1931-ий рік запам’ятався киянам найбільшим в історії міста паводком, який зруйнував багато будівель та забрав життя в чималої кількості людей. Тоді містяни буквально вплав пересувалися теперішньою українською столицею, а справжні відчайдухи ловили рибу прямо з дахів власних осель.
Експерти переконують, що весняний паводок 2023 року точно не буде таким страшним, як тодішній, проте в нього є всі шанси стати найбільшим з початку незалежності України. 17 квітня рівень води в Дніпрі досяг 9 359 сантиметрів за Балтійською системою висот, що перевищує минулорічні показники. Критичний рівень складає 9 415 сантиметрів.
За даними Укргідрометцентру, пік повені в Києві очікується 22 квітня. Є можливість подальшого затоплення Труханового острову, Гідропарку, дач на Русанівських Садах, Воскресенських Садах, Осокорках, Позняках і Вишеньках. Які ж причини подібної сили Дніпра та чи є позитивний ефект від таких явищ?
Найбільша повінь в історії міста Київ сталася у травні 1931 року. Повінь увірвалася на вулиці Подолу, повністю затопивши його аж до пагорбів. Спочатку вода залила погреби і підвали, а згодом увірвалася у кімнати перших поверхів. Згідно переказів, кияни ловили рибу прямо у себе вдома. 2 травня 1931 року рівень води у Дніпрі був на 8,53 метра вище за умовний нуль.
Із зони стихійного лиха евакуювали близько 6 тисяч осіб. До боротьби з паводком була залучена вся київська поліція, сапери, військовослужбовці та курсанти військових училищ міста. Будували загородження з мішків набитих піском, земляних дамб і перешкод з інших підручних матеріалів, захищали підступи до електростанцій і заводів від води.
Швидка течія Дніпра несла на собі великі й дрібні уламки. Відпливали баржі і навіть пристані, які серйозно пошкодили Русанівський і Наводницький мости. Центральну електростанцію на вулиці Набережно-Хрещатицькій дивом не змило у Дніпро.
Повінь розірвала залізничний насип біля Петрівського мосту. Вода затопила станцію Київ-Петрівка. Дніпровські хвилі зруйнували майже 300 житлових будинків, шкіряну фабрику, завод «Керамік», насосні станції, а також річкові пекарні, створивши загрозу продовольчій безпеці міста.
Читайте також: Киевляне ловили рыбу у себя дома: самые большие разливы Днепра в истории
Рясні опади. Укргідроенерго стверджує, що головною причиною підтоплень є швидке підвищення рівня підземних вод та значна кількість опадів на початку весни, що призвели до збільшення рівня води в річках.
Якщо велика кількість дощів випадає за короткий проміжок часу, річки і потоки можуть переповнитися і вийти з берегів.
Еколог Михайло Петелицький пояснює: «Досить мокре і водне літо 2022-го, яке наповнило болота на півночі країни до рівня, якого місцеві не бачили понад десятиліття. До цього додалися сильні весняні дощі в Україні, а також велика кількість опадів у наших північних сусідів… від яких до нас просто зараз прямує величезна маса води».
Забудована заплава може зменшити кількість землі, яка може вбирати воду, що також може призвести до повені. Якщо земля закрита бетоном або асфальтом, вода не може вбиратися в землю, тому вона збирається в низинах і вниз по течії. Якщо велика кількість води збирається в одному місці, то це може призвести до переповнення річки або потоку вниз по течії і, в результаті, до повені.
«На місці колишньої заплави Дніпра виросли житлові масиви. Гідронамивом піднято практично увесь лівий берег. Плани забудови берегів Дніпра створюють надзвичайну небезпеку техногенного характеру, оскільки через такі забудови річка просто не зможе виходити на свою заплаву, а буде нестися по вузькому коридору», — попереджає Михайло Петелицький.
Штучні бар’єри, такі як греблі або водосховища, на Дніпрі в Києві можуть бути однією з причин повені. Зазвичай їх будують для контролю води та її використання, але також вони можуть спричиняти збільшення рівня води в річці та перешкоджатимуть воді стікати далі, що може призвести до затоплення берегів.
«Виправити ситуацію могло би усунення дамб і вузьких шлюзів на Жуковому острові та їх заміна на достатньо високі мостові переходи. Також слід було б відновити протоку між Трухановим островом і островом Муромець та протоку на Долобецькому острові тощо».
Читайте також: Труханов остров: история «Киевской Венеции»
Повені можуть становити велику небезпеку для життя та здоров’я людей. Паводки є одним із найпоширеніших видів стихійного лиха, наслідки якого часто є летальними. Наприклад, повінь у Центральному Китаї 1931 року була однією з найгірших повеней в історії людста.
Річки Янцзи та Хуайхе вийшли з берегів та забрала на той світ кілька мільйонів людей. А ті хто вижили зіткнулися з серйозними наслідками стихії. Смертоносна вода з великою швидкістю поширювала страшні хвороби, такі як дизентерія та холера. До того ж люди, зіткнулися з загрозою голодної смерті.
Повені можуть завдати великої шкоди дикій природі. Паводки призводять до знищення природного середовища, зокрема лісів, річкових долин та мокрих земель, що є житловими місцями багатьох диких тварин.
До прикладу, у 2012 році сотні тварин, у тому числі багато вразливих однорогих носорогів. Вони загинули під час повені, яка затопила національний парк Казіранга в індійському штаті Ассам.
Осадження та ерозія. Повені можуть викликати осадження ґрунту та ерозію, що можуть призвести до втрати родючого шару ґрунту, та зменшити його родючість. Після повені у річках можуть виникати переміжні водойми, які можуть забруднюватися. Паводкова вода може засмічувати русла річок і струмків та знищувати середовища існування.
Забруднення. Повені можуть переносити забруднення з різних джерел, таких як промислові комплекси та міські каналізаційні системи, і розповсюджувати їх на великі відстані. Паводкова вода може бути забруднена такими забруднювачами, як сільськогосподарські пестициди, промислові хімікати, сміття та стічні води.
Поширення хвороб. Повені можуть сприяти поширенню різних захворювань, зокрема інфекційних. Паводки збільшують ймовірність поширення гепатиту А та холери. Окрім цього, відступ паводкової води може створити застійні басейни, які є ідеальним середовищем для розмноження комарів, які можуть переносити малярію та інші хвороби.
Повені можуть мати деякі позитивні наслідки, які зазвичай пов’язані з екосистемами водних басейнів і річок. Деякі з них наведено нижче:
Поживні речовини. Повені можуть приносити на землю поживні речовини, такі як азот і фосфор, що збагачують грунт і поліпшують врожайність. Коли вода спадає, вона залишає на заплаві осад і органічні добрива.
Вони покращують якість ґрунту та позитивно впливають на ріст рослин. Стародавні цивілізації спочатку виникли вздовж дельт сезонно повноводних річок, таких як Ніл у Єгипті, оскільки вони забезпечували родючий ґрунт для сільськогосподарських угідь.
Відновлення підземних вод. Повені можуть поповнювати підземні водні надра, які можуть висихати в суху пору року. Повенева вода вбирається в землю і згодом досягає підземних водоносних горизонтів. Ці водоносні горизонти постачають чисту прісну воду в джерела, колодязі, озера та річки.
Розмноження та міграції. Повені можуть забезпечити необхідні умови для розмноження тварин і риб, міграції тощо. Наприклад, якщо річка не має достатнього потоку води, риба не зможе мігрувати до відповідних місць для розмноження. Повені можуть допомогти вирішити цю проблему.
У Камбоджі мусонні дощі викликають щорічну повінь на річці Меконг, що спонукає деяких тварин до міграції. Через паводкові води річка Тонлесап, яка з’єднує річку Меконг з озером Тонлесап, повертає свою течію, наповнюючи озеро. Коли паводкова вода потрапляє в озеро, це викликає міграцію риби, підтримуючи одне з найпродуктивніших рибних промислів у світі.
Таким чином, повені, як велика силою природи можуть нести за собою як позитивні так і негативні наслідки. Вони можуть бути руйнівними для людей і природного середовища, але також вони сприяють розвитку біорізноманіття та мають важливе значення для функціонування багатьох екосистем.
Незалежно від того, чи вважаєте ви повені добром чи поганим, одне можна сказати напевно: без них світ був би зовсім іншим.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] сильної зливи 1977 року підвали будинків виявилися затопленими і влада прийняла рішення, що будинки мають бути […]