Уродженець Києва, один із представників філософії екзистенціалізму — Лев Шестов, прожив насичене, сповнене драматичних подій, життя. У дитинстві його викрали анархісти; після закінчення університету, через неулюблену роботу отримав нервовий зрив та виїхав за кордон на лікування; за бугром таємно одружився та одинадцять років приховував шлюб від батьків.
Викрадений анархістами за викуп
Лев Шестов (справжнє ім’я — Лев Ісаакович Шварцман) народився 31 січня (13 лютого) 1866-го року в Києві. Його батько, Ісаак Мойсейович Шварцман, був заможним купцем-мануфактурником і власником великого торговельного підприємства «Товариство мануфактур Ісаак Шварцман», яке славилося високою якістю англійських тканин, що закуповувалися чоловіком для продажу.
Вочевидь, через багатство батька, одного осіннього дня 1878-го року, дванадцятирічного Лева Шварцмана, який саме направляється у щойно відкриту Третю гімназію, викрадають анархісти. Вони вимагають у Шварцмана-старшого грошей, але Ісаак Мойсейович рішуче відмовляється йти на поступки викрадачам та відкидає пропозицію сплатити викуп. Того ж вечора невідомі відпускають хлопця додому.
Закінчивши навчання в закладі середньої освіти, хлопець вступає до Московського університету (спочатку на математичний, потім переходить на юридичний факультет). Через непорозуміння, які в нього складаються з інспектором навчального закладу, Шестов вимушено залишає виш та переїжджає назад до Києва, де в 1889-му році з науковим ступенем «кандидата права», закінчує Університет Св. Володимира.
Нервовий розлад через неулюблену роботу
По закінченню вищого навчального закладу, у пошуках життєвого шляху, Шварцман починає брати уроки співу (у нього був абсолютний слух та гарний голос, хлопець мріяв стати співаком), займатися літературою. Приблизно в цей час у чоловіка починається праця у київській передовій пресі, де він пише матеріали на філософські теми та підписує їх псевдонімом «Лев Шестов».
Проте повністю присвятити себе улюбленій справі заважає родинний бізнес. Щоб врятувати від банкрутства «Товариство мануфактур Ісаак Шварцман», чоловік фактично відсуває на задній план заняття, які приносять йому радість, та де-факто очолює підприємство батька, де вимушено стоїть за прилавком «клятої крамниці» (так він для себе прозиває ненависну йому родинну фірму).
Через п’ять років такого життя Шварцман важко захворіє та переживе нервовий розлад, що супроводжуватиметься болісними невралгіями та повним занепадом сил. У 1896 році, передавши всі справи фірми молодшим братом, чоловік задля лікування виїде за кордон. Згодом, дочка мислителя Н. Баранова-Шестова припускатиме, що саме заняття нелюбимою справою, спровокує подібний стан Шестова.
І навіть після від’їзду за бугор, комерційне підприємство на довгий час залишатиметься для Шестова свого роду таким собі родинним тягарем: чоловік неодноразово протягом свого життя буде змушений відриватися від сім’ї, друзів, улюбленої справи та поспішати до Києва, щоб впорядкувати справи фірми, якими безладно керуватиме старіючий батько та безвідповідальні молодші брати.
Читайте також: Життєвий та творчий шлях братів Григорович-Барських
Таємний шлюб та пошук свободи
До речі, щодо сім’ї: в 1896 році, перебуваючи на лікуванні в Римі, Шестов одружиться на Ганні Березовській, яка в цей час вивчатиме там медицину. Довгий час чоловік вимушений буде зберігати шлюб з нею — з православною християнською (він сам був — ортодоксальним іудеєм), у таємниці, та потай від батьків, впродовж наступних одинадцяти років, їздити до Швейцарії, де жінка проживатиме разом з дітьми.
Можливо, саме через недостатність свободи у своєму власному житті, ця тема стане наріжним каменем усієї його творчості. У одній з своїх найвідоміших робіт — «Апофеоз безпідставності (досвід адогматичного мислення)», філософ повставатиме проти нав’язування людині стереотипів суспільної свідомості та завзято відстоюватиме самодостатність життєвого світу вільної особистості.
Шестов вважатиме, що людина завжди шукає свободи і тільки у вільній творчості вона може відкрити нові грані буття, а також пізнати саму себе, почути і відчути свою справжню сутність. Але це дано далеко не всім, аджа ми надто залежні від чужої думки і нав’язаних нам пріоритетів. Він писатиме з цього приводу: «Набагато краще було б, якби кожна людина мала свої власні думки. На жаль, цього ніяк не можна домогтися!»
Париж — остання точка на життєвій карті філософа
У віці 42-х років, коли батько передасть Леву Шестову всі права на сімейний бізнес, філософ нарешті розповість батькам про свій шлюб та відкрито оселиться разом з дружиною та дітьми — спочатку у Фрайбурзі в Німеччині, потім у Коппі на березі Женевського озера, потім на острові Лемон, а потім — у Москві, з якої у 1918-му році, рятуючись від більшовиків, разом сім’єю бігтиме до Києва.
Життя у Києві не буде для чоловіка чужим (до цього він і так щорічно по кілька місяців проживав там, займаючись своєю фірмою). У сучасній українській столиці філософ влаштовується до київського університету, де викладатиме давньогрецьку філософію. Коли червона армія захопить Київ, а «клятий магазин» конфіскують більшовики, філософ з сім’єю назавжди покине місто над Дніпром.
Спочатку Шестови переїдуть до Ялти, пізніше вирушать до Стамбула, поживуть певний час в Генуї, Женеві і, нарешті, оселяться в Парижі. У Франції Шестов остаточно віддасться філософії — писатиме книги, викладатиме у Сорбонні, Берліні, Франкфурті, Празі, Амстердамі, Кракові, Єрусалимі. У 1938-му році видатний киянин захворіє на бронхіт та в тому ж році помре від туберкульозу в паризькій клініці Буало.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм , підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
