Днями громадськість сколихнуло рішення про реорганізацію головного кіноархіву країни Довженко-Центр, що фактично означає ліквідацію державного фільмофонду України. Набільш суперечливе у цьому те, що управління Довженко-Центром хочуть передати «Науковому центру кінематографії України», який має доволі сумнівну репутацію. Рішення про так звану реорганізацію видало Державне агентство України з питань кіно. Про те, чому подібна ініціатива є небезпечною для культурного фонду країни — читайте в матеріалі.
Насамперед, щоб розуміти всю глибину проблеми, яка може втілитися в реальність, слід знати ключові факти про значущість Довженко-Центру для України. Отож, перш за все, Довженко-Центр — це державний кіноархів, заснований ще в 1994 році, який і по сьогоднішній день є єдиним в нашій країні членом Міжнародної федерації кіноархівів.
У фонді зберігається більше 9000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіноматографу. Довженко-Центр об’єднує в собі одразу декілька важливих аспектів — це сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, кінокопіювальна лабораторія, Музей кіно, паперовий кіноархів та медіатека.
Також, згідно з законом, вихідні матеріали всіх українських стрічок, створених (у тому числі частково) державним коштом, надходять на довічне зберігання до Центру і будуть транслюватися вже для наступних поколінь. Колекція фільмів, яка знаходиться на зберіганні у фонді, є безцінною.
Тут також варто зауважити важливий аспект — в 1994 році, коли, власне, Президент видав указ про створення подібного об’єкта, основні сили були кинуті на пошук та збереження укрїнських кінострічок, які сьогодні на базі центру зберігаються в єдиному екземплярі. З часів фундації і по теперішній час Довженко-Центр займається зберіганням та популяризацією української культури поза межами країни, зокрема промоції українського кіно були в Каннах, Берліні, Порденоне та Парижі. У 2019 році був створений музей на фундаменті роботи центру.
Читайте також: Обереги та зґарди — як кияни оберігали душевний спокій. Частина ІІ
Фільмофонд Довженко-Центр
16 серпня стало відомо, що Держкіно підписали наказ «Про реорганізацію державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» та передачу повноважень до державної установи «Науковий центр кінематографії України».
Довідка: «Науковий центр кінематографії України» був створений в 2011 році, за часів призидента-втікача Віктора Януковича. Цю організацію називають фейковою, тому що ніяких дій за своєю сферою вона, власне, не виконує і немає на це відповідної компетенції, тож передавати у володіння до нього одну з найдинамічніших культурних інституцій України є, як мінімум, неправильно. Однак, якщо говорити прямо, таке рішення є вкрай абсурдним.
Простими словами, це означає, що всю колекцію фільмів, яка наразі зберігається в центрі, планували розділити по різних структурах, і це, своєю чергою, унеможливлює контроль за дотриманням всіх вимог зберігання фільмів. Як ми писали вище, у центрі Довженка є сучасне фільмосховище з функцією клімат-контролю, тому що більшість стрічок тут ще з минулого столліття.
Так, найстаріша плівка, що зберігається у Фільмофонді – це нітратна плівка 1909 року іноземного походження, а от найстаріший художній фільм українського радянського виробництва датується аж 1922 роком. Уявіть, що полотна Ван Гога, Пікассо чи Моне будуть зберігати в звичайному музеї десь на околицях Франції без належних умов — картини почнуть руйнуватися. Так само може відбутися і з колекцією стрічок. Наступний факт, що обурив людей — це фактичне звільнення працівників центру, оскільки вони більше не вважаються затребуваними.
Читайте також: Нерухомість у Львові – бюджетні та елітні райони міста; або де найчастіше купляють квартири.
Ситуація, яка склалася довкола Довженко-Центру, набрала оборотів — аж до того, що Асоціація європейських кіноархівів і сінематек звернулася до Володимира Зеленського з вимогою зберегти цілісність колекції Довженко-Центру. Також Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно звернувся до Кабміну та Держкіно щодо скасування наказу про реорганізацію.
Комітет висунув свої вимоги — зокрема, він наголосив, що центр має досить суперечливий організаційний статус.
“Юридично він є державним підприємством, яке на сьогодні поєднує непоєднувані у цьому конкретному випадку музейну (збереження архіву) і комерційну (надання майна в оренду) функції. Такий статус заважає державі дотувати Центр і допомагати створювати кращі умови для зберігання колекції”.
Тут важливо наголосити, що проблеми з фінансуванням справді були, але вирішувати їх способом “реорганізації”, звільненням працівників — досить сумнівний спосіб.
Водночас, Комітет наголосив, що потрібно забезпечити цілісність багатотисячної колекції кіноплівок, а не розділяти її на шматки і передавати різним установам на зберігання.
Читайте також: Електрокари — екоініціатива для столиці, яка покращить якість повітря
«Вечір на Івана Купала» (1968) — друга режисерська роботу видатного українського режисера Юрія Іллєнка. Один із фільмів, що зберігається у колекції фільмофонду
За роки свого існування Довженко-Центр став національним надбанням та зарекомендував себе, як престижну культурну інституцію. Колекція фільмофонду за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.
Логічно, що рішення Держкіно не тільки не прийняли, але й мають на меті скасувати задля збереження спадщини. Реорганізація центру у розумінні Держкіно нівелює досягнення, які за роки праці здобув Довженко, хоча в агенстві одразу почали виправдовуватись, наголошуючи, що про звільнення працівників та розділення колекції мова не йде.
Однак наразі картина, яку побачили українці, говорить про зворотнє, водночас завдяки осуду зі сторони громадськості наказ про реорганізацію, радше, не буде прийнятий. Додамо, що особливо підозріло виглядає такий жест від Держкіно в час повномасштабної війни, коли культурні надбання України як ніколи важливі та повинні поширюватися і поза її кордонами.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
