Всі ми знаємо історію української дівчини Анастасії Лісовської з невеличкого міста Рогатин Івано-Франківської області? Проте є ще одна землячка, доля якої аж ніяк не поступається життю дружини турецького султана.
Хоч вона і не підкорила серце османського керманича, проте їй вдалося закохати в себе найсправжнісінького принца. І незважаючи на те, що від казки про Попелюшку не залишилося щасливого кінця, українка Катерина Десницька навіки закарбувавала своє ім’я, як члена королівської родини та принцеси Сеулу в історії екзотичного Королівства Таїланд.
Батьки Катерини Десницької
Катерина Десницька народилася 1888-го року в багатодітній волинській родині голови Луцького окружного суду — Івана Степановича Десницького. Для обох її батьків цей шлюб був не першим, тому дівчинка мала доволі велику кількість зведених братів та сестер. Але найріднішим в прямому і переносному сенсі для неї був однокровний брат Іван, який, забігаючи наперед, після смерті батьків, став її надійною підтримкою та опорою.
Коли дівчинці виповнилося всього 2 роки, її мати вдруге овдовіла. Ймовірно, бажаючи залишити сумні спогади в Луцьку, Марія Іванівна вирішує продати все нажите майно та переїхати до Києва — міста, яке деякі дослідники життя Катерини Десницької називають її рідним. Причинами, ймовірно є надзвичайно позитивні відгуки дівчини про нинішню українську столицю.
Жінка неодноразово, особливо під час перебування на Далекому Сході, з ностальгією та великою любов’ю в листах до брата згадувала лісисті пагорби, затишні вулички та дніпровські краєвиди. Катерина надзвичайно сумувала за містом, яке встигло стати її домом.
Читайте також: Перша українка в Голівуді — акторка Анна Стен
Незважаючи на послідуючі непрості для родини часи, мати прагнула нероздільно та на рівних умовах забезпечити усіх дітей всім можливим, зокрема і освітою. До прикладу, Катерина закінчила найкращу в Києві Фундуклеївську жіночу гімназію, в якій в різні періоди навчали такі відомі жінки як: Анна Ахматова, Наталя Полонська-Василевська, Софія Русова тощо.
Згодом по закінченню закладу, дівчина вирішує переїхати до Санкт-Петербургу, де проходить курси медсестр при шпиталі імператриці Марії Федорівни. Цей досвід виявився дуже корисним в житті тоді ще доволі юної Катерини, адже з початком російсько-японської війни волинянка вирушає до Сибіру, де працює в польовому шпиталі.
Дівчина проявила себе неабияк героїчно на фронті. Вона навіть удостоїлася честі бути нагородженою Георгіївським хрестом за мужність і ще двома бойовими орденами російсько-японської війни 1905 року.
Король і королева Сіаму Рама V и Саована та принц Чакрабонгсе Буванафа
Повертаючись до Петербургу дівчина навіть не здогадувалася, що їде назустріч своєму коханню. Версій знайомства Катерини Десницької та принца Сеулу Чакрабонгсе Буванафа є декілька. Подейкують, що вперше молоді люди познайомилися на імператорському балі георгіївських кавалерів, який був організований в честь завершення війни, де Катерину до танцю запросив гвардійський гусар екзотичної зовнішності.
Проте існують думки, що Чакрабон і Катерина познайомилися значно раніше – на одному з неформальних вечорів в світському салоні мадам Храповицької. Підтвердженням цієї тези є опис події онукою Нарісою Чакрабонґсе. У своїй книжці «Катя і принц Сіаму» вона писала так:
«…він побачив, що господиня вітає пізню гостю — молоду дівчину з пишним рудим волоссям, що невпевнено стоїть на порозі… Виразність її сіро-голубих очей та стиль скромної гідності й сором’язливої впевненості вразили прямо в серце принца… Кожна нотка її юного голосу, кожен побіжний погляд її щирих очей і порух малих, проте вправних рук видавався неймовірно важливим для Чакрабонґсе.
Його звичайна стриманість тріщала, обмеження строгої дисципліни, які супроводжували його юність, ламалися, і він почувався раптово вільним, як божевільний, бо те, що сталося тоді з Чакрабонґсе, можна назвати божевільною закоханістю».
Читайте також: Засновниця американського кіноавангарду: киянка Майя Дерен
Принц був наполегливим у своїх залицяннях. Йому дуже сподобалася слов’янська красуня і він вирішив за будь-яку ціну домогтися її уваги. Чакрабонґсе ледь не щодня прагнув бачити Катерину.
Він приїжджав до неї на імператорській кареті, дарував дорогі коштовності та подарунки. До прикладу, одним з перших подарунків дівчині стала спеціально виготовлена для неї, всесвітньо відомим ювеліром Карлом Фаберже, сумочка, на якій були викарбувані її ініціали К.Д.
Коли особисто побачитися не вдавалося, чоловік буквально завалював жінку листами. «Моя найдорожча подруго серця Катю, невже ти не розумієш, що тобі не варто сумніватися у моїх почуттях? Мені не потрібно нічого, окрім тебе. Якщо ти погодишся жити зі мною, тоді усе буде чудесно, і ніщо не затінить нашої радості. Не може бути і мови про згасання моїх почуттів до тебе. Просто раніше я боявся просити стати моєю…»
Катя довгий час не піддавалася на залицяння принца. Незважаючи на взаємні почуття, вона досить довго відмовляла йому, вважала їх занадто різними і не вбачала з ним спільного майбутнього. Однак кохання все таки перемогло. Незважаючи на заборону батьків принца, молоді люди одружилися. Не завадило навіть рішення тата принца викреслити сина із заповіту, яке повністю перекреслило королівське майбутнє Чакрабонґсе.
Спочатку подружжя жило в Туреччині, потім в Єгипті, Сінгапурі, але згодом, не зважаючи на сімейні негаразди, чоловік привіз свою дружину до палацу Парускаван.
У 1908 році у подружжя народився син Чулу, який і розтопив закам’яніле серце матері Чакрабонґсе — Королеви Таїланду. Жінка дуже сильно любила свого онука: вимагала щоденних зустрічей з ним, дарувала йому подарунки та ласкаво називала «ноу» (мишка). А одного разу, жінка навіть попросила показати фотографію Катерини. Глянувши на портрет, королева сказала: «Яка гарна в неї усмішка!»
Але справжнє визнання та водночас прекрасний період спільного життя з принцем розпочався після смерті короля Рами V. Тоді престол під іменем Рами VI успадкував його старший син Вачіравуд.
Чоловік з розумінням поставився до сім’ї брата. Він офіційно оформив їх шлюб, визнав свого маленького племінника, повернув Чакробану його королівську долю та призначив керівником Військової академії і Генерального штабу сіамської армії, дав Катерині титул принцеси Сіаму вищого рангу під іменем На Пхітсанулок (за назвою провінції).
У 1911 році високоповажне подружжя навіть побувало в Києві з офіційним візитом.
Однак все в житті має свій кінець, і ця щаслива історія не виключення. Після 12-ти спільних років подружнього життя пара розлучилася. Причиною послужила зрада принца Чакрабонґсе з п’ятнадцятирічною тайською принцесою, яка до того ж доводилася йому родичкою.
В королівській родині Сіаму практикували багатожонство, і Чакрабонґсе просив Катерину змирити з місцевою традицією і прийняти його рішення. Проте жінка була непохитною в своєму прагненні. Вона вимагала розлучення, віддавши перевагу вільному життю і офіційним аліментам, з легкістю відмовившись від чималих утримань.
Але було і рішення, яке їй вже так просто не далось. Жінці довелося залишити свого сина Чулу в Сіамі, оскільки спадкоємця престолу не відпускали з матір’ю.
В 1919 році Катерина Десницька переїхала до свого рідного брата Івана в Китай, де згодом придбала будинок і вдруге вийшла заміж. Її обранцем став американський електрик Гарі Клінтон. Через японсько-китайські воєнні дії у 1930-х роках подружжя переїхало до Портленду (США). Але й цей шлюб не став успішним, подружжя розлучилося.
Читайте також: Знаменитые киевляне: актёр Аристарх Ливанов
Чула Чакрабон з дружиною Елізабет Хантер
Після Другої світової війни, Катерина переїхала до Франції. Незважаючи на втрату майже всього нажитого, жінка прожила насичене життя, в якому було місце і пригодам, і подорожам, і сміливим вчинкам. Померла Катерина Десницька 3 січня 1960 року від серцевого нападу у віці 73 років.
Існують дані, що її син Чула ніяк не міг зрозуміти вибору своєї матері та не хотів з нею спілкуватися. Проте, це неправда. В книзі «Катя і принц Сіаму», яку написала онука Десницької є чимало світлин, на яких волинянка усміхнено позує з своїм уже дорослим сином. Він здобув освіту в Кембриджському університеті, став істориком, активно досліджував родовід та своє українське коріння.
До речі, а чи знали ви, що в інстаграмі є сторінка Катерини Десницької, де принцеса Сіаму щедро ділиться історіями зі свого життя. Дописи створюють від її імені, тому ефект спілкування з історичною постаттю зберігається.
«Давно хотіла розповісти свою історію, та все не вистачало часу. Робота, війни, шалене кохання, проблеми в сім`ї, розлучення. Закрутилася. Нарешті я у рідному місті і зможу трішки перевести дух. Комусь відома як лучанка, хтось вважає мене киянкою. Ох, втомилася чути різні факти. Ну що ж, буду знайомити вас зі справжньою собою», – йдеться у першому дописі.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
