У період другої половини ХІХ – початку ХХ століть на українських землях, переважно при університетах, масово почали створюватися наукові товариства, серед яких особливо вирізнялися юридичні, бо необхідність їх започаткування була продиктована потребами часу. Одними з перших були Катеринославське (сучасне м. Дніпро) та Київське товариства.
В Україні першим постало Катеринославське юридичне товариство, засноване у липні 1863 року як громадське об’єднання судових працівників. Особливістю Товариства є, по-перше, те, що воно було утворене не при університетському центрі, як інші, по-друге, сформоване виключно з юристів-практиків.
Головним його завданням стало сприяння судовій реформі 1864 року, підготовка кваліфікованих кадрів для її здійснення, а також поширення та популяризація юридичних знань у середовище народних мас. Товариство було досить вузькоспеціальне, основна діяльність його зосередилась у наукових засіданнях, матеріали яких друкувались різними періодичними виданнями («Екатеринославские губернские ведомости», «Судебный вестник»).
Зв’язок цього товариства з населениям міста підтримувався через юридичні консультації. Товариство відзначалося надто ліберальною спрямованістю учасників, що особливо активно виявлялося під час революції 1905–1907 років.
Вже навесні 1905 р. Катеринославське товариство разом з іншими юридичними організаціями Російської імперії висунуло ідею рівності всіх підданих російського імператора перед законом, вимагаючи недоторканості особи, свободи слова, друку, віросповідань, утворення спілок, проведення конституційних перетворень, залучення народних представників до законодавчої діяльності.
Київське юридичне товариство почало свої зібрання 4 січня 1877 року у приміщенні Університету Св. Володимира. Засідання розпочалося з того, що виконувач обов’язків ректора університету І. І. Рахманінов зачитав повідомлення попечителя Київського навчального округу від 13 листопада 1876 року (№ 11 695) про дозвіл міністра народної освіти заснувати при Університеті Св. Володимира Київське юридичне товариство, на підставі затвердженого 30 жовтня 1876 року Статуту організації.
Згідно зі статутом, Товариство ставило за мету «розроблення вітчизняного права, налагодження зв’язків між юристами, як теоретиками, так і практиками, надання їм можливості знаходити як підтримку в їх працях, так і середовище для їх виголошення і обговорення». Товариство мало друкований орган – щорічник «Труды Киевского юридического общества, состоящего при императорском университете Св. Владимира», де вміщувало кращі доповіді своїх членів.
Протоколи своїх засідань та звіти про діяльність ця організація публікувала як окремими виданнями, так і на сторінках журналу «Университетские известия». Тематика доповідей, виголошених на засіданнях, була надзвичайно широкою. Ці доповіді охоплювали норми як матеріального, так і процесуального права. У різні роки часто виступали: О. Кістяківський, Д. Піхно, В. Демченко, П. Скорделі, Л. Білогриць-Котляревський, О. Романович-Словатинський,
В. Синайський.
З перших років існування Київське юридичне товариство налагодило тісну співпрацю з іншими товариствами, зокрема з Катеринославським юридичним товариством. Товариства обмінювалися своїми виданнями, надсилали вітання з нагоди урочистих подій, запрошували членів на заходи та з’їзди.
Так, відомими юристами, що пов’язали у своєму житті Катеринослав і Київ були О. Кониський та О. Єгоров. Перший шість років працював адвокатом в Катеринославі, а потім зміг перебратись до Києва, отримавши дозвіл від влади. У той час у Києві жила і працювала ціла громада молодих,
високоосвічених вчених: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Павло Чубинський, Олександр Кістяківський та багато інших. Кониський увійшов до їх кола, та активно обговорював суспільно-політичне життя.
Єгоров так само вів активне спілкування з колегами з інших міст, зокрема і з Києва. Сам він закінчив Харківський університет, тому коло його професійного спілкування було доволі широким. Збереглись листи Єгорова до колег з інших міст, зокрема і з Києва. У них він добряче «перемиває кістки» багатьох вельможних осіб та розкриває нюанси їх юридичних справ.
Юридичні товариства у своїй більшості створювалися для теоретичної і практичної розробки права і поширення юридичних відомостей і знань.
Для досягнення цієї мети товариства мали право проводити періодичні збори, присвячені «всім розділам юридичних наук», влаштовувати публічні лекції і з’їзди юристів, оголошувати конкурси на виконання наукових робіт у галузі права, надавати юридичні висновки з важливих суспільних питань і розробляти свої протоколи і звіти.
Об’єднуючи у своїх лавах прогресивних юристів, юридичні товариства пропагували ідеї правової держави, законності і правопорядку, спряли розвитку теоретико-правових досліджень, формували нове покоління юристів науковців і практиків.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] квітня з Харкова та на початку травня з Києва до Одеси для організації нової системи управління […]
[…] з перших організаторів та керівників недільних шкіл в Києві, а потім в Петербурзі, був професор Київського […]