Українська художня вишивка в Лондоні і світові шедеври в Києві: історія життя й кохання подружжя Ханенків

08:25  |  15.04.2021
Богдан і Варвара Ханенко

Історія життя й кохання Богдана та Варвари Ханенко дуже загадкова. Біла пляма сформувалася внаслідок неочікуваного зникнення музейного та особистого архівів цієї родини. За офіційною версією, їх знищила сестра Варвари на її ж прохання. Утім, поговорюють, що ці документи і листи можуть бути в архівах радянських спецслужб під грифом «цілком таємно». У будь- якому разі, навіть за недостатністю даних, дослідники біографій подружжя Ханенків впевнені– це був міцний союз зрілих людей.

Сила роду

Богдан та Варвара Ханенко

Богдан належав до старовинного дворянського роду України, ведучому своє коріння від козаків Січі. Один з його прадідів був гетьманом Правобережної України. Також, його предки славилися колекціонуванням.

Сам Богдан народився 23 січня 1849 року селі Лотоки. Освіту здобув в Москві. Саме освіта в області права і потужні сімейні традиції подарували нащадку козаків його спрагу до справжнього мистецтва. Спершу Ханенко став букіністом — колекціонував художні видання та гравюри. Після одруження він разом з дружиною продовжив улюблену справу.

Варвара Терещенко (по чоловікові Ханенко) народилася 9 серпня 1852 року в Глухові в сім’ї спадкоємців козаків. Вона старша дочка цукрового магната — знаменитого колекціонера, благодійника та Почесного громадянина міста Київ Миколи Терещенка. Змалечку Варвара отримувала чудову домашню освіту, що дозволила їй стати гідною представницею своєї прославленої родини.

Читайте также: Знаменитые киевляне: академик искусств Николай Пимоненко

Їх поєднало мистецтво

Кабінет Богдана Ханенка

Кабінет Богдана Ханенка, початок 1900-х років.

Зустріч двох непересічних особистостей відбулася в Петербурзі на початку 1870-х років. Певно, вони деякий час придивлялись один до одного, намагаючись краще пізнати. 1874-го року відгуляли весілля. Богданові тоді було 25, Варвара на 2 роки молодша за нього. Відтак, провели медовий місяць у мальовничі Італії, де вже захоплений живописом Богдан Іванович зрозумів, як ще мало він знає про світове мистецтво, але називав ту подорож: «щасливими, світлими днями, коли все всміхалось навкруги».

Тоді ж вони придбали перші картини, що лягли в основу тепер знаменитої на весь світ колекції. Дома, в Санкт-Петербурзі, а потім у Варшаві, куди перевели Богдана по службі, колекція поповнювалася, все більше захоплюючи обох в мистецтвознавство.

Читайте:  Топ-10 завидных холостяков Киева: Кличко-младший и не только

Спільна справа

Родина Терещенків

Після виходу Богдана Івановича у відставку, родина оселилася в Києві, де зробила багато добрих справ. Зокрема, Богдан Ханенко чимало зусиль і коштів доклав задля створення у місті Музею старожитностей і мистецтв. Тепер у цих стінах Національний художній музей України.

Варвара ж була не просто берегинею сімейного вогнища , а й активним громадським діячем. Вона започаткувала Київське кустарне товариство, яке займалося художньою вишивкою і знайшла для київських народних майстрів закордонний ринок збуту. Магазин вишиванок відкрився не абиде, а в столиці туманного Альбіону.

«Коли ділили красу – я спала, а коли почали ділити щастя — прокинулася»

Варвара Ханенко

Зовнішність Варвари Миколаївни була звичайною. Зріст – нище середнього, трохи повнувата, але її, здавалося, це особливо не бентежило. Як переоповідають, колись вона сказала своїй служниці: «Коли ділили красу – я спала, а коли почали ділити щастя — прокинулася». І пересуди рідко народжуються на порожньому місці, а тому ця легенда, напевно, може вважатися ще одним свідченням благополуччя, взаємної поваги та кохання, які панували у цій сім’ї.

Читайте также: Первая художница империи: как Мария Раевская-Иванова научила Харьков рисовать

Доля не подарувала подружжям дітей

«Червона вітальня» дому Ханенків

«Червона вітальня» дому Ханенків

Богдан Іванович часто хворів, він страждав недугом легень і переніс операцію на горлі. Дружина приділяла багато уваги піклуванню про чоловіка. Невідомо, чи були хвороби Богдана Івановича причиною відсутності у пари дітей чи справа була в чомусь іншому. Але, так чи інакше, Варварі Ханенко не довелося пізнати радість материнства. І це, очевидно, стало одним із факторів, які повпливали на її роль в історії. Вона реалізувала свою жіночу, материнську сутність в любові до прекрасного і в своїм прагненні ділитися зі світом.

Остання воля чоловіка

Богдан Ханенко

26 травня 1917 Богдан Ханенко пішов з життя. Його справу зі створення в Києві художнього музею продовжила невтомна помічниця й однодумець, дружина — Варвара Миколаївна. Після смерті чоловіка на долю цієї сильної жінки випадає ряд тяжких випробувань. У свої 65 вона бере на себе обов’язки по виконанню останньої волі свого коханого – створення в Києві музею.

Читайте:  "Белое братство": история знаменитой киевской секты

У 1917-20 рр ситуація на політичній і громадянській арені була складна і непередбачувана. Але незважаючи на різкі зміни в суспільстві, Варварі вдається перевезти до Києва велику частину творів, що зберігалися в петроградській квартирі. Беручи до уваги тодішню ситуацію, Варвара Миколаївна робить мудрий крок і складає дарчу на ім’я Всеукраїнської Академії Наук. Цей документ майже повністю дублює заповіт Богдана Ханенків. Єдиною поправкою стала умова Варвари — дати музею ім’я Ханенків і продовжувати їх справу. Варто зазначити, що за час революції жоден експонат не залишив територію музею.

Читайте также: Музей медуз и Экспериментариум: топ-10 самых необычных музеев Киева

Музей Ханенко

Музей Ханенко

З огляду на величезні втрати минулих десятиліть, колекція Ханенків до сих пір залишається однією з найбільших і найцінніших в Україні. І хоча її експонати не такі численні, як в більшості інших музеїв, вони унікальні.

Сьогодні колекція музею включає оригінальні твори живопису європейських майстрів, як-от: Пітера Пауля Рубенса, Джентіле Белліні, Хуана Сурбарана, Жака-Луї Давіда, Франсуа Буше. Цінними є збірки скульптури та прикладного мистецтва Європи. Рідкісні взірці представлено в колекціях красного й ужиткового мистецтва Ірану, Тибету, Китаю та Японії, в невеличких збірках мистецтва Давньої Греції та Риму, Давнього Єгипту.

Загалом фонди Музею Ханенків включають більше 25 000 предметів. Близько 1000 вибраних артефактів експонується постійно.

Доля не подарувала Ханенкам дитини, але їх будуть пам’ятати протягом багатьох століть завдяки створеному ними унікальному музею – їхньому дітищу, що носить тепер їхнє прізвище і експонати для якого подружжя добирали з любов’ю понад 40 років. Саме з любов’ю, з любов’ю до мистецтва та один до одного, бо як запевняв вже на схилі років Богдан Ханенко: «Не тільки процвітання громадської установи, а й життя всякої істоти в нашому світі немислиме без любові. Без тієї любові яка пов’язує, дає силу і віру в роботі і забезпечує її успіх».

Руслана Сторожук

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: