепа мусив погоджувати з царівною софьєю, князем голіциним та його радником севським воєводою Неплюєвим. За 2 роки свого гетьманування листи-звіти від Мазепи до голіцина налічували 150 штук (це ті, що дійшли до наших днів). Для порівняння переписка того ж Мазепи з петром І під час Північної війни була вчетверо меншою.

Мазепа знав, що козацька старшина його недолюблює і це для нього дуже небезпечно, тому всіляко їх задобрював, запрошуючи на недільні прийоми в його домі, а також даруючи подарунки. Однак, це не врятувало його від доносів, які надходили на нього в москву, тому йому було стратегічно важливо зберігати хороші стосунки зі своїми московськими покровителями.

Читайте також: Циклічна історія. Частина 8. Становлення одного з найславетніших українських гетьманів Івана Мазепи

Переворот наришкіних в москві, завдяки якому петро І став царем (1689 рік)

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/06/Sophia_Alekseyevna_of_Russia.jpg

Царівна-регент софья олексіївна

Переворот в москві почався незадовго до початку Кримського походу, який задумав голіцин, і який завчасно був провальним, бо, як відомо, голіцин був паршивим стратегом, а до порад Мазепи в цьому питанні він прислухався не часто. Положення голіцина і царівни софьї при дворі було хитким, і Мазепа розумів, що при несприятливих для нього умовах, ним запросто можуть пожертвувати, як його попередником Самойловичем, щоб прикрити власний провал.

Одразу по поверненні після очікувано провального походу на Крим, Мазепу викликали в москву. В москві провал голіцина традиційно назвали тріумфом, видали йому та ще декільком воєначальникам нагороди та пишно відсвяткували, однак серед нагороджених Мазепи не було, хоча в багатьох моментах саме війська козаків на чолі із гетьманом рятували ситуацію не те що від провалу, а від відвертого краху. Це було недобрим знаком для нього. І швидкий виклик в москву також. Однак, Мазепа із численною свитою та музикантами при повному параді в’їхав у москву 10 серпня.

На наступний день царівна софья влаштувала для нього та козацької старшини урочистий прийом. Він був підкреслено урочистим, гетьмана задобрювали подарунками та так само підкресленим хорошим ставленням.

За час проведений у москві, Мазепа неодноразово зустрічався із царівною софьєю та її фаворитом голіциним, таким чином вони намагались заручитись його підтримкою, тому що вже гарно відчували, як сильно під ними хитається царський трон. Князь голіцин навіть запросив Мазепу відвідати його маєток, а згодом попросив допомоги в Польщі. Тоді польському послу довелось перевдягнутись слугою, щоб наодинці поговорити з Мазепою. Але гетьман був розумним та досвідченим дипломатом, і знав, що в софьї немає прав на престол, тому що вона тимчасовий регент, а з наришкіними він мав довгі та досить тісні зв’язки, тому не давав конкретної відповіді, що ймовірно зводило з розуму і голіцина і софью. Однак, скоріш за все гетьман вже давно знав, хто займе трон, і вже вирішив на чиєму він боці, просто не мав наміру говорити про це відкрито.

Приблизно за 2 тижні князя голіцина позбавили титулу та відправили у заслання в каргополь (архангельська обл, рф), те саме сталось з його радником Неплюєвим, а царівну софью відсторонили від влади та відіслали в Новодівичий монастир, де вона померла через 15 років.

Багато хто очікував, що кар’єра Мазепи піде вслід за його покровителями, однак, очевидно, що Мазепа завчасно підготував собі новий грунт, і зіграв одну з найважливіших ролей у становленні нового правителя російської імперії.

Новий московський цар петро І та український гетьман Іван Мазепа

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/06/images.jpg

Молодий петро І

Насправді питання їх відносин на початку царювання петра досить погано вивчено, і зараз сказати достеменно чому Мазепа зміг уникнути долі своїх покровителів неможливо, однак коли відбулись всі арешти та заслання, Мазепа прибув до нового царя петра І. Ця зустріч була важливою для них обох, адже Мазепа представляв козацьке військо та всю Гетьманщину, а петро І був його потенційним новим покровителем.

Гетьмана чекав парадний намет, куди він прибув з цінними подарунками — із саблею в коштовній оправі, дорогоцінними намистами (золотими, оксамитовими, з алмазами), подарував золотий хрест розсипаний коштовним камінням і т.д.

Мазепа отримав похвалу за Кримські походи, що по факту, в очах царя знімало з нього відповідальність за те, що вони були провальними.

Загалом, допити та тортури, а також страти тих, хто мав безпосереднє відношення до Кримських походів, до придворних інтриг, включаючи військових, політичних та релігійних діячів при царівні софьї та князі голіцині продовжувались ще впродовж осені та зими 1689 року. У всіх списках фігурував український гетьман, але в нього навіть письмового пояснення не просили. Він, як то кажуть, вийшов сухим із води. Що саме змусило петра так явно закрити на Мазепу очі досі достеменно не відомо. Гетьман став “сірим кардиналом” в цій історії.

Московські статті 20 вересня 1689 рік

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/06/Moskovski-statti-1665-r.-900-600.jpg

Мазепа, як хороший господар у своєму домі, не втратив можливості посприяти зміцненню своєї влади в Гетьманщині і заключив новий договір з новим царем.

Московські статті значно послаблювали Коломацькі, які він підписав разом з отриманням булави.

Основні положення нових статей були такими: Мазепа забезпечив економічну незалежність Гетьманщини поновивши оренди, які були запроваджені ще Самойловичем; був включений пункт про перепис козаків; Мазепа поновив свою владу над козацькою старшиною та московськими воєводами завдяки забороні робити надання без дозволу гетьмана; деякі пункти передбачали збільшення присутності московських військ, але в умовах підвищеної загрози нападу татарів вони були актуальними.

Куптій Дарина

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: