Зітхання власника, кімната-купе та пам’ятний кіт: топ-10 цікавих фактів про особняк Ковалевського

13:23  |  02.10.2021
Маєток Ковалевського

Цей маєток відразу привертає до себе увагу східним колоритом і одночасно нагадує середньовічний замок. Завдяки винятковим архітектурним особливостями та цікавій історії, він отримав кілька «народних» найменувань, а у його біографії пересікаються як кумедні, так і драматичні сторінки. Далі добірка цікавих і, можливо, маловідомих фактів про унікальну пам’ятку історії та архітектури початку XX століття — особняк Ковалевського.

Зміна архітектора

Маєток побудований у 1911-1913 роках на замовлення Миколи Ковалевського за проєктом Павла Альошина.

Цікавий факт, але спочатку замовник уклав угоду про будівництво з підрядником П. Скультом. За умовами договору до кінця березня 1912 року мали бути завершені земляні роботи, а до 15 червня — мурування стін. Швидше за все, виконавець не зміг реалізувати поставлені перед ним завдання, адже 3 травня 1912 року Ковалевський заключив нову угоду з вже відомим на той час київським архітектором Павлом Альошиним.

Читайте также: Доходные дома и не только: топ-10 самых красивых зданий Харькова

Арабський будинок

Маєток Ковалевського

Неофіційною назвою маєтку Ковалевського є «Арабський будинок». Називають його так завдяки характерному йому романському стилю.

Цікавий факт, спеціально надавати особняку східного колориту ніхто не збирався, але в результаті вийшло досить незвично та цікаво.

Архітектурні особливості

Маєток Ковалевського

Арабський будиночок мав ряд новаторських для того часу особливостей. В будинку був ліфт, кнопка для виклику прислуги, вказівки до вбиралень, а парадні, житлові та приміщення для прислуги були ізольованими в окремі групи.

Окрім цього, водостічна труба будинку була захована в стіну, щоб її тінь не створювала на фасаді зайвої зміщеної лінії.

Кімната-купе

Маєток Ковалевського Кімната купе

Одну з кімнат “Арабського будиночка” було обладнано як купе у вагоні поїзда — вузьке вікно, полиці, освітлення тощо. Це було особисте прохання власника маєтку, аргументоване тим, що зі своєю майбутньою дружиною він познайомився саме у вагоні поїзда.

За міськими переказами, при будівництві маєтку під кімнатою встановили спеціальну систему, що дозволяла трохи розгойдувати підлогу, імітуючи рух поїзду, однак під час реставрації нічого такого виявлено не було.

Читайте также: Нечиста сила і камені з неба: містика будинку Сулими

Читайте:  В Киеве предупредили о возможном закрытии станций метро во время локдауна

Замок зітхань

Маєток Ковалевського

Існують факти про те, що замовник будинку був незадоволений кінцевим результатом роботи Павла Альошина. Особняк виявився занадто великим і незатишним для його невеликої родини. До того ж, план передбачуваних витрат на будівництво перевищував очікувані сподівання Ковалевського, архітектор мав намір побудувати справжній палац, для спорудження використовувалися дорогі матеріали та залучалися найкращі фірми тих часів.

Поговорюють, що кожний новий кошторис Альошина викликав у Ковалевського важке зітхання. Кажуть, що він навіть замовив фірмові бланки з підписом «Замок зітхань» і відправляв листи Альошину саме на них.

Вусатий кіт

Кіт на маєтку Ковалевського

Оздоблюючи будинок, Альошин вирішив пожартувати над скнаристим власником маєтку і зобразив в горельєфі фасаду особняка надзвичайного схожого на себе вусатого кота.

Цікавий фактом є те, що пишні вуса архітектора самі по собі є причиною численних переоповідань. Згідно з переказами, архітектор так любив «рослинність» на своєму обличчі, що спав виключно на спині, аби не завадити своїй красі.

Власники недовго втішалися життям в своєму особняку

Маєток Ковалевського

Сім’я Ковалевських недовго втішалася життям в своєму маєтку. З початком Першої світової війни власник будинку потрапив до діючої армії, а в 1919 році разом з родиною емігрував.

«…Ми знаходимося в пральній кімнаті мадам Ковалевської»

Архітектор Павло Альошин

Після захоплення Києва більшовиками, в колишньому особняку Ковалевського розмістилося відділення ДПУ. Розповідають, що у 1923 році сюди був доставлений і сам автор будівлі, заарештований на залізниці. Слідчий, бажаючи залякати Альошина, голосно викрикнув: «Ти хоч розумієш, де знаходишся і що з тобою може бути?» На що затриманий спокійно відповів: «Звичайно, знаю! Ми знаходимося в пральній кімнаті мадам Ковалевської».

Різне призначення будинку

Маєток Ковалевського

У 1920–1930 роках особняк займав дорожньо-транспортний відділ ДПУ Південно-Західної залізниці. З 1939 року і до липня 1941 року тут розташовувалося Управління у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР, Комітет у справах фізкультури і спорту при Раднаркомі УРСР та Укрфізкультурпроєкт. Після війни, з 1944 року і до 1992 року в особняку містилося Міністерство закордонних справ УРСР. З 1992 року будинок перейшов у власність Державного управління справами при Президенті України.

Читайте:  Киев не будут останавливать работу общественного транспорта во время жесткого карантина - КГГА

Читайте также: Туристичний гід по Києву: замок німецького барона Штейнгеля

Книга присвячена маєтку

Книга Замок вздохов

Маєтку Ковалевського присвячена ціла книга. Вона розкриває не лише історію самої будівлі, а й взаємовідносини архітектора Альошина з замовником Ковалевським: як вони домовлялися, доходили згоди та сварилися через перевитрати.

Книга складається з кількох частин: біографій домовласника і архітектора, історії будівництва та самого листування з докладними коментарями.

«Збереглося листування архітектора з замовником, яке дозволяє простежити весь творчий і будівельний процес, пошук художнього вирішення і майстрів,— розповідає автор-києвознавець Марія Кадомська.— Ми не могли не показати цей унікальний матеріал, тому майже половину книги складають листи і фотографії».

Руслана Сторожук

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: