У Києві завершилося спорудження унікального пішохідно-прогулянкового мосту-хвилі, будівництво якого викликало жваве обговорення користувачів у соцмережах. В першу чергу, населення задалося питанням доцільності спорудження переправи, особливо під час війни, а ще відзначило незвичну форму новоспеченого мосту, прозвавши його «кличковим глистом».
«Ви вже прокинулись? Тоді є новина. Можна іти милуватися. Це — наш новий пішохідний міст. Вигляд — на Дніпро і наш прекрасний Київ», — з такими словами 24 травня 2024 року, у переддень Дня міста, звернувся до мешканців та гостей столиці очільник Кличко.
Здавалося б, відкриття спеціально підлаштовували під таку гарну дату, проте це не так. Спорудження мосту розпочалося ще у 2020 році, але через повномасштабне військове вторгнення значно затягнулося та на певний час було поставлене на паузу. Активізація проєкту відбулася тільки в жовтні 2022 року.
Проєкт пішохідного мосту розробляла організація ТОВ «Проєктні системи ЛТД», а будівельно-монтажні роботи виконула компанія ТОВ «Мостобуд». Архітектором проєкту став Андрій Миргородський, відомий як автор пішохідно-велосипедного мосту через Володимирський узвіз.
Читайте також: Маршрут на вихідні: Парк “Кіото”, міст “Кличка” та пиріжки від Клари
Міст, довжиною 164 метри і шириною 4 метри, представляє собою символічні хвилі, що відображають рух річки Дніпро. Конструкція має чотири опори, з яких дві розташовані прямо у протоці. За словами мера, переправа зручна для пересування людей з обмеженими можливостями і не заважає руху невеликих суден до затоки Оболонь.
Окрім цього, міст обладнаний унікальною підсвіткою. За проєктом, сталева «хвиля» постійно змінюватиме кольори. Наразі, у зв’язку з економією світла через через російські удари по енергетиці, підсвітку основної конструкції не вмикатимуть. Освітлення перил мосту забезпечуватиметься економними LED-лампами.
Разом з цим, на мосту також встановлені спеціальні датчики руху, які автоматично підраховуватимуть кількість людей на переправі. Коли на ній збереться потрібний показник, на «переході» вмикатиметься музика.
Майже 300 тонн металу для мосту виготовлялися на комбінаті «Азовсталь» у 2021-2022 роках і за словами директорки з комунікацій компанії SCM (System Capital Management) Наталії Ємченко, вивозили їх з підприємства «Група Метінвест» напередодні повномасштабного вторгнення.
Багато українців вважають, що цей міст став своєрідним меморіалом для легендарного меткомбінату та його героїчних захисників. «Для мене цей міст точно стане мостом між Києвом і Маріуполем. І символом деокупації міста Марії та відродження Азовсталі», — висловила сподівання Наталія Ємченко
«Ферми мосту вже збираються на підприємствах в Дніпрі та Житомирі. Адже металеві конструкції нашого мосту – це останнє, що встигли відлити на заводі «Азовсталь», та вивезти на безпечну територію з Маріуполя. Тому збудувати міст – для нас велика честь», — свого часу розповідав автор проєкту Андрій Миргородський.
Будівництво пішохідного мосту тривало з 2020 року і здійснювалося за кошти меценатів, зокрема Метрополії Великого Парижа, що виділила на зведення об’єкту близько 19,5 мільйонів гривень.
«Знайшлися меценати, які готові профінансувати будівництво мосту-хвилі. Наприклад, мерія Парижа дала цілеспрямовані кошти на будівництво нашого мосту-хвилі. Зараз також закінчуються переговори зі східно-азійською країною, яка виділяє на будівництво мосту серйозні кошти», — зазначав архітектор проєкту.
Вочевидь, переговори зі східно-азійською країною пройшли успішно, адже Київ отримав в якості благодійної допомоги 2.5 мільйони доларів від Тайваню на добудову пішохідного мосту з Оболонської набережної на острів Оболонський. Гроші Тайвань виділив у межах виконання меморандуму про порозуміння, який підписав з Києвом у липні 2023 року.
«Об’єднані зусилля Тайваня, Франції та інших країн із підтримки відбудови України підкреслюють важливість солідарності та співпраці всередині демократичної спільноти під час російсько-української війни», — йшлося у заяві тайванського відомства.
Експерт із транспортного моделювання та генеральний директор компанії А+С Україна Дмитро Беспалов для LIGA.Life пояснив, що «той факт, що гроші дали як грант — це добре, адже інвестиції запускають рух коштів на локальному рівні, що позитивно впливає на економіку: закупівля матеріалів, зарплатня робітникам. Це, безперечно, можна вітати».
Але водночас Беспалов вважає, що рекреаційний тип переміщень, таким яким є пішохідний міст, хоч і важливий, втім, не пріоритетний наразі для Києва, тому кошти, які надалися столиці, доцільніше було б витратити на інфраструктуру сталої міської мобільності.
«Якщо робити щось дійсно важливе для міста — не буде пафосного об’єкта, де можна розрізати червону стрічку. Буде якийсь регулярний проєкт. Так, він покращить, наприклад, життя 80 000 осіб, які швидше діставатимуться до роботи, але не залишиться якогось знаку, що ти це зробив», — іронічно підсумував Дмитро Беспалов.
Появу мосту жваво почали обговорювати і в соцмережах. Переважна більшість коментарів стосувалася доцільності його спорудження, особливо під час війни. «Навряд чи доцільно витрачати гроші платників податків під час війни на “таке одоробло”», «Іде війна, на фронті бракує снарядів, а в Києві мости будують», – обурювалися дописувачі.
Деякі юзери навіть присоромили Кличка за подібного роду піар та порадили йому замість «мостів-хвиль» зводити соціальне житло, а ще звернути увагу на комунальний безлад, забезпечення медзакладів ліками та інші не менш значущі потреби міста.
Не обійшлося й без народних назв новоспеченій споруді. «Цікаво, якщо велопішохідний міст в народі називається – скляний міст Кличка, то як в народі буде називатися міст на Оболоні?”, – запитала користувачка в Facebook. Відповіді не забарилися, серед варіантів: «кличковий глист», «верблюжий міст», «оболонські горки», «міст-глист».
Читайте також: Завдання з зірочкою: канатна дорога над Дніпром як повноцінний вид громадського транспорту Києва
На Оболонському острові, разом із спорудженням мосту, облаштували ділянки, призначені для організованого масового відпочинку населення. На території висадили нові рослини, зокрема декоративні яблуні, рожеву акацію, бузок, а також створили зони для дозвілля: дитячі та спортивні майданчики, зони для риболовлі та барбекю, а також пляжний простір.
Окрім цього, на острові обладнали медпункт та безкоштовні громадські вбиральні, що враховують потреби людей з інвалідністю. Більше того, для зручності відвідувачів та легкого пошуку доступних локацій на території парку встановили відповідні вказівники. Ще зробили пішохідні та велосипедні маршрути.
Попри всі закиди про те, що ані міст, ані зона відпочинку не потрібні, Віталій Кличко переконаний: «по великому рахунку, на сьогодні рекреаційні зони дуже потрібні людям, які понад рік живуть у стані постійного важкого стресу.
За цей період кияни провели понад місяць у укриттях під час обстрілів ворога. Й мають величезне психологічне навантаження. А такі місця відпочинку, де можна займатися спортом, йогою, поплавати, позагоряти вкрай необхідні. До того ж, ми робимо все, щоб Київ розвивався».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
