«Тут треба вміти збрехати»: Київ у згадках Шолом-Алейхема, Драйзера, Бальзака

13:41  |  10.12.2020
Оноре де Бальзак

Оноре де Бальзак

Київ приваблював багатьох письменників. Деякі з них почали тут писати або знайшли кохання. Згадуємо імена видатних письменників, які бували у Києві.

Шолом-Алейхем

Шолом-Алейхем

Шолом-Алейхем

Шолом-Алейхем був великим письменником-реалістом. Більша частина творчого життя минула в Києві з 1887-го року до кінця 1905-го. Тут були написанні його найкращі твори: романи “Сендер Бланк і його сімейка”, “Стемпеню”, “Йоселе-соловей”, повісті “Менахем-Менда”, “Тевье-молочник”, цикли оповідань “Нетужливі”, “Залізничні оповідання”, кілька комедій.

Перед тим, як поселилися в Києві, Шолом-Алейхем учителював, займався журналістикою, був у багатьох містечках Полтавщини, Київщини, добре вивчав побут і типи провінції, які згодом відтворив у художніх творах.

Шолом-Алейхем сатирично змальовує Київ під вигаданним ім’ям Єгупець, але достеменно зображує вулиці, його ринки, кафе. Він малює середовище київської буржуазії – купців і комерсантів, біржовиків і маклерів.

“Треба, — вміти збрехати, а якщо до цього ж мати трохи нахабства, то цього цілком досить, щоб зробитися маклером. Чим більше брехні і чим сильніше нахабство, тим вправніший маклер”- пише він. У світі крамарів і капіталістів, ділків і спекулянтів панує шахрайство і обман. В кафе на Хрещатику, або молочній на Великій Васильківській не існує понять чесності, людяності.

Письменник створив узагальнений тип дрібного маклера-невдахи Менахем-Мережа, який пише своїй дружині: “Ти, мабуть, спитаєш: як же так? де ж справедливість? Мушу тобі сказати, що в Єгупеці такі запитання не ставлять. Справедливість тут не ходкий товар. “Люб’язність”, “жалість” тут не водяться”.

Шолом-Алейхем сміхом засуджував експлуататорів і правлячу верхівку. Він вірив у світле майбутнє, з великою симпатією ставився до передових діячів російської та української культури.

У Києві встановлено меморіальну дошку на будинку, в якому жив Шолом-Алейхем у 1897-1902 роках по вулиці Червоноармійській, 5 (нині Велика Васильківська). Також письменник жив на вулицях Пилипа Орлика, Саксаганського.

Читайте також: Николай Носов: отец Незнайки и любимец детворы

Теодор Драйзер

Теодор Драйзер

Теодор Драйзер

Видатний американський письменник був у Києві в 1927 році.

17 грудня 1927 року в газеті “Пролетарське правда” з’явилась інформація “Т.Драйзер в Києві”, в якій написано: “За два дні перебування Драйзера в Києві він об’їздив мало не все місто, побував по музеях, по великих підприємствах міста, та не забув, за годину до від’їзду, подивуватися, стоячи на Володимирській гірці, з того, як виглядає вночі старий Поділ, як мерехтять огнями далека Слобідка та Труханівка.

Читайте:  Украсила за свои деньги: топ-6 самых необычных подъездов Киева

Зачарованний Драйзер каже: “Київ своєю красою, безперечно, править за Париж в СРСР. Є якась своєрідна зовнішність і в струнких постатях київської молоді. В старому культурному місті я також побачив віхи майбутньої індустріалізації, до чого так прагне СРСР. Символічний для Києва – новий хлібозавод. З старого приватного млина збудований першорядний механізований завод, де зразкова обстановка праці для робітників. Вразило мене й зростання “Більшовика” Колись там працювало 600 чоловіків, тепер 1800”.

З Києва Драйзер поїхав до Харкова та Донбас.

Ярослав Гашек

Ярослав Гашек

Ярослав Гашек

А чи знаєте ви, що бравий вояк Швейк народився у Києві? На початку 1916 року Ярослав Гашек прибув у Київ, де містився тоді центр керівництва Чеського комітету.

Він розташовувався в приміщенні готелю “Прага” нині готель «Київ». Гашек співробітничав в журналі “Чехослован”, який виходив у столиці.

16 лютого 1917 року письменник на редакційній раді журналу прочитав перші сторінки своєї повісті-фейлетону “Бравий солдат Швейк у полоні”. Так у Києві народився персонаж чеської національної літератури, що війшов у коло золотих образів світової культури. В київській повісті про Швейка Гашек представив складні зіткнення соціально-політичної тенденції, відтворив прагнення широких трудових мас до миру.

У 1917 році бере участь в мітингу  чеських соціал-демократів у приміщенні Київського комерційного училища. Після окупації Києва радянськими військами, назавжди залишає місто.

Читайте також: 5 известных поэтов и писателей, которые родились на Киевщине

Адам Міцкевич

Адам Міцкевич

Адам Міцкевич

У 1825 році в Києві побував і геніальний польський поет Адам Мицкевич. «Я здоровий. Їду з Півночі на протилежний край Європи, в гарному настрої. Сьогодні, 5 лютого, був у Києві» писав поет своєму польському другу.

Висланий в 1824 року, після арешту і багатомісячного слідства, за межі Польщі, Мицкевич їхав з Петербурга до місця своєї нової служби —  Одеси, де мав викладати в Рішельєвському ліцеї.

У Києві поет встановлював контакти з особами, які мали стосунки з декабристськими організаціями. Польське патріотичне товариство підтримувало зв’язки з декабристами через Київ.

Читайте:  «Львівська брама»: історія «мертвої» станції київського метро

Перебування польського поета в Києві, в Одесі, в  Криму, його дружба з передовими діячами Росії та України мали великий вплив на формування світогляду польського поета-революціонера, який закликав до союзу всіх національностей в боротьбі за загальну свободу.

Оноре де Бальзак

Оноре де Бальзак

Оноре де Бальзак

Відомо про шість поїздок Бальзака до Києва за час його перебування в маєтку Евеліни Ганської у Верхівні Сквирського повіту Київської губернії, нині Ружинський район Житомирської області. У листопаді 1847 року, в листопаді 1848 року, в січні-лютому, згодом у травні 1849, в січні-лютому та на початку березня 1850.

Бальзак задумав і розпочав великий мемуарний нарис, який називався «Лист про Київ» та письменник довів його тільки до моменту свого першого приїзду у Верхівню. В своїх листах до сестри він розповів чимало цікавого про свої враження від Росії, України, Києва.

«Я не міг навіть уявити собі цих просторів і врожаїв на цій землі, яку  ніколи не угноюють і щороку засівають хлібом. Багатство й могутність Росії неможливо зрозуміти, треба побачити, щоб повірити», — писав Бальзак.

Бальзак двічі був на Контрактовому ярмарку. Ці поїздки зображені у кількох белетристичних творах. У листопаді 1847 року, вперше побачивши Київ, він пише: «Я бачив північний Рим, з 300 храмами, багатствами Лаври, Софії… Знаходимо тут дивовижний союз розкоші і злиднів. Таке видовище являє Київ».

У столиці Бальзак познайомився з польським поетом Густавом Олізаром, колишнім членом Польського патріотичного товариства, який розповідав про Пестеля, Рилеєва, Міцкевича, Шевченка. В Києві лютувала холерна епідемія. В своїх листах він повідомляє: «Холера лютує жахливим чином навколо нас. У Саратові вона забрала життя дев’яти тисяч люду, а в Києві, куди я їздив, забирала від сорока до п’ятдесяти чоловік на день».

Поет повернувся до Парижа напередодні французької революції, яка привела до ліквідації Липневої монархії й проголошення 25 лютого 1848 року Французької республики. 14 липня, в обложенному Парижі Бальзак пише прохання дозволити йому приїхати в Росію. Будь-які візити з революційної Франції до Росії були категорично заборонені. Йому дозволили приїзд під суворим наглядом. Вказівку було надіслано в Київ.

Читайте:  Вблизи Лавры прорвало трубу: 86 домов в центре Киева без тепла и воды

Величезне враження на письменника справляють Київські контракти: “Протягом п’ятнадцяти або двадцяти днів Контрактового ярмарку в Києві, куди з’їжджаються з усіх кінців Росії, буває такий рух у справах і розвагах, що неможливо, щоб я писав листи тобі або ж кому інщому” – писав він матері.

У останні місяці перебування в Україні Бальзак їздив до Києва, домагаючись дозволу російській підданій і поміщиці графині Евеліні Ганській, сполучити свою долю законним шлюбом з підданим Французької республіки Оноре де Бальзаком.  Перший дозвіл на такий шлюб Микола І дав ще в лютому 1849 року, але у червні додав, що одруження пані Ганської з письменником Бальзаком одразу позбавляє її права володіти на території Російської держави будь-якими нерухомими маєтками. Навесні 1849 року письменник відчув, що хвороба серця набрала небезпечного характеру.

Читайте також: Киев в литературе: книги, действие которых происходит в нашем городе

Нарешті одружившись з Евеліною, сповнений райдужних надій пише:  “У мене не було ані щасливої юності, ані квітучої весни. Але у мене буде найсонячніше літо і найтепліша осінь”.

У 1850 Бальзак з дружиною повернулися до Парижа. У ніч на 18 серпня 1850 року  письменник помер.

Катерина Травень

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Метки:

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: