Не даремно народна мудрість каже: «Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме». Немислимо, але сталося саме так, як говориться в прислів’ї.
Важко повірити, але сама природа стала на сторону добра і містичним чином почала допомагати нашим захисникам. До прикладу, коли окупанти захопили ЧАЕС, а загарбники почали окопуватися в «Рудому лісі», то підійняли в повітря смертоносний радіоактивний пил, яким в результаті самі і опромінилися.
Перебування росіян на ЧАЕС можна описати таким послідовним ланцюгом: «Прийшов, покопав, опромінився та помер», бо інакше пояснити їх безглузді дії ніяк не вдається.
В перший день повномасштабного вторгнення росії на територію України, російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію. Впродовж всього перебування окупаційних військ на території об’єкту загарбники проводили дії, які наближували світ до ядерної катастрофи.
До прикладу, вороги здійснювали переодичні ворожі обстріли ЧАЕС, в результаті одного з яких 9 березня 2022 року станція залишилася без електропостачання. Окрім цього, російські окупанти підпалювали сухостій у зоні відчуження навколо ЧАЕС, через що підвищивувся рівень радіаційного забруднення.
31 березня військові вирішили залишити Чорнобильську АЕС та її місто-супутник Славутич. Але якщо окупанти думали, що змогли безнаслідково для себе покинути небезпечний об’єкт, то вони дуже помилялися. Як говорить вже народний вислів: «Якщо окупанта можна вивести з ЧАЕС, то ЧАЕС з нього — ніяк».
Базування та риття окопів в радіоактивному «Рудому лісі», який вважається настільки небезпечним, що туди не пускають навіть працівників Чорнобильської АЕС, точно не пройде безслідно. Перспективи невтішні. За різними оцінками експертів, російські окупанти, які без спеціального захисту перебували в Рудому лісі Чорнобильської зони, заробили як мінімум другий ступінь променевої хвороби.
Ми можемо тільки констатувати той факт, що природа сама захистилася від загарбників радіацією. На ділянці лісу, де росіяни будували свої оборонні споруди, розкидані фрагменти опроміненої графітової кладки, ядерне паливо, яке є потужним джерелом альфа-випромінювання.
Точніше всі ці елементи, які «фонять», були закопані на глибині 40-80 см, чого достатньо, щоб затримати альфа-частинки, але солдати копали, звичайно, глибше. Усю це витягли, і самі ж постраждали.
Читайте також: «Антонов», взуттєва фабрика та ЗАЕС: як окупанти знищують об’єкти української інфраструктури
Річка Ірпінь не раз захищала Київ. В часи Русі вода неодноразово ставала перешкодою в планах половців та печенігів, які хотіли завоювати теперішню українську столицю. В роки Другої світової війни невеличка річка захищала Київ від німецьких військ. У відповідь на наступальну операцію нацистів по Ірпеню була створена перша лінія оборони, яка проходила від Дніпра до Білогородки.
Захистила річка Київ і в березні 2022-го. Тоді російська навала поклала перед собою першочергове завдання завоювати українську столицю. У відповідь на такі плани загарбників, наші військові шукали їм протидію.
Щоб не пропустити ворожу техніку та особовий склад росіян, були підірвані мости через Ірпінь, а ще пошкоджена дамба, яка дозволила воді з Київського водосховища потекти в долину річки Ірпінь.
Залита річка-рятувальниця не пропустила ворогів, які разом зі своїм металобрухтом опинилися перед її водами.
Читайте також: Захисниця Києва, яка сама гине: цікаві факти про річку Ірпінь
Під час Другої світової війни збройні сили нацистської Німеччини розробили стратегічну наступальну операцію «Барбаросса». Включала вона і різні варіанти обходу прип’ятських боліт, які точно стали б природніми перепонами на шляху в фашистів. Тоді командування розробило спеціальний план, при якому група армій «Центр» наступала північніше боліт, а група армій «Південь» – південніше.
Для росіян, які проривались на Київ у лютому-березні, болото теж стало на заваді наступу широким фронтом. Можливо, єдиним доцільним варіантом проходу через поліське болото слугували б понтонні переправи. Але одна справа прокласти переправу через річку, інша – протягнути її крізь кілометри території заболочених лісів. Військам довелося йти з різних напрямків по трасах.
До того ж, перепоною для руху танків слугувала і лісиста місцевість. Напередодні повномасштабного вторгнення військовий експерт Тарас Чмут допускав, що якщо росіяни підуть на Київ з Білорусі, то загарбники скористаються територією Чорнобильського заповідника.
«Тут лісиста місцевість, танки їздять дорогами, а тут їх не так багато. Є ще певні обмеження щодо мостів та шляхопроводів», – казав Тарас Чмут в інтерв’ю Радіо.Свобода. Загалом, такий сценарій справдився. Наступ російських сил на Київ відбувався дорогами з північно-західного напрямку, з боку Чорнобильської зони відчуження та Білорусі.
Читайте також: Не той важіль: аварійне приводнення Як-40 на болотах київських Осокорок
Сьогодні над північними регіонами України продовжує нависати загроза від повторного вторгнення з території Білорусі, тому питання укріплення рубежів стає ще більше актуальним.
Наша країна переживала м’яку зиму, яка створила ідеальні умови для захисту своєї Батьківщини. Навколо кордону України з РБ є милі вирвистих берегів річок, густий мул і залиті водою поля. Як зазначає військовий Віктор Рокун: «На своїй землі все допоможе відстояти її – ландшафт, безліч річок, які цього року вийшли з берегів».
До того ж в України є ще один корисний союзник — місцеві бобри, діяльність яких теж дуже допомагатиме в можливій обороні. Коли ці тварини будують свої дамби, зазвичай люди їх руйнують, але цього року вони не зробили такого через війну, тому зараз скрізь вода.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
