Самогубства, зради, розстріли: життя дружин відомих диктаторів. Частина 1

Хто вони дружини відомих диктаторів? Заручниці чи співучасниці? А яка спіткала їх доля? Трагічна, чи Бог все таки дарував їм порятунок? На всі ці питання історія має різні відповіді.

Давайте пригадаємо дружин кровавих диктаторів та дізнаємося як склалося життя цих жінок після доленосних зустрічей з їх чоловіками.

Ракеле Муссоліні

Італійський диктатор Беніто Муссоліні був одружений двічі. Перша спроба на щасливе сімейне життя була невдалою. Чоловік прожив зі своєю першою дружиною Ідою Дальсер лише рік. Причини розлучення невідомі: всі папери знищили, а жінку помістили до психіатричної клініки, де вона й померла від крововиливу в мозок.

В 1915 році Беніто Муссоліні одружився вдруге. Обраницею майбутнього диктатора стала проста жінка Ракеле Гіді, яка до зустрічі з чоловіком працювала прибиральницею. Спільно вони прожили 30 років та народили п’ятеро дітей.

У Ракелі Муссоліні бачив «надійний тил» — зразкову дружину і домогосподарку. З цією роллю жінка справлялася на відмінно. Не зважаючи на постійну зміну коханок чоловіка, про яких вона точно знала, вдома на італійського політичного діяча завжди чекала віддана дружина.

Але все змінилося, коли диктатор зустрів Клару Петаччі — італійську аристократку, давню прихильницю диктатора. Вона з 14-ти років писала йому листи із освідченням у коханні.

Звернув він на неї увагу, коли в одне зі своїх полум’яних послань Клара вклала свою фотокартку. Краса цієї молодої особи настільки вразила Муссоліні, що чоловік зробив її постійною коханкою.

В 1945 році саме з Кларою Петаччі Муссоліні тікав до Швейцарії, але по дорозі вони були захоплені та вбиті.

Після краху режиму, Ракеле теж втікала, але була захоплена італійськими партизанами. Втім, через пару місяців її звільнили американці.

Пізніше жінка відкрила власний ресторан, написала книгу про життя з італійським вождем і отримала пенсію. Померла вона у віці 89 років.

Кармен Поло

Зі своєю дружиною іспанський вождь Франсіско Франко познайомився ще задовго до своєї політичної кар’єри. Кармен Поло походила зі знатної родини, входила до елітних кол, тоді як майбутній диктатор був звичайним майором.

Чоловікові настільки сподобалася дівчина, що він пообіцяв собі неодмінно зробити її своєю дружиною. Франко всілякими методами намагався привернути до себе увагу Кармен: залишав романтичні записки, осипав компліментами, дарував подарунки.

Сім’я дівчини не сприймала молодого чоловіка і досить холодно до нього відносилася. Родичі вважали, що одружившись на Кармен, бідний майор хоче розбагатіти. Але в дійсності ним і справді керували романтичні почуття. Незважаючи на позицію родини, в 1923 році молоді люди зіграли весілля.

З часом романтичні відносини стали рутинними. Їх союз набув рис партнерства та став більш формальним.

З роками йшла в гору і політична кар’єра Франко, в якій Кармен відігравала не останню роль. Жінка активно влізала в справи держави, звільняла та призначала міністрів, навіть робочі графіки чоловіка було суворо під її контролем.

Саме з подачі Кармен Поло іспанським жінкам було заборонено покидати своїх чоловіків, брати кредити, бути свідками в суді і навіть займатися наукою.

Визначальною її рисою була любов до головних уборів та прикрас з перлинами. Народ навіть прозвав її «Dona Collares» (Пані намисто) та піджартовував, що коли Кармен прокидалася, вона першою справою одягала на шию намисто з перл, а тоді аж приступала до інших справ.

Після смерті Франко, Кармен замкнулася в собі. Жінка рідко виходила зі своєї квартири, ні з ким не підтримувала стосунків, не цікавилася політикою. Пережила вона свого чоловіка на 12 років.

Єва Браун

З майбутнім фюрером нацистської Німеччини Єва Браун познайомилася, коли їй було 17 років. Молода дівчина працювала в фотоательє, куди випадково зайшов Адольф Гітлер.

Між ними відразу виникла взаємна симпатія. Майбутньому лідеру нацистів сподобалася зовнішність дівчини, а Єва буквально з першої зустрічі вирішила, що неодмінно має стати дружиною цього чоловіка.

Але в плани Гітлера подібні ідеї не входили. Він заявляв, що вже одружений і його дружиною є Німеччина. До того ж, перед тим як вступити у відносини з Браун, Гітлер доручив перевірити чи була Єва арійкою. Отримавши стверджувальну відповідь він продовжив з нею зустрічатися.

Незважаючи на спільні походи в кіно, оперу, поїздки на пікніки, приємні подарунки, Єва Браун ніколи не була присутньою на офіційних заходах і не була представлена широкому загалу.

Жінку дуже засмучували подібні рішення Гітлера. Ще більше Браун розчарувалася тоді, коли дізналася, що в житті Адольфа вона була не єдиною жінкою. Виявилося, що паралельно з залицяннями до Єви, чоловік ділив своє ліжко і з іншими таємними коханками. Не мирячись з цим, Браун двічі намагалася вчинити самогубство, але була врятована.

Коли Гітлер дізнався, що заради нього Єва вдалася до таких відчайдушних кроків, його ставлення до неї змінилося. Він почав піклуватися про неї, приділяв більше уваги, дарував квартири, прикраси, антикваріат.

Лише 1939 року жінці дозволили переїхати до квартири в рейхсканцелярії, яка примикала до бібліотеки фюрера. Але їх зустрічі, як і раніше, проходили в обстановці найсуворішої таємності.

В квітні 1945 року мрія Єви Браун здійснилася: за 36 годин до вчинення подвійного суїциду жінка стала офіційною дружиною Адольфа Гітлера.

Надія Алілуєва

Минуло майже 90 років від дня смерті Надії Сергіївни Алілуєвої, але досі не вщухають суперечки про те, як саме вона пішла з життя.

Самогубство чи вбивство? Якщо вбивство, то ким? Можливо, самим Сталіним – із ревнощів (нібито за роман із пасинком Яковом) або за те, що зв’язалася з його політичними супротивниками. Можливо, вбита не самим диктатором, а за його наказом.

Не зважаючи на трагічний для жінки кінець, історія їх кохання розпочиналася досить обнадійливо. Згідно з різними даними, спочатку Сталін дуже ніжно ставився до своєї молодої дружини. В своїх листах до неї він лагідно та мило звертався до неї «моя Татька».

Спогади сучасників свідчать — у цьому шлюбі справді було кохання і сильні почуття, але окрім цього був конфлікт двох характерів, який з кожним роком наростав. Розбіжності ставали все більш помітними, сварки ставали частішими, і, як припускалося, одна із таких сутичок могла стати останньою краплею для Надії.

7 листопада 1932 року на квартирі у Ворошилових радянські лідери відзначали 15-річчя революції. Сцена, яка відбулася між Йосипом і Надією, описувало чимало людей, проте всі по‑різному та з чужих слів.

Дружина Миколи Бухаріна, посилаючись на чоловіка, в книзі «Незабываемое» писала, що п’яний Сталін кинув в обличчя дружині недопалок і шкірку від апельсина. Та, не витримавши грубості, встала і пішла, не чекаючи кінця бенкету.

Натомість, внучка Сталіна Галина Джугашвілі від родичів чула, що радянський диктатор на очах Надії жваво розмовляв з якоюсь дівчиною, а коли Алілуєва, не витримавши, зробила йому зауваження, у відповідь вождь грубо вигукнув «Дура!». Після цього жінка вибігла з кімнати і поїхала додому.

Але незважаючи на той чи інакший розвиток подій на банкеті чи після нього, беззаперечним залишається одне: у ніч на 9 листопада 1932 року дружини Сталіна не стало. За найбільш поширеною версію, Надія Алілуєва вчинила самогубство, вистреливши собі в серце з пістолета «Вальтер».

Єлена Чаушеску

Дитинство та юність Єлени Чаушеску не передрікали їй якусь визначну роль в історії. Народилася дівчинка в простій селянській родині. В шкільні роки зацікавленості до навчання не проявляла, тож не дивно, що після закінчення кількох класів дівчина почала працювати.

Доленосним для Олени, хоч тоді так і не здавалося, став 1939 рік, коли дівчина познайомилася з молодим злодієм, який тільки вийшов з в’язниці. Ним був майбутній президент Румунії Ніколае Чаушеску. Молоді люди почали зустрічатися, а згодом побралися.

Після Другої світової війни Ніколае Чаушеску почав активно будувати свою політичну кар’єру, а Єлена всіляко підтримувала його, звісно, не забуваючи про себе.

Спочатку колишня лаборантка хімічного заводу стала керівником Національного інституту хімічних досліджень, згодом вона очолила Академію наук Румунії, а в 1980-му році амбітна жінка фактично стала другою людиною в своїй державі — стала першим віце-прем’єром країни.

Сімейний тандем Чаушесків був дуже злагодженим. Подружжя разом насаджували культ особистості в державі, вводили варварські закони стосовно населення, руйнували економіку своєї країни.

До прикладу, важко уявити, але у момент свого «правління», диктатор із дружиною вирішили, що їхні громадяни занадто багато їдять, і з метою економії їхній раціон мав бути скорочений на 10-15%.

Проте режим економії не поширювався на Чаушесків. Навпаки, вони жили у справжньому палаці. Інтер’єр особняку був оформлений у стилі Людовіків XIV та XV. У будинку були ванні кімнати із золотими кранами, винні льохи, басейни, кінотеатр і навіть оранжерея з екзотичними рослинами.

Народ Румунії довгими роками терпів знущання своїх «гарантів», але і воно має властивість закінчуватися. Невдоволення громадян достигло свого піку в грудні 1988 року, коли влада жорсткими методами подавила антикомуністичний мітинг.

Ніколае і Єлена залишилися без підтримки міністрів і потрапили до рук опозиції. Їх судив воєнний трибунал. 25 грудня подружжя було розстріляне.

Продовження за посиланням: