Києву уже понад 1500 років. Темі про «понаїхавших» не менше. Люди з різних кінців країни переїжджають до столиці за дипломом, славою, грошима, коханням, заради нових можливостей.
Приїжджі готові на багато чого того, на що не погодяться кияни. Вони можуть жити в квартирах з жахливими умовами, тулитися в гуртожитках, працювати набагато більше за невелику зарплату і економити на важливому. Розповідаємо про підкорення Києва українськими зірками, про труднощі, з якими їм доводилося стикатися, чи легко прийняло їх місто і чи правда, що кияни — сноби, які терпіти не можуть приїжджих.
Після приїзду до Києва зірка оселилася не в найблагополучнішому районі столиці, проте телеведуча зовсім не зважала на це. Зізнається, місто зустріло її з теплом і вже встигло стати для неї домом.
«Перша зустріч із Києвом у мене відбулася на вокзалі. Я вийшла з валізою і викликала таксі, адже можу собі дозволити один раз проїхатися. Вирушила дивитися місто. Воно здалося мені таким гарним! Помилувалася й поїхала в район, де мала проживати – ДВРЗ. Жила в гуртожитку від заводу «Арсен». Місто мене спочатку лякало своїми масштабами. До речі, Київ не всіх приймає! Але для мене він був дуже гостинним. Вдячна йому за це», — розповіла Леся Никитюк.
Читайте также: Безумные коллекции украинских звезд: что собирает Потап, Монатик и Дорофеева
Олександр Педан закохався у столицю з першого погляду і одразу зрозумів, що хоче тут оселитися. Спочатку було непросто: орендована квартира, тіснота, розлука з сім’єю, проте назад дороги не було, повертатися в рідний Хмельницький він не хотів. З часом усе налагодилося і зараз він вже з теплом в душі згадує той цікавий період свого життя.
«Вперше я познайомився з Києвом у 1999-му, коли ми з КВК-командою «Три товстуни» приїхали на виступ у Жовтневий палац. Тоді зрозумів, що це моє місто, і я хочу тут жити. Більше того, тоді нас поселили на Лівому березі, в Дарницькому районі. І, за збігом обставин, в тому ж районі через 10 років я купив свою першу квартиру.
Переїхав до Києва на постійне місце проживання в 2006 році. Було непросто. Ми, троє хлопців – дядя Жора, я і Сергій Стахов – знімали одну квартиру на всіх. За кілька років я взяв квартиру в кредит на Дарниці і перевіз до Києва дружину з донькою. Попри всі нюанси повертатися назад у рідний Хмельницький ніколи не хотів, мені завжди було дуже комфортно в Києві. З лівого на на правий берег я переїхав уже давно, однак Дарницький район досі залишається одним з улюблених місць у столиці. Можливо, тому що він пов’язаний із теплими спогадами – КВК, прогулянки з маленькою донькою», — розповів Олександр Педан.
Юрій Горбунов приїхав до Києва ще зовсім у юному віці і спочатку столиця зустріла його не надто приємно, проте цікавість і неперевершене почуття гумору актора вже тоді не дозволяли йому засумніватися у правильності свого вибору.
«У 17 років я приїхав до Києва вступати до театрального інституту. Це була моя перша пригода в столиці. На вокзалі ми з друзями відразу потрапили в смішну історію: до нас підійшли хлопці і сказали, що всі, хто приїжджають до Києва, повинні купити звичайні листівки. У кіосках вони продавалися за три копійки, а ми купили за три рублі. Але ще тоді я закохався в Київ без заперечень. І все, що відбувалося в Києві, я сприймав з великим інтересом і задоволенням. Як, власне, і сьогодні», — розказав Юрій Горбунов.
Читайте также: Технарь Олег Скрипка и физкультурник Потап: школы и вузы Киева, где учились знаменитости
Відомий музикант і фронтмен групи «Ріаnобой», згадав про свою маленьку «аферу» студентських років в богемному на той час барі «У Еріка» на вулиці Льва Толстого.
«Я вступив у Київський лінгвістичний університет в 1999 році. Як всім студентам пострадянського простору стипендії не вистачало ні на що, а хотілось мати кишенькові гроші. Єдине, що я вмів на пристойному рівні — грати на піаніно. Я весь час грав вдома, в інституті, на великій Естонії у актовому залі і також у двох панк-гуртах. Джазові кола, в яких я тоді обертався, допомогли мені час від часу також грати у богемному барі «У Еріка» на Льва Толстого. За вечір музикантам бар виставляв один бокал пива, далі треба було купляти — цього дозволити собі не міг, тому брав у рюкзак 2-3 пляшки пива з ларька й підливав собі та іншим весь вечір. Так тривало кілька місяців. Одного разу рюзкак впав на підлогу і всі 3 пляшки розбились, створивши велику калюжу пива. Афера була розкрита й більше мене грати до Еріка не запрошували…», — розказав Дмитро Шуров.
Десь у той час про його гру почув музикант Юра Хусточка та запросив на репетицію з молодим, але перпективним гуртом «Океан Ельзи».
Відомий музикант з гурту «ТНМК» Олег Фагот Михайлюта поділився історією про свою першу орендовану квартиру:
«Коли ми приїжджали у Київ, зазвичай знімали квартиру на багатьох. І от була така чергова двокімнатна хата, яку ми знімали всімох і жили по черзі. Коротше, сиджу я якось у студії і тут дзвонить Ярік гітарист, який був на хаті. Каже: «пацани, терміново приїжджайте, тому шо тут ввалився карний розшук з ордером на обшук, підозрюють нас у вбивстві!». Ми в шоці ломанулися всі зі студії додому. Карний розшук оцінив нас, посидів, подумав. Зрозуміло, бачать шось тут не те — хлопці музиканти, при чому тут вбивство. З’ясувалося, що людина, яка виписувала ордер, зробила помилочку і треба було обшукувати хату на два поверхи вище. Але паніку ми спіймали».
Підкорення столиці в актриси Інни Приходько почалося ще з київського метрополітену:
«Я дуже боялася натовпу людей, особливо в годину пік. І бувало залишалася перечекати натовп. Мені здавалося, що мене притиснуть, розчавлять таку маленьку. І в один день зважилася побороти свої страхи. Просто почала розштовхувати людей в різні боки, звільняючи простір навколо. І все, схема спрацювала, фобія зникла».
Читайте также: Звезды на карантине: Сумская не может улететь в Москву, Потап рвет зубы
Михайлу Поплавському, ректору Київського національного університету культури, ще будучи студентом 3 курсу вдалося заробити гроші на перший автомобіль «Жигулі».
«Будучи студентом-третьокурсником я купив машину – «Жигулі». Перший великий заробіток у столиці отримав ще на третьому курсі інституту. Тоді я очолював об’єднані студентські будівельні загони міста Києва в Тюменській області.
З тюменськими трестами ми дійшли такої згоди: якщо вони будуть задоволені роботою, то, крім офіційної зарплатні, мені віддячать ще й кожухами (на той час вони були надійним вкладанням коштів). Так от, я заробив сто модних на той час і дорогих (по 500 карбованців штука) кожухів. Якусь частину з них я продав у Києві, зрештою заробив «купу» грошей. Саме тоді в мене, студента-третьокурсника, з’явилася моя перша машина – «Жигулі 21-03» зеленого кольору. На той час я став видним «женихом» для студенток Інституту культури», — розказав Михайло Поплавський
Руслана Сторожук
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте также: Поплавський продавав кожухи, а у Фагота проводили обшу… […]
[…] Поплавський продавав кожухи, а у Фагота проводили обшу… […]