Прогулюючись старими київськими вулицями, можна зустріти незвичайну архітектурну споруду — Замок барона Штейнгеля. Однак багато туристів, і навіть деякі кияни, помилково приймають за нього зовсім інший замок. Сьогодні ми розкажемо, де знаходиться справжній будинок барона, як він виглядає, коли і ким був збудований, і що в ньому зараз.
Садиба на вулиці Бульварно-Кудрявська, 27, була у Києві ще у ХІХ столітті. Відомо, що раніше вона належала родині Сетгоферів. А 1872 року її продали княгині Софії Кудашевій, у власності якої будинок перебував до 1877 року, коли його викупив інженер і статський радник, барон Рудольф Штейнгель, на честь якого тепер і називається цей замок.
На момент покупки жодного замку не було. Це була кам’яна садиба, типова на той час. Рудольф Штейнгель мав брата Максима, який звернувся до Київської управи для отримання дозволу на додаткове будівництво. Штейнгелі звернулися до архітектора Володимира Ніколаєва, який і зайнявся розбудовою садиби, додавши до проекту неоготичного стилю. Але пропрацював лише два тижні, тож пізніше для цієї ж справи запрошувався академік архітектури Віктор Січугов.
Січугов зробив перебудову за тим самим проектом, але вніс свої корективи. З того часу, особняк набув псевдоготичного вигляду з внутрішніми інтер’єрами в стилі неоренесансу. Поруч розбили парк в англійському стилі.
Штейнгелі, Максим та Рудольф, були поховані на Аскольдовій могилі, спроектованій архітектором Городецьким. До речі, син Рудольфа Штейнгеля Федір відомий як генеральний секретар торгівлі та промисловості Центральної Ради та посол Української Держави у Берліні.
У 1901 році сім’я Штейнгеля, на той момент вже померлого ще 1892 року, вирішила продати особняк. Щасливим покупцем став Михайло Лапінський, лікар та професор Київського університету. Він відкрив у особняку фізіотерапевтичний санаторій, у якому застосовував різні методи лікування. Санаторій діяв до 1919 року. На іншому кінці купленої ділянки за адресою вул. Олеся Гончара, 60, Лапінський в 1908 побудував великий прибутковий будинок у готичному стилі, відомий як Замок доктора.
Потім прийшла радянська влада, і замок опинився у державній власності. Починаючи з 1920-х років тут розміщувалися різні медичні установи. Спочатку ортопедичний інститут, потім госпіталі й санаторії, а згодом знову науково-дослідний ортопедичний інститут.
У 1976-1981 роках найстарішу частину особняка вирішили знести. Кияни були проти цього, оскільки йшлося про архітектурну пам’ятку. Але протести не почули. Замок знесли, а на його місці відбудували новий медичний корпус, який існує й досі. Проте, у 1980-х, будинок почали реставрувати. Точніше ту саму прибудову Штейнгелів, яка частково була збережена. Автором архітектурного проекту стала Валентина Корнєєва.
На даний момент у будівлі розміщується Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Основну частину території займає побудована у 1980-му будівля. Але особняк у вигляді прибудови та готичний флігель ХІХ століття можна побачити і сьогодні.
Існує поширена помилка про те, що Замок барона Штейнгеля — це висока червона будівля з металевими вежами, розташована неподалік Золотих Воріт, за адресою вул. Ярославів Вал, 1. За ним давно закріпилася неофіційна назва «Замок барона». І при згадці Замку барона Штейнгеля, багато городян відразу думають про нього. В інтернеті ви легко знайдете купу відповідних статей та матеріалів.
Насправді ж, до барона Штейнгеля він не має відношення. Ця гарна будівля — прибутковий будинок Підгірського, який теж заслуговує на окрему розповідь. Він знаходиться не так далеко від особняка на Бульварно-Кудрявській. Але сьогодні це не той замок, що ми шукаємо.
Справжній Замок барона Штейнгеля розташований за адресою вул. Бульварно-Кудрявська, 27 та 27-б. Як уже згадувалося, там знаходиться Інститут травматології та ортопедії. Під’їхати до будівлі можна автобусом №7, а також маршрутками №181 і №439. Можна дійти від Львівської площі, Софіївської площі, від проспекту Перемоги та Золотих Воріт.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
