Київський велотрек, заснований у 1912 році, є одним з найстаріших велодромів в Європі. Протягом понад 100 років своєї історії, ця спортивна арена відігравала важливу роль у розвитку спорту в Україні.
Він був не лише місцем для тренувань велосипедистів, але й приймав важливі змагання, включаючи Олімпійські ігри 1980 року. Сьогодні Київський велотрек входить до ТОП-10 циклодромів в Європі разом із велодромами в Ерфурті (1885), Ерне Хілі (1891) та Мілані (1935).
Зачинателем будівництва однієї з першої спортивної споруди Києва був містянин Іван Біленко. Саме він у травні 1912 року звернувся до Губернського правління з проханням отримати дозвіл та реалізувати на незабудованій території Афанасіївського яру — колишньому сміттєзвалищі, де проживали безхатьки, велотрек із дерев’яним навісом.
Його ідея отримала позитивний відгук від міської влади, і він отримав зелене світло як від віцегубернатора, так і від тодішнього міського архітектора Олександра Кривошеєва. Згідно з резолюцією, Івану Біленку надали можливість реалізувати свій проєкт за певними умовами, серед яких обов’язкова наявність двох пожежних кранів, використання мідних трубок для електричного освітлення.
Завершилося будівництво велотреку через рік. Комплекс відкрили напередодні Спортивної Олімпіади, яка проходила з 20 по 28 серпня 1913 року в місті Київ.
Читайте також: «Верхом на байке»: история появления байкшеринга в Киеве
На початку XX століття київський велотрек слугував не лише виключно місцем для проведення спортивних подій, а й виконував роль своєрідного культурного центру для містян. Ініціатором проєкту на території циклодрому був облаштуваний кінотеатр під відкритим небом.
Для нього Біленько спорудив апаратну будку, завдяки їй і відбувалася демонстрація популярних на той час фільмів. Також на майданчику працював літній театр «Полярна зірка» та навіть був організований справжній оркестр. Все це створювало своєрідний культурно-спортивний комплекс, який приваблював мешканців та гостей міста.
За свою довготривалу історію київський велотрек пережив декілька реконструкцій. Перша велика реставрація відбулася після Другої світової війни, коли застаріле асфальтове покриття, пошкоджене війною, було замінене на більш сучасний бетонний шар.
Наступний великий ремонт відбувся у 1970-х роках, коли покриття велотреку, у ході підготовки до Олімпійських ігор у Москві та облаштування резервного треку, було замінене на дерев’яне. В процесі роботи була використано 200 кубічних метрів дороговартісної сибірської модрини. Подібне покриття дозволило збільшити показники швидкості на треці до 85 км/год.
Однак через десять років, ця доріжка стала непридатною. Такі атмосферні явища, як сонце, опади, замерзання, відтаювання зробили свою справу, тому в 1991 році на велотреці була здійснена ще одна реконструкція. Велодоріжки забетонували спеціальною сумішшю з полімерними домішками.
У 1998 році київський велотрек став пам’яткою історії та архітектури, але вже через 10 років об’єкт втратив охоронний статус і вважався непридатним для використання. У 2009 році спорудою вирішили пожертвувати та побудувати на його місці паркінг. Завдяки протесту громадян та розголосу в ЗМІ цей процес вдалося зупинити.
На той час, колись багатолюдний та розвинений велотрек перетворився в напівзруйновані та занедбані хащі. Місце заросло деревами, а стіни були понівечені малюнками. У 2014 році розпочалася нова історія велодрому, адже саме тоді міська влада під тиском суспільства почала процес реставрації цього важливого спортивного об’єкта.
Читайте також: 24 символа Киева от проекта мини-скульптур «Шукай!»
21 травня 2017 року відбулося урочисте відкриття оновленого велотреку, який, за словами Федерації велосипедного спорту України, визнаний одним з найкращих у Європі.
В процесі реконструкції споруди, відновили велосипедну доріжку, довжина якої складає 286 метрів, ширина на віражах — 8 метрів, а кут максимального нахилу — 38 градусів, облаштували трибуни з загальною вмісткістю близько тисячі глядачів, оновили бігову доріжку.
В ході реставрації відремонтували адміністративно-спортивну будівлю, де тепер розміщуються майстерні, бокси для зберігання техніки, медпункт та адміністрація. Цікаво, що рух на велотреку завжди здійснюється проти годинникової стрілки, щоб спортсмени могли краще сконцентруватися на своїй діяльності.
У 2016 році на стіні сусіднього з циклодромом будинком з’явився мурал зі зображенням велосипедиста. Створив картину канадський художник Еммануїл Джарус та зообразив на ній самого себе.
7 вересня 2019 року київський велотрек був відзначений у проєкті Юлії Бевзенко «Шукай», що розповідає історію Києва через бронзові мініскульптури. Фігура знаходиться по вулиці В’ячеслава Липинського, 15. Згідно з легендою, якщо її потерти, то неодмінно зможеш набрати швидкістю.
«Потреш мене — набереш швидкість».
«Rub me and you will gain speed».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
Цікава інфа — робіть більше таких
[…] виставки в Москві та Дарницького житлового масиву в Києві, проекти нової забудови Запоріжжя, житлового кварталу […]