Льотчики з пістолетами, ранній підйом пасажирів, високий рівень обслуговування: життя забутого аеропорту «Київ»

10:31  |  19.04.2021
Аеропорт "Київ" в Броварах

Життя Броварського аеропорту «Київ» було, ймовірно, найкоротшим в історії цивільної авіації СРСР. Його історія мало кому відома і покрита білими плямами. Та все ж, у свої часи, він функціонував як основний аеропорт столиці УРСР, проводив екстремальні перші рейси з доволі високим сервісним рівнем обслуговування та ранніми підйомами пасажирів, а льотчики вимушені були літати з пістолетами. Давайте ж спробуємо разом прослідкувати історію аеропорту «Київ-Бровари».

«Летіти небезпечно»…

Вид на Броварський аеропорт

Вид на Броварський аеропорт, 1940 р.

До революції 1917-го року Київ був одним із центрів розвитку авіації в Російській імперії. Тому і аеродромів в місті та на його околицях було вдосталь, так як тоді в якості летовища був придатний практично будь-який майданчик відповідної довжини. Один з таких і з’явився поруч з Броварами в 1913 році.

До Києва перший рейс з Харкова був здійснений в травні 1924 року з посадкою в Полтаві і зайняв близько трьох з половиною годин. Доставив він до Києва керівництво авіаційної компанії «Укрповітряшлях» і журналістів. Всього на борту було 8 чоловік. Більше літак «Комета-2» тоді взяти не міг. В якості пілота виступав німецький льотчик Фат.

Цікаво, але напередодні першого рейсу Егон Фат після здійснення пробного технічного польоту до Києва, повідомив: «Злітно-посадкова смуга в Броварах не відповідає необхідним стандартам. Летіти небезпечно». Звіт німецького льотчика обговорювали на найвищому рівні. Списали на європейську педантичність. Вирішили: треба літати, народ чекає…

Читайте также: Прерванный полет: пять авиакатастроф над небом Харькова

І коні, і люди…

Літак К-4

Злітно-посадкові майданчики того часу складно порівнювати з сучасними. Часто вони розташовувалися на іподромі. Відлітає літак — і відразу розпочинаються скачки. Так тривало майже два роки. Поки 19 травня 1926 року не сталася трагедія. Пілот, який вилетів з Харкова до Києва побачив, що в системі стався витік масла. Вирішив повертатися. Ось тільки на «злітці» вже проходили перегони. Ухиляючись від коней, він спробував посадити літак поруч з полем. Але не зміг, залізний птах зачепив крилом землю, перекинувся і вилетів на трибуну. Глядачів, на щастя, там не було, але сам льотчик, механік і двоє пасажирів розбилися на смерть.

Читайте:  Как прошло крупнейшее мероприятие по практической психологии – PSY FORUM 2020

П’ять кілограм ручної поклажі і ранній підйом

Реклама в газеті, щоб залучити пасажирів

Реклама в газеті, щоб залучити пасажирів

Держава всілякими шляхами підтримувала інновацію. Літаки літали регулярно, практично без зривів розкладу. Пасажирам забезпечувався досить високий рівень сервісного обслуговування. За рахунок державного субсидування встановлювалися штучно занижені ціни в межах 55-60% собівартості.

Злітати з Харкова до Києва коштувало 45 рублів, а в Одесу — 60. Але на той час це все одно були космічні ціни. Дорога по тому ж маршруту в спальному вагоні поїзда обійшлася б в кілька разів дешевше. «Укрповітряшлях»  всіляко намагався конкурувати з залізничниками. Кожному, хто купив квиток, до парадного входу подавався автомобіль, який привозив пасажира відразу до трапу літака. Ніяких додаткових оглядів та реєстрацій в ті роки не було.

З обмежень — ручна поклажа не повинна була перевищувати вагу 5 кілограм, а ще, літак відлітав рано вранці, на самому світанку.

Читайте также: Туристический гид: история аэропорта «Борисполь»

Екстримальні польоти

Літак К-4 спільноти "Укрповітряшлях"

Літак К-4 спільноти «Укрповітряшлях»

Час перельоту просто фантастичний для тих років — 3,5-4 години. Велику роль відігравав напрямок вітру. Ризики — вимушена посадка, що траплялося досить часто. І якщо сам по собі такий факт не викликав надзвичайних хвилювань, то побоювання стати жертвою будь-якої банди здавалися цілком реальними. І правда, літак, який приземлився в полі, доволі часто ставав «лакомим виграшем» для грабіжників. Щоб хоч якось убезпечити пасажирів, в 1926 році було прийнято рішення видавати льотчикам пістолети.

Перші польоти були дійсно на межі екстриму. Тому і охочих купити квиток було вкрай мало. Літали в основному чиновники. Тому, перші результати подібної інновації були провальними. За чотири місяці виконали всього 62 рейси Харків — Київ та 31 — Харків — Одеса. Перевезли всього 280 пасажирів і 520 кг різних вантажів. Смішні цифри для теперішніх часів.

Покращені умови перельоту

Салон літака К-5

Салон літака К-5

Перелом же наступив в 1930 році, коли «Комети» були замінені на вітчизняні К-4 і К-5 конструктора Калініна, однак продовжували використовуватися й інші машини, наприклад ПС-35 Архангельського (на базі бомбардувальника СБ) і ПС-89 французького конструктора Лявіля.

Читайте:  Первый снег в апреле: самые снежные и самые жаркие зимы в истории Киева

К-5 був наймасовішим та вельми популярним літаком серед пасажирів та пілотів. Літак мав м’які зручні крісла, туалет, гардероб, вентиляцію, місцеве освітлення, багажне відділення. Пілоти цінували К-5 за хороший огляд з кабіни, простоту пілотування та стійкість в повітрі.  Правда, все ще не було бортпровідниць. Стюардеси в цивільній авіації з’являться лише в 1929 році, та й то в Америці. В СРСР ця професія стане актуальною вже після Другої світової, коли авіація буде реально конкурувати з усіма іншими видами транспорту.

Основний аеропорт столиці УРСР

К-5 Калініна

К-5 Калініна

В 1932 році в Києві розпочалося будівництво повноцінного громадянського аеродрому. Досі невідомо, чому побудувати аеропорт вирішили на базі майданчика в Броварах, а не в межах міста.

У 1934 році аеропорт реконструювали у зв’язку з переїздом до Києва столиці України. З 1935 року Броварський аеропорт функціонував як основний аеропорт столиці УРСР. Звідси літали рейси в Москву, Ленінград, Мінеральні Води. Територією Радянської України проходили маршрути, туди і назад: Київ-Бровари — Полтава; Київ-Бровари — Харків; Київ-Бровари — Одеса; Київ-Бровари — Запоріжжя; Київ-Бровари — Суми; Київ-Бровари — Дніпропетровськ; Київ-Бровари — Сталіно.

З 1939 року відкрився новий маршрут — в Львів-Луцьк-Рівне.

Читайте также: Без права на ошибку: как работают авиадиспетчеры аэропорта «Борисполь»

Операція по захопленню Броварського аеропорту

Літак ПС-89 над аеродромом Київ-Бровари, 1940 р.

Літак ПС-89 над аеродромом Київ-Бровари, 1940 р.

Використовувався аеродром у Броварах і у військових цілях. У 1935 році в ході відомих Київських маневрів була проведена велика авіадесантна операція по захопленню Броварського аеропорту. Вся операція була проведена менш, ніж за 2 години. Нажаль, у 1941 році РСЧА показала далеко не такі бойові навички.

У 1940 і до самого початку війни на аеродромі базувалася окрема 17 навчальна ескадрилья ЦПФ, яка готувала льотчиків і для бойових машин. А потім почалася війна …

25 червня 1941 року на аеропорт зробила наліт німецька авіація, в результаті чого був знищений аеропорт та інші будівлі і споруди. Під час війни німцями відновлені злітно-посадкові смуги, які дозволили їм розмістити свої сили на аеродромі. Так, в 1942 році сюди прилітав начальник Міністерства окупованих східних територій А. Розенберг. Після війни аеродром в Броварах відновлювати не стали.

Читайте:  В Украине зафиксировано 23 672 случая коронавирусной болезни COVID-19

Цікавий факт: «Київська кіностудія імені Довженка» знімала на аеродромі такі фільми, як «Винищувачі» (1939 року), а «Радянська Білорусь» і «Мосфільм» — «Будні» (1940 року).

Руслана Сторожук

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: