Після аналізу даних з відкритих джерел вдалося виявити чіткі тенденції щодо часу та місць в межах Києва, по яких найбільше завдавали ударів. Найінтенсивніші обстріли фіксувалися у березні 2022-го та травні 2023 року, а під вогнем найчастіше опинялися Шевченківський, Святошинський, Голосіївський райони — ці частини міста і досі залишаються серед головних цілей агресора.
За даними дослідників, найбільш руйнівним для Києва місяцем з початку повномасштабного вторгнення став березень 2022 року. Тоді, через інтенсивні бої під містом, кілька районів столиці опинилися під безпосереднім вогнем противника. 14 з 29-ти зафіксованих обстрілів здійснювалося з артилерійсько-мінометних засобів, що свідчило про ближній масований вогонь, типовий для прифронтових територій.
Ще одним піковим періодом по атаках на Київ став травень 2023-го року. Тоді протягом місяця російські війська здійснили 18 атак (іноді по кілька за добу), застосовуючи широкий спектр озброєння — крилаті та балістичні ракети (Кинджал, Іскандер, Калібр, Х-59/Х-69, Х-101 тощо). Також, саме в цей період розпочалося систематичне застосування ударних безпілотних літальних дронів-камікадзе типу «Shahed».
Починаючи з четвертого кварталу 2024-го року, характер атак на українську столицю змінився. Якщо раніше спостерігалися періодичні піки обстрілів із тривалими перервами, то тепер масовані повітряні удари відбуваються щомісяця з приблизно рівномірною частотою. Така інтенсивність нанесення бомбардувань свідчить про зміну тактики агресора та посилення вогневого тиску на місто.
З 2025-го року також особливо помітна оновлена, більш скоординована ворогом тактика комбінованих ударів, що включає хвилеподібні масовані атаки дронами-камікадзе, удари балістичними та крилатими ракетами. Така комбінація створює значне навантаження на систему протиповітряної оборони України та дає агресору змогу підвищити шанси її прориву, тим самим спричинити більше руйнувань.
Зокрема, у ніч на 17 червня 2025 року у Києві відбулася одна з наймасштабніших з початку року атак. Тоді столицю атакували одночасно з трьох різних напрямків різними видами озброєння. Незважаючи на те, що українська протиповітряна оборона збила більшість цілей, щонайменше 28 людей загинули, понад сотню дістали травми. У семи районах зафіксували пожежі і пошкодження будівель.
Згідно з аналізом, найбільше від обстрілів у Києві, потерпали Шевченківський, Святошинський, Солом’янський і Голосіївський райони. Вони систематично зазнають ракетних ударів через розміщення на їх території стратегічно важливих об’єктів — заводів «Антонов», «Артем», підприємств «Меридіан», «Більшовик» тощо, та мають значне стратегічне значення для міської інфраструктури міста.
Російські ракетні удари регулярно спрямовуються не лише по промислових центрах, а й по об’єктах, на яких, за думкою росіян, можуть розташовуватися елементи українських ВПС чи засоби протиповітрної оборони. До прикладу, однією з таких цілей, вони вважають аеропорт «Жуляни», що вже зазнавав неодноразових повітряних ударів. Крім того, систематичні атаки спрямовуються на енергетичну інфраструктуру міста.
Військовий експерт Денис Попович на своїй Facebook-сторінці поділився складеним ChatGPT розрахунком ймовірності влучань в одну конкретну будівлю у кожному з районів Києва, з урахуванням даних про кількість будівель, ефективність ППО, ймовірні пріоритети ворога, а також змодельваним штучним інтелектом рейтингом небезпечних районів столиці, найбільш вразливих до ракет і дронів.
«Отже, припустимо по Києву запущений 741 засіб ураження. Середня ефективність роботи ППО складає 82% (інформація, яку у кінці червня надавав Головком ЗСУ). Середню кількість будівель у Києві Chat оцінив у 150 тис. (можливо, враховувалися ще й МАФи). Середню кількість будівель у Києві, які можуть вважатись пріоритетними для обстрілу Chat оцінив у 500 (енергооб’єкти, аеропорти, військові частини).
Якщо по Києву буде запущено 741 засіб ураження (рівномірно розподілені), то ймовірність влучання в якусь зі 150 тис. будівель складає приблизно 0.089%. Відповідно, 0.99911 (майже одиниця), що не влучить. Одиниця — це 100%. Але відсоток влучання у пріоритетні будівлі за тих же умов складає 23%. При цьому, ймовірність, що якась ракета чи дрон прорветься і буде націлена на конкретну ціль складає ≈0.7666.
Окреме зауваження, якщо ваша будівля є пріорітетною, а якийсь дрон чи ракета прорвали оборону і спрямовані саме на вашу будівлю, то ймовірність влучання — майже одиниця. Середня кількість будівель у кожному районі визначена, як 10 тисяч. Найбільш небезпечний район — Шевченківський. На другому місці — Святошинський, на третьому — Солом’янський. Деснянський район — найбільш безпечний».
Всі дані СЕРЕДНІ! Лише кількість засобів повітряного нападу є точною, але наступного разу може полетіти й більше. Розрахунок зроблений з розважальною та інформаційною метою. Не використовуйте його як основу для ухвалення будь-яких ваших рішень, пов’язаних з Вашою безпекою. У разі повітряних тривог, користуйтесь укриттями.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
