Найвища споруда України: київська телевежа

15:17  |  27.11.2020
Київська телевежа

Київська телевежа

В історичному місці Києва, на Сирці поряд з Лук’янівським меморіальним заповідником та Бабиним Яром, розташована телевежа, яку ще називають «Олівець».

Телевежа «Олівець»

Київська телевежа

Київська телевежа

Ще до Другої світової війни це була околиця міста, зараз же дві зупинки метро – і ви у центрі. Київська телевежа — це суцільнометалева просторова ґратована висотна споруда висотою 380 метрів побудована у 1968-1873 роки з метою трансляції радіо та телебачення. Це найвища решітчаста вільностояча конструкція світу та найвища споруда України.

Особливістю конструкції є те, що для монтажного з’єднання трубчатих елементів вежі не використовувалися болти чи заклепки.  Усі монтажні з’єднання виконані шляхом  електрозварювання. ЇЇ сконструювали співробітники Українського науково-дослідного інституту «Проектстальконструкція» у співробітництві з ученими Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона.  Виконання робіт по підйому здійснював трест «Укрмонтажмістобуд».

Зазирнемо трохи в історію. Будівля телецентру на вулиці Мельникова, у народі «Олівець», здається будиночком, зібраним із дитячого конструктора. Перший крок верхівки телевежі в піднебесся припав на квітень 1971 року.

Синхронно включились потужні домкрати, стрілка на шкалі повільно поповзла вгору, відраховуючи перші міліметри шляху вже готової сталевої конструкції вагою 1200 тон. Одночасно почали підтягуватись чотири гігантські «ноги» вагою 170 тон кожна, з’єднані шарнірно з баштою.

Вгорі підставку охопив сталевий «пояс» шириною 24 метри і з`єднувальні шарніри. Так від землі відірвалась та частина башти, яка стоїть зараз на відмітці 240 метрів. Київська телевежа продовжувала рости. Кожна секція, яка підставлялась знизу, мала довжину 8 метрів. Методом «піднарощування» вгору підняли і п’ять секцій антен, і шахти ліфта. Перший «крок» телевежі в небо дорівнював лише 90 сантиметрам. Крок за кроком вся 380-метрова конструкція пройшла цей шлях, добре вписавшись у київський пейзаж.

Читайте також: Минфин УССР и бобслейный трек: топ-10 заброшек Киева

Друга після Останкінської

Київська телевежа

Київська телевежа

Нарешті, в середині серпня 1973 року новонароджена Київська телевежа подала свій голос в ефірі та покрила сигналом величезну площу на відстань майже 100 кілометрів від Києва. Вона стала  другою в колишньому СРСР спорудою (після Останкінської), розрахованою на трансляцію п’яти телепрограм.

Читайте:  Век стоят: шесть самых старых памятников Киева

Сьогодні тут розташований цілий комплекс апаратури: передавачі аналогових і цифрових телеканалів, радіопередавачі верхнього УКХ діапазону та інше обладнання. В окремій кімнаті біля основи телевежі розташована апаратна – Центр контролю та управління радіо і телебаченням.

Це мозковий центр телевежі і концерну РРТ у цілому. Сюди стікаються всі вхідні та вихідні сигнали телерадіокомпаній, здійснюється розподіл сигналів і цілодобовий контроль їхньої якості. Адже телевежа становить інтерес з точки зору передачі сигналу на частоті ультракоротких хвиль і вище. Ці частоти поширюються прямолінійно, тільки у межах прямої видимості. Тобто чим вища антена, тим далі йде сигнал від неї і більше радіус зв’язку.

Крім теле- і радіомовлення, з вежі здійснюється прийом-передача сигналів радіорелейних ліній (величезні «прожектори» без скла – це і є антени радіорелейного зв’язку). Також вежа забезпечує міліцейський і митний зв’язок, Київенерго, ДАІ та багатьох інших відомств. Користувалися її послугами навіть таксисти. З телевежі здійснюється і передача даних бездротового Інтернету.

Цікаво, що безпосередньо під телевежею розташована так звана мертва зона, прямий сигнал туди не потрапляє, тільки відбиті, і щоб «подивитися телевізор», потрібно шукати місце, де антена «зловить» сигнал. Двічі на рік, як правило – в останній понеділок травня і серпня, на телевежі проходять загальні профілактичні роботи. Вони тривають з п’ятої ранку до другої дня.  Виявляється, при сильному вітрі верхівка телевежі розгойдується з боку в бік, відхиляючись до 3 метрів від повздовжньої осі, хитавиця трошки відчувається навіть у верхньому ярусі.

Читайте також: “Сталася лише одна аварія”: історія київського фунікулера

А от блискавки не становлять для вежі ніякої небезпеки, адже вона влаштована так, що грозовий розряд, потрапляючи у щоглу, стікає по ній у землю.

My-Kiev.com

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Метки:

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: