Для зручності закордонних гостей, які користуються послугами київського метрополітену, у свій час була розроблена його альтернативна схема. На ній, поруч зі звичними для нас назвами підземних зупинок, нанесені ще одні найменування.
Вони показують, що іноземні пасажири не завжди правильно інтерпретують «англомовний голос» українського столичного метро та чують зовсім не те, що місцеві жителі. До прикладу, станція метро «Сирець» для них звучить як «see rats», що перекладається на українську мову як «дивись, щури!».
Для іноземців, які користуються послугами українського столичного метрополітену, свого часу розробили його альтернативну карту. Спочатку вона створювалася як жарт, проте згодом мапа виявилася справді корисним винаходом для англомовних пасажирів, яким складно дається слов’янська вимова і які по-своєму інтерпретують назви станцій київської підземки.
На альтернативну карту поряд зі звичними для нас назвами, нанесені ще одні – англійською, які показують, що закордонні гості чують зовсім не те, що місцеві мешканці. Так, наприклад, станція метро «Святошин» звучить як «солодкий океан» (sweet ocean), «Лівобережна » — «покинути пивний край зараз» (leave a beer edge now), «Лук’янівська» — «look young if ska» (виглядати молодо).
Деякі назви взагалі можуть дезоорієнтувати та спантеличити. До прикладу, станція метро «Чернігівська» перекладається як «ура, коліно йде небо» (cheer knee go sky), станція «Дарниця» як «проклятий це є» (darn it’s a), «Лісова» — «оренда або чому» (lease or why), «Видубичі» — «ми стервозні» (we do bitchy) тощо.
Доволі цікаво сприймається на слух для іноземців назва станції київського метрополітену «Сирець». Для них вона звучить не як інакше, як «дивись, щурі!» (see rats), яких, до речі, і справді можна зустріти в столичній підземці. Зокрема, у 2020 році в Києві біля станції метро «Харківська» люди помітили величезну кількість гризунів.
«Вчора ввечері на тротуарі поруч із входом у підземний перехід до станції метро «Харківська» я помітила цілу зграю щурів різних розмірів, які бігали по тротуару, мабуть в пошуках їжі. Тут багато розкиданого сміття. Поруч розташовується стихійний ринок. Відходи тут практично не прибирають, чим сприяють розмноженню щурів. Вони абсолютно не бояться людей» – розповідала киянка.
А влітку 2024 року в київському телеграм-каналі «Київ Інфо» з’явився допис з цікавим підписом: «Київ… Метро… І «криси», як в себе вдома. Який шанс, що це Олімпійська? 99%?». На відео двоє щурів в запеклій боротьбі не можуть поділити здобутий «трофей». Гризуни боряться за шматок якогось матеріалу навіть не боячись і не звертаючи увагу на потяг, що прибуває на станцію.
Читайте також: Проблеми київського метро: що сталось і чи вдастся їх вирішити
Окрім випадкових каламбурів спотворених транслітеріцій, наведених вище, назви станцій київського метрополітену, за етимологією можна поділити на такі категорії:
хороніми (власні назви території, історичної місцевості, зокрема, району): «Святошин», «Нивки», «Хрещатик», «Шулявська», «Оболонь», «Деміївська», «Дарниця», «Голосіївська», «Кловська», «Васильківська», «Теремки», «Позняки», «Дорогожичі», «Лукʼянівська», «Печерська», «Видубичі», «Славутич», «Осокорки», «Червоний хутір».
урбаноніми (власні назви внутрішньоміських обʼєктів): «Академмістечко», «Політехнічний інститут», «Вокзальна», «Університет», «Театральна», «Арсенальна», «Контрактова площа», «Поштова площа», «Майдан Незалежності», «Площа Льва Толстого», «Олімпійська», «Палац Україна», «Виставковий центр», «Іподром», «Золоті ворота», «Палац спорту», «Дружби народів».
гідроніми (власні назви водних обʼєктів, річок): «Дніпро», «Гідропарк», «Лівобережна», «Почайна», «Либідська», «Сирець», «Вирлиця».
ойконіми (власні назви населених пунктів, зокрема, інших міст): «Житомирська», «Берестейська», «Чернігівська», «Харківська», «Бориспільська».
хрононіми (власні назви історичної події, свята): «Героїв Дніпра».
антропоніми (власні назви людей): «Тараса Шевченка».
дрімонім (власна назва лісових, кущових, садово-паркових насаджень): «Лісова».
Варто зауважити, що станції київського метро не носять назв культових місць, зокрема соборів або монастирів («Арсенальна», а не «Лавра» тощо). Це пов’язано з тим, що процес найменування в переважній більшості здійснювався в радянський період, коли релігійні теми були під суворою забороною.
Радянська влада прагнула зміцнити комуністичний дискурс в міському просторі та намагалась створити образ індустріального, а не золотоверхого Києва, тому назви станцій повинні були асоціююватися з великими міськими об’єктами або історичними районами. Але незважаючи на все це, місто зуміло зберегти свої історичні топоніми.
Читайте також: Бальний зал в метро, голодні бактерії, станції для лосів: цікаві факти про київський метрополітен
Окрім того, в Україні існує тенденція до зміни назв станцій метрополітену, здебільшого поштовхом до чого є певна подія. В 2015 році в державі розпочався процес «декомунізації» – переосмислення спадщини комуністичного режиму та вилучення елементів комуністичної ідеології з символічного простору країни. У рамках запланованих заходів були перейменовані такі станції:
18 травня 2023 року було оголошено про перейменування станцій метрополітену «Дружби народів» на станцію «Звіринецька» (історична назва місцевості), «Площа Льва Толстого» – на «Площу Українських Героїв», проєктну станцію метро «Проспект Правди» на станцію «Варшавська».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
