Росія полюбляла і досі полюбляє шантажувати інші країни газом. Україні країна-терорист не раз погрожувала перекрити вентиль на трубі і при всякій нагоді нагадувала нам про «практично дармове» блакитне паливо.
Проте чомусь сьогодні в москві ніколи не згадують, що колись росіяни готували свої щі саме на українському газові. Добували його львів’яни, а транспортувався він через українську столицю.
В 1914-му році в невеличкому селищі Дашава, яке в той час входило до складу Австро-Угорської імперії, виявили надзвичайно потужне родовище газу. Розпочався активний аналіз покладу, проте у зв’язку з початком Першої світової війни розробка видобутку була покладена на паузу.
В 1921-му році вже на території Польщі, але все в тій ж Дашаві, розпочала свою роботу перша газова свердловина. Згодом, протяжністю в 14 км, був споруджений газопровід «Дашава-Стрий», який з часом подовжили до Дрогобича. В 1929-му побудували газогін «Дашава-Львів».
Подальшу розбудову газових маршрутів продовжили в Радянському Союзі. Саме тоді і збудували та запустили в роботу перший магістральний газопровід «Дашава-Київ». Блакитне паливо вперше покинуло межі свого регіону і попрямувало до української столиці.
В наш час, газогін працює на користь суверенної та незалежної України. Найбільше горюча речовина зігріває жителів Київської, Житомирської та Тернопільської областей.
Читайте також: Отец транспорта и коммунальных услуг: кто подарил Киеву воду, газ и электричество?
Сьогодні видобуток власного газу це фактично синонім енергетичної незалежності країни. Але колись було зовсім не так…
На початку ХХ століття новина про віднайдення родовища з блакитним паливом, скоріше за все, засмутила людей.
По-перше, в побутовому плані він заважав селянам викопувати погріби. Старожили пригадували, що місцеві навіть побоювалися робити підвали, бо вони часто вибухали.
По-друге, поклади горючої речовини утруднювали створення бурових свердловин, тому розробка родовищ сприймалася неоднозначно.
Цінність газу почали розуміти вже тоді, коли Дашавське родовище стало територіально належати Польщі. В 1920-му році, опановуючи свої нові володіння, поляки почали шукати сіль, але знайшли дещо більш вагоміше.
Розуміючи цінність знайденого, відмовлятися від блакитного палива шукачі не стали і доволі швидко почали опановувати поклади.
Як зазначалося раніше, уже в 1924-му році запрацював газогін «Дашава-Стрий», який і надалі безупинно продовжувався.
В 1939-му році, коли Західна Україна стала частиною Радянського Союзу, родовище в Дашаві в черговий раз змінило своє громадянство, а разом з цим і власників.
Не втрачаючи часу, тодішня кремлівська влада якнайскоріше оцінила потуги нових приєднаних територій і виявила, що саме на українську республіку випадає 60% розвіданих запасів газу, а дашавські поклади є найпотужнішими.
Якнайшвидше розпочалося будівництво найбільшого на ті часи газопроводу Європи «Дашава-Київ». Грандіозна споруда перетнула 24 річки, 36 залізниць, 46 шосе та 139 боліт, а ще заради неї проклали 509,6 км труби.
І ось 17 листопада 1948 року відбувся запуск. В цей день кияни вперше сказали: «А у нас в квартирі газ».
На рік пропускна здатність газогону складала 2 млрд. куб. метрів. Здавалося б, що для української столиці забагато, проте з часом стане зрозумілим для чого були потрібні такі потужності.
Перш ніж доправити до будинків киян газ, помешкання потрібно було підготувати. Першочерговим завданням стало встановлення в квартирах містян газових плит.
Але де було їх взяти? На той момент, спеціалізованих підприємств по виробництву подібного обладнання не було, тому доводилося покладати подібні завдання на заводи з більш-менш схожим до продукування газового устаткування виробництвом.
Такими місцями стали Тульський комбайновий завод та Лисьвянський металургійний, хоча схожість технології виробництва комбайнів чи металургії з газовими плитами зрозуміти нелегко. З часом випуском газової апаратури зайнялися новостворені спеціалізовані заводи в Ужгороді та Львові.
Негайно отримати на своїй кухні газову новинку було неможливо. Модернізація була поступовою. Спочатку дотримувалися такого принципу: одна газова плита — одна квартира, дві газові конфорки — комунальна родина.
Першим офіційним столичним споживачем блакитного палива став так званий «будинок Мороза» розташований по вул. Льва Толстого, 11.
Читайте також: Выбираем газовую плиту на кухню: несколько важных подсказок
Як зазначалося вище, пропускна здатність побудованого в 1948-му році газогону була доволі великою. Київ точно не потребував такої кількості горючої речовини. Тоді для чого все це робилося?
Причиною такої потужності стали махінації, за якими, як не дивно, стояла москва. Саме за наказом кремлівської верхівки, при прокладанні газової магістралі будівельники використали ширші, ніж потрібні, за діаметром труби.
До певного часу цього не афішували і зайвих питань ніхто публічно не задавав. Будували поки будувалось.
15 серпня 1949 року, коли вийшла постанова «Про заходи щодо забезпечення будівництва першої черги газопроводу Дашава-Київ-Брянськ-Москва», все з’ясувалося. Газогін Дашава-Київ з самого початку тягнули з прицілом на москву.
В 1951-му році протяжність магістралі склала 1301 км і саме з тих пір росіяни почали обігрівати свої квартири та готувати російські щі на галицькому газі, який прямував до них через Київ.
У 1960-ті роки Україна була одним з найбільших експортерів блакитного палива. Окрім сучасної рф, відгалуженнями від Дашавського родовища газ прямував до Білорусі, Молдови, Румунії, Чехословаччини, в країни Балтії, Австрію, Болгарію, Угорщину.
За різними оцінками, в середньому тільки в росію та інші пострадянські країни з прикарпатських родовищ викачали близько 500 млрд. кубометрів газу. По нинішніх мірках споживання, такої кількості палива вистачило б на 17 років використання.
Читайте також: История киевского водопровода: деревянные трубы, пиявки и первые цены на воду
Починаючи з другої половини 1979-го року видобуток блакитного палива в Україні впав. Старі поклади газу поступово вичерпувалися, а нові ніхто не розвивав. Наслідком цього стала довготривала залежність від «дешевої горючої речовини» з рф.
Сьогодні Україна відновлює свої потужності. В майбутньому планується зростання видобутку газу в нашій державі та будівництво нових газопроводів. Очевидно, для досвідченого газогону «Дашава-Київ» знайдеться робота і в прийдешньому.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
