Володимир Шевченко — відомий дресирувальник, повітряний гімнаст, акробат. При житті його називали легендою, людиною-явищем, адже на манежі він міг зробити таке, про що потім без перебільшення говорив весь світ. Він готував номери, які ставали класикою світового цирку. Далі добірка цікавих і, можливо, маловідомих фактів про одного з кращих приборкувачів тварин.
Володимир Шевченко народився 31 липня 1946 року в Омську в сім’ї дресирувальників Дмитра Шевченка та Олександри Александрової. Хлопець з дитинства був занурений в атмосферу цирку. Володимир з ранніх літ бачив, як тато працює з левами і тиграми, і знав, що його доля також пов’язана з цими хижими тваринами.
Одного разу батько Володимира репетирував з 200-кілограмовим ведмежам і той сильно поранив його ногу. Батько не міг навіть стати на ногу, а оскільки всі квитки на виставу були продані, то вона неодмінно мала була відбутися. Тоді директор цирку запропонував 14-річному Володимиру замінити батька.
Дійство відбувалося в Харкові. Появу хлопця на арені оголосили: «Виступає наймолодший дресирувальник Радянського Союзу». Дебют проходив при екстремальних обставинах, а партнерками Володимира були 6 левиць. Так і відбулося циркове хрещення хлопця.
Читайте также: Мать львов: как харьковчанка Ирина Бугримова стала легендой
Майбутнє подружжя Людмила і Володимир Шевченко познайомилися один з одним будучи студентами. Спочатку між ними виникли дружні взаємини, а згодом хлопець почав залицятися до дівчини. Через деякий час пара одружилася.
Разом з дружиною Людмилою Шевченко дресирувальник створив власний атракціон «Серед хижаків». У видовищі брали участь до десяти хижаків, а пара артистів виконувала акробатичні трюки і танцювала серед тварин.
Хижих улюбленців Володимир Шевченко виховував за власною методикою. Її сутність полягала у заохочувальному принципі роботи з тваринами без елементів примусу. Гуманне ставлення до чотирилапих артистів — основа його праці з тваринами.
Читайте также: Купи котика: Куренёвский зоорынок
Один з коронних номерів дресирувальника — «танго з левами». Він декілька місяців вчив левицю вставати на задні лапи, класти передні на підставку і не випускати кігті. Номер, коли дресирувальник виконав аргентинське танго зі левицею, прогримів на весь світ.
Така ж сама історія була і з хижаками-наїзниками. Шевченко разом з дружиною Людмилою навчив своїх підопічних їздити верхи на коні. Коні возили своїх смугастих вершників спочатку кроком, потім рисячу і навіть галоп. Готували і такий складний і ефектний трюк: кінь встає на задні ноги, “на офф”.
На запитання про кількість перенесених укусів хижаків, Володимир Шевченко відповідав: «Багато», проте найбільше він запам’ятав, коли в Парижі левиця наскрізь прокусив його ногу. Почалася навіть газова гангрена, здивувало і цікаве лікування.
«Коли дізналися, що я — російський дресирувальник, відразу запитали, чи не вживаю я горілочку. «Звичайно, вживаю, як всі нормальні люди», — відповідав Володимир. Професор сказав: «Значить, так — кожен день, крім ліків, крапельниць, уколів, рівно опівдні будете випивати по 100 грам». Уявіть, це був не жарт! Кожен день, чітко о 12.00, симпатична мулатка приносила мені стаканчик з сорокоградусним напоєм. Один раз навіть в туалеті мене відшукала — у них там чомусь засувки на дверях відсутні. Я їй пояснюю: «Ви що, почекати не можете?» — «Ні!» І на годинник показує. Чи вірите, тоді я якось швидко на пішов на одужання».
У цирку Володимира Дмитровича всі називали «шеф». Як розповідала дружина дресирувальника, так повелось ще з першого курсу, і це не тому, що Володимир був начальником, а через його прізвище. Та й характер відповідав.
Його талант був багатогранним. Володимир Шевченко знявся в трьох фільмах: «Розсмішіть клоуна», «Вантаж без маркування», «Чарівне коло». У картині «Гіперболоїд інженера Гаріна» виконував роль каскадера – стрибав з п’ятого поверху. На зйомках стрічки «Війна і мир» виконував трюки на конях.
У 80-х роках Володимир Дмитрович очолював Український цирковий колектив, який під його керівництвом впродовж довгих років був одним з найстабільніших серед усіх колективів союзу державних цирків. У 2007 році він був призначений генеральним директором і художнім керівником Національного цирку України.
Читайте также: Усы Поддубного и лошадь на канате: шесть популярных цирков Киева
В СРСР вони були одними з кращих, об’їздили півсвіту, знімалися в багатьох фільмах. З легкістю могли б залишитися жити закордоном, наприклад, в Парижі. Сам екс-президент Франції Жак Ширак вручав Володимиру Шевченко орден почесного громадянина Парижа, і у нього був дозвіл на проживання, але подружжя віддавали перевагу Києву.
«Коли до нас приїжджали гості з-за кордону, ми соромилися запрошувати їх до себе, в звичайну квартиру панельної багатоповерхівки. Я часто згадую комічний випадок: один італійський колега поцікавився, який у мене будинок. «Дев’ятиповерховий, — відповідав, — ми живемо на сьомому поверсі». «А решта здаєш?» Щоб не розчаровувати італійця, довелося сказати, що здаю»…
Помер Володимир Шевченко 24 жовтня 2012 року від онкології. Про хворобу говорити забороняв, був бадьорий та креативний.
Друзі, колеги, близькі люди довгий час не могли повірити в його смерть. Важко переживали кончину дресирувальника і тварини. Хижаки кілька днів ричали. Вочевидь, відчували.
За досягнення в галузі циркового мистецтва Володимир Шевченко удостоєний звання «Народний артист України». Нагороджений медаллю ім. В. Дурова, «Срібною гілкою» (Італія), «Золотою медаллю Парижа», «Золотий орел» (Японія), «Золотою медаллю Міжнародної ліги артистів цирку вар’єте» (Франція).
Руслана Сторожук
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
