11 вересня 2024 року, у Києві, поблизу станції метро Либідська відбулося урочисте відкриття Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Пам’ятник у столичному сквері Миру символізує три трагічні етапи в історії киримли: анексію Криму Російською імперією у 1783 році, радянську депортацію у 1944 році та російську окупацію у 2014-му.
11 вересня 2024 року Президент України Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою Зеленською взяли участь у відкритті Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Разом із ними ушанували кримців президент Литви Гітанас Науседа, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня, очільник сенату Чехії Мілош Вистрчил тощо.
Також до заходу долучилися прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та інші високопосадовці разом з представниками громадськості. Символічно, що Меморіал встановлено у сквері Миру (поблизу станції метро Либідська), де ще до 2016 року стояв пам’ятник чекістам.
«Сьогодні ми стоїмо в особливому місці. Ще донедавна тут був сквер чекістів. І нікому з вас не потрібно окремо пояснювати, хто це. У ваших країнах знають і пам’ятають про їхні жахливі, абсолютно жахливі злочини. Злочини та діяння тоталітарної радянської системи загалом. Як убивали, як вони катували, як вчиняли насильницькі депортації.
Сьогодні на цьому місці ми відкриваємо меморіал на честь ушанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, геноциду кримських татар. І як символ того, що тирани й диктатори неодмінно програють. Ми відкриваємо меморіал у той час, коли історія знову повторюється, коли Крим знову став полем бою за свободу, за гідність і за право жити – жити на своїй землі», – сказав Володимир Зеленський.
Читайте також: Лиса гора, Співоче поле чи Биківнянські могили: де у Києві ховатимуть українських захисників
Початкова концепція Меморіалу була розроблена відомим кримськотатарським архітектором Ірфаном Гафаровичем Шемседіновим, а головним архітектором скульптури став Микола Семирог-Орлик. Саме до нього з проханням допомогти оновити проєкт свого покійного дідуся звернулася онука Шемседінова — Ельміра, надавши йому для цього всі необхідні матеріали.
На той момент про місце й спосіб реалізації задуму ще мова не йшла, адже спочатку важливо було адаптувати оригінальні начерки відповідно до сучасних вимог проектування. Оригінальний проєкт передбачав дві бетонні колони заввишки 13 метрів, які мали складати форму рук, звернених у молитві до Всевишнього.
Ці дві стели мали символізувати ключові трагічні моменти в історії кримськотатарського народу: анексію Кримського ханства Російською імперією у 1783 році та депортацію радянською владом кримських татар у 1944 році. Після смерті Шемседінова, у зв’язку з новою трагічною подією — окупацією Криму Росією у 2014 році — до Меморіалу вирішено було додати третю стелу.
На ній, акцентувавши увагу на тому, що остання окупація відбулася в період української незалежності, зобразили герб України. Семирог-Орлик підкреслив, що його метою було зберегти оригінальну ідею Шемседінова і лише покращити її в умовах сучасності. До того ж, до проєкту долучився кримськотатарський художник Рустем Скибін, який до плит запропонував додати мармурову чашу, що виступила б символом пам’яті.
Читайте також: Метал з комбінату «Азовсталь», гроші з Парижу та Тайваню: міст-хвиля на Оболонський острів — done ✅
За адаптованим проєктом, Меморіал, присвячений жертвам кримськотатарського народу, складається з трьох долонь, що нібито тягнуться до неба, символізуючи молитовний жест із проханням до Всевишнього про допомогу, захист та справедливість. У центрі між долонями знаходиться скульптура чаші з кипарисом, що символізує глибокий смуток і скорботу.
Підстава чаші нагадує дім, прикрашений рослинними орнаментами, що втілює культуру і традиції кримськотатарського народу. На стінах у формі долонь встановлені прямокутні елементи, що нагадують вантажні вагони — символ депортації кримських татар. На них вигравірувані старі кримські топоніми міст і селищ, з яких було насильно переміщено людей, ще до того, як радянська влада перейменувала ці населені пункти.
Три стели символізують три найтрагічніші моменти в історії кримськотатарського народу: анексію Криму Російською імперією в 1783 році, радянську депортацію в 1944 році та російську окупацію півострова в 2014 році. Ці елементи не лише вказують на геноцид, який пережив народ, а й передають надію на майбутнє відродження та процвітання на рідній землі, звільненій від загарбників.
Також центральний елемент композиції — це контур півострова Крим. «Це символ нашої єдності і рішучості відновити справедливість. Це так важливо. І ми бачимо, як російська окупація знову принесла горе в Крим… Це символ незламної волі. Він нагадує нам про три трагічні етапи в історії кримськотатарського народу: анексію Криму Російською імперією у 1783 році, депортацію у 1944 році та окупацію у 2014-му».
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
