«Російський Крим, непереможна та велична держава, історичне право на землі колишнього Радянського Союзу, відсутність конфлікту з Заходом» — далеко не всі міфи, які сьогодні поширює кремль та його пропагандистська машина.
Формувалися вони століттями на колоніальному фундаменті російської імперії, проте по-особливому видимими стали після повномасштабного вторгнення рф на територію суверенної та незалежної України.
Західні розвідки, політики, експерти були впевнені, що «непереможна друга армія світу» захопить Київ протягом кількох днів, проте цей міф вже успішно розбився об стратегічну перемогу ЗСУ на північному напрямку, коли російська армія практична втікаючи покидала цю лінію фронту.
Далі добірка основних міфів путінської росії, які держава-терорист всіляко використовує, причому повністю знецінюються міжнародно визнані правила і принципи поведінки.
російська федерація десятиліттями насаджувала і поширювала образ непереможної наддержави, центру біполярного світу. У цьому їй допомагала добре профінансована пропагандистська машина з ідеологами «русского мира» за кермом і наявність ядерної зброї.
Але крайньою точкою поширення даного міфу стало 24 лютого 2022 року, саме тоді коли держава-терорист розпочала абсолютно варварську війну проти суверенної України.
Вважаючи себе непереможною та величною країною з ледь не другою армією світу, росія сильно прорахувалася. Велич швидко розвіялася, а уражена корупцією та низьким бойовим духом армія окупантів була розгромлена.
Титанічна війна без дотримання норм міжнародного гуманітарного права, з враженням цивільних об’єктів, стратою мирних мешканців довела, що країна, яка у 2022 році масово вчиняє воєнні злочини та успішно експортує лише газ та нафту, не може називатися супердержавою.
Читайте також: «1984»: Океанія — СРСР — росія: пророцтва Орвелла про СРСР Сталіна та путінську росію
Ще одним улюбленим міфом кремлівського вождя є твердження, що росії нібито обіцяли, що НАТО не розширюватиметься.
Взимку 2020 року на одній з своїх конференцій володимир путін сказав: «Ми почули ваші запевнення про те, що НАТО не буде розвиватися на схід, але ви не виконали своїх обіцянок».
Вочевидь, російський диктатор мав на увазі події 1990 року, коли Михайло Горбачов погодився на включення об’єднаної Німеччини в Північно-атлантичний Альянс. Проте, взамін на це ніяких обіцянок та гарантій не отримував. Більше того, він не просив їх ані тоді, ані після 1990 року.
Акт НАТО-росія (1997 рік) чітко передбачав «невід’ємне право» усіх держав «обирати засоби для забезпечення власної безпеки». Але путіну краще спотворювати історію та поширювати міф про «зраду західних країн».
Одним з найбезглуздіших міфів є думка про те, що НАТО через своє «агресивне розширення» є найбільшою загрозою для рф. Тільки вдумайтесь в абсурдність твердження, найбільша за географією та кількістю ядерної зброї країна світу відчуває загрозу з боку Північно-атлантичного Альянсу.
До того ж при тому, що рф має тільки 5 держав-сусідів, які є членами НАТО.
Але навіть, якщо б і всі 14 країн, які межують з росією, входили б до Альянсу, жодна з них не вторглася б в іншу суверенну державу, тому що на відміну від московії, всі цивілізовані країни є прихильниками встановленого європейського порядку безпеки. Але рашистам цього точно не зрозуміти…
Черговим яблуком розбрату в українсько-російських відносинах є безпідставні претензії росії на територію Автономної Республіки Крим.
Кремлівський лідер неодноразово заявляв, що кримська земля це споконвічна російська територія. Аргументами, що нібито підтверджують його правоту, стали тези про Севастополь, який путін вважає батьківщиною російського Чорноморського військового флоту, могили російських солдат, які завойовували півострів, до того ж князь Володимир прийняв хрещення саме там.
Диктатор вважає, що рішення, яке «особисто» прийняв Хрущов є кулуарним та порушує всі конституційні норми. «В 1954 році Росію не просто обікрали, її пограбували».
Але насправді грабіж здійснила РФ і порушила міжнародне право саме вона. Псевдореферендум під дулом автомату не можна вважати законним волевиявлен-ням народу, а силове змінення кордонів та незаконна анексія півострову не можуть бути визнані та виправдані ні за будь-яких умов.
Читайте також: Крим в руках росії: до та після зелених чоловічків
Один з найулюбленіших та часто повторюваних міфів путіна є теза про нібито єдиний народ, до якого входять українці, білоруси та росіяни.
У 2019-му на Петербурзькому економічному форумі очільник кремля заявив: «Я вважаю, що білоруси, росіяни та українці – це один народ. Свого часу не було ніякої України, всі вважали себе росіянами».
В 2020 році думка розвинулася: «Розумієте, до XI, XII, XIII століття у нас не було ніякої різниці в мові». У 2021 ця вигадана теза тільки зміцнішала в голові президента рф. Він навіть присвятив даному питанню статтю, яка стала одним з каменів в фундаменті для повномасштабного наступу на нашу державу.
Проте не зважаючи на марні спроби путіна сфальсифікувати історію, його вислови не мають під собою ніякого історичного підгрунтя та є цілковитим маренням російського диктатора. Поширюються вони задля знищення суверенітетів українського і білоруського народів, їх національної ідентичності, заради укорінення подібних стереотипів на міжнародному рівні тощо.
Королівський інститут міжнародних відносин стверджує: «Кремль спотворює історію регіону, щоб легітимізувати ідею про те, що Україна і Білорусь є частиною «природної» сфери впливу Росії. Історично неправильно стверджувати, що Росія, Україна і Білорусь коли-небудь складали єдине національне утворення. Останні дві країни насправді мають політичні та культурні корені в європейських за своєю суттю структурах, таких як Велике князівство Литовське».
За словами володимира путіна, Україна є штучно утвореною державою. Створив її Володимир Ленін на споконвічній російській території.
Але як не дивно, очільника Кремля зовсім не бентежить той факт, що у 988 році Київська Русь вже була центром світового християнства, натомість коли Москви ще і в згадці не було. Перші спогади про неї датуються тільки 1147 роком.
Звісно, зовсім не заперечується той факт, що Україна, на жаль, була пов’язана з росією. І як не дивно, саме тоді на долю нашої держави випадали найважчі часи. До прикладу, в 1775 році за наказом російської імператриці Катерини ІІ було знищено Запорізьку Січ, саме більшовики влаштували нашому народові «червоний терор», згодом були і сталінські репресії, і Голодомор, і розстріляне відродження тощо.
Не зважаючи на те, що зараз у світі ХХІ століття і деколонізація залишилася в далекому минулому, рф зі своїми імперськими амбіціями і досі не залишає спроб відкусити ласий шматок чужої землі. Агресивні загарбницькі плани у держави-терориста зростають і зовсім не виключено, що скоро «величі» колишнього СРСР їй буде замало.
Важко повірити, але навіть у ХХІ столітті війна знаходить своїх затятих прихильників. Вже не одне десятиліття, російський народ мовчазно споглядає та всіляко підтримує дії свого оскаженілого керманича, який розгортає одну воєнну компанію вслід за іншою. Чечня, Грузія, Сирія, а нині й Україна…
Згідно з даними від 5-го квітня 2022 року, на другому місяці повномасштабного вторгнення, за підрахунками Російського центру дослідження громадської думки (ВЦИОМ) 78% росіян підтримували дії володимира путіна і 74% схвалювали його злочинний наказ про напад.
По завершенню 5-го місяця варварського вторгнення підтримка влади помітно знизилась. Але точно не тому що в людей почало прокидатися сумління чи здоровий глузд. Причина полягає в нищівних санкціях, які поступово починають посилювати зашморг на шиях простого люду.
Неможливість безготівкового розрахунку, відсутність McDonald’s та Кока-коли, дефіцит цукру стають «непоправними» для них. І це тоді, коли на нашу сторону вагових чаш лягають нелюдські страждання, цинічні вбивства, ґвалтування, грабежі тощо.
Вражають і жахають перехоплені телефонні розмови орди з близькими. Російські жінки заохочують та закликають до подальших нелюдських злочинів та дикунства.
Приреченість такого народу очевидна. Сподіваймося, що каральні заходи, які в першу чергу покликані знекровити військові потуги кремля в Україні, стануть чітким та гучним сигналом для громадян російської федерації, «побачити», що держава, в якій вони живуть, і влада, яку вони обрали і підтримують, котиться в прірву. І тягне за собою їх самих.
Незважаючи на неодноразові заяви володимира путіна, що росія не протистоїть Заходу та не має з ним прямого конфлікту, дана теза є черговою брехнею.
Вже всім давно відомо, що природнім для рф станом є конфронтація та протистояння і для цього кремль використовує різні методи. Втручання у вибори, санкціонування цілеспрямованих державою вбивств, ведення інформаційної війни — це далеко не всі ворожі заходи, за допомогою яких держава-терорист намагається підірвати західні інтереси.
Кремлівська влада та її пропагандистська машина роками намагалися переконати світ, що ЄС роз’єднаний, слабкий і не в спромозі забезпечити міжнародну безпеку та стабільність. Російські посадовці та державні ЗМІ регулярно зображували Союз як застаріле та неефективне утворення, нездатне впоратися з кризами та викликами.
Справді, країни-члени союзу не вбачали в рф очевидну загрозу і займалися політикою умиротворення агресора. Такі дії зіграли з ними самими в злий жарт, тому що якби вони не відводили своїх очей від російського імперіалізму та більш жорстко відреагували на російську агресію проти Грузії, анексію Криму та війну на Донбасі, володимир путін не вирішив би, що його армія зможе безкарно атакувати Україну.
Проте хоч і пізно, але європейська еліта прокинулася. Сьогодні держави-члени доставляють зброю в Україну, а Євросоюз уперше у своїй історії фінансує це постачання.
Таким чином, ЄС у координації з ООН, НАТО, ОБСЄ, Радою Європи, членами Великої сімки та іншими міжнародними партнерами робить відчутний внесок у присікання російського зла, тому що це їх обов’язок, їх інтерес.
Всі розуміють, що якщо росія переможе в Україні це матиме просто катастрофічні наслідки як для безпеки європейського регіону, його впливу у світі, так і всього світового порядку вцілому.
Читайте також: Які зміни чекатимуть Україну при вступі в Євросоюз
Міжнародний економічний союз, до складу якого, окрім росії, входять Казахстан, Білорусь, Вірменія і Киргизстан, москва представляє ледь не рівноправним партнером ЄС.
За словами володимира путіна «ЄАЕС — модель потужного наднаціонального об’єднання, яке здатне стати одним з полюсів сучасного світу і при цьому виконувати роль ефективної «ланки» між Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном, що динамічно розвивається».
Але як кажуть, гарні слова, проте сенсу в них мало. Насправді ЄАЕС є ні чим іншим, як виключно політичним союзом. Пояснюється це тим, що москва просто не зацікавлена у всеосяжній лібералізації торгівлі.
Експерти пишуть, що «торгівельна політика не є окремим незалежним напрямком зовнішньої політики рф, а підпорядкована їй», тому «майбутнього у цієї організації немає і далі паперу вона не піде».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] […]