Як поставити розетку самостійно: покроковий алгоритм

12:27  |  16.01.2023
Монтаж розетки, Київ
Новини компаній

Інформації про те, як поставити розетку самостійно, в Інтернеті купа. Багато хто, читаючи її поверхнево, йде робити ремонт і в кращому разі ламає проводку в будинку, в гіршому — отримує травми від удару струмом. Це свідчить про те, що питання потребує ретельного вивчення.

Насправді, монтаж розетки — процедура не настільки складна і може бути виконана самостійно, без надання послуг електрика. Однак необхідно дотримуватися певних правил і вимог, щоб новий електроприлад не став джерелом небезпеки.

Основні види розеток

У будь-якої розетки, як, зрештою, і в електроприладу, існує конкретний термін експлуатації. Якщо після його закінчення не замінити розетку на нову, це може стати причиною короткого замикання або навіть травм від ударів струмом. При цьому слід не тільки знати, як правильно поставити розетку, а й яким технічним вимогам має відповідати прилад, що знову встановлюється в будинку.

У продажу ви побачите велику кількість всіляких пристроїв для використання в побутових електромережах. Це вироби, виготовлені з різних матеріалів, з різноманітним дизайном і різним ступенем захисту. Способи їх монтажу в домашню електричну мережу теж відрізняються.

Якщо говорити саме про спосіб монтажу, то розрізняють такі варіанти:

  1. Накладні. Вони більше підходять для дерев’яних будівель, тому що дерево — матеріал пожежонебезпечний, тому не варто посилювати цей фактор, вставляючи в легкозаймисті стіни ще й електроприлади. Накладна розетка влаштована так, що її корпус кріпиться до поверхні стіни, а всередині в ньому розміщені всі затискачі та контакти. Дроти до такої розетки теж підводять прямо по стіні (не ховають усередину) і лише маскують спеціальним коробом. Основні види розеток
  2. Вбудовувані. Підходять для монтажу в стіни з цегли, бетону, гіпсокартону. Як правильно поставити розетку в стіну? Спочатку підготувати місце, тобто, зробити поглиблення такого ж розміру, як і встановлюваний електроприлад. Далі в цю виїмку поміщається стакан-підрозетник, що грає роль кріпильної основи. Розетка встановлюється всередині склянки, анітрохи не виступаючи за лінію стіни. Зверху кріпиться лише зовнішня накладка. Якщо на стінах є якесь облицювання (декоративні панелі або гіпсокартон), то дроти до розеток прокладають прямо під ним. Якщо нічого такого немає, то в стіні прокладають штроби (канали), які, після укладання в них проводів, замазують будівельним матеріалом (шпаклівкою або штукатуркою), після чого поверхню стіни акуратно вирівнюють.

За типом приєднання проводів розетки теж можуть відрізнятися. Існують такі варіанти:

  1. Гвинтові. У них всередині встановлені гвинти, закручуючи які, ви і притискаєте електропроводи до клем.
  2. Пружинні. Тут гвинтів немає, а для щільного з’єднання проводів з клемами використовуються спеціальні затискачі пружинного типу.

За кількістю контактів пристрої бувають 2-х і 3-х контактні. Із цим теж слід розібратися, коли у вас виникає необхідність поставити розетку. Якщо в будинку або квартирі двожильна проводка (тобто фаза і нуль), то вам потрібна 2-х контактна розетка. А якщо є ще й дріт заземлення, то знадобиться 3-х контактний пристрій. Цей варіант бажано використовувати, коли йдеться про складну техніку на кшталт пральної машини або комп’ютера.

Пам’ятайте про те, що для розеток існують обмеження щодо потужності приладів, які ви збираєтеся підключати. При цьому є стандартні значення (220 вольт і 16 ампер), а є прилади, для яких підходять лише 3-х контактні розетки, розраховані на 380 вольт і 32 ампера. Це, наприклад, кухонні плити. Коли потрібно поставити розетку в приміщенні з підвищеною вологістю (ванна, туалет, балкон, кухня), обирайте спеціальні пристрої із захистом від потрапляння води.

Крім того, існують моделі, в яких місце вставляння штекера блокується спеціальною кришкою, утримуваною пружиною (це придумано для захисту від дітей). Сучасна новинка — «розумна розетка» з вбудованим таймером і реле. У разі перегріву пристрій виштовхує вилку назовні.

Наймодніша фішка — розетки, якими можна керувати віддалено (вмикати і вимикати) через блютуз або через Інтернет.

Конструкція та складові елементи розеток

Класична модель влаштована досить просто. Тому й під’єднати таку розетку нескладно, однак попередньо слід все ж розібратися в її конструкції.

Електроприлад містить у собі такі елементи:

  1. Основа (на якій тримаються практично всі складові частини розетки).
  2. Деталі, які є провідниками електричного струму, тобто контакти і затискачі.
  3. Декоративна зовнішня накладка.

З погляду термінів служби та пожежної безпеки кращими є моделі, виготовлені з кераміки. Але пам’ятайте, що це дуже крихкий матеріал, тому під час встановлення слід проявити велику обережність.

Пластик — більш поширений матеріал, який використовується для виготовлення зовнішніх кришок. Вони не такі довговічні, зате обходяться дешевше. На виробництво електропровідних елементів йде бронза, латунь, різні сплави міді. З них виходять надійні контакти, які не бояться іржі та корозії.

12 кроків встановлення розетки

Усе необхідне можна купити в будь-якому магазині будівельного приладдя. А за часом робота займе не більше 30 хвилин.

1. Приготуйте необхідні інструменти та матеріали.

Незалежно від того, встановлюєте ви розетку в новій квартирі чи просто виконуєте заміну старих електроприладів, набір інструментів і матеріалів знадобиться однаковий:

  • 2-х або 3-х контактна розетка (відповідно до того, чи є у вас у проводці заземлення);
  • підрозетник (монтажний стакан) потрібного розміру і підібраний до вашого типу стін;
  • тестер для визначення дроту фази;
  • дві викрутки (плоска і хрестова);
  • гострий ніж (дроти перед монтажем необхідно буде зачистити);
  • кусачки (щоб відрізати дріт потрібної довжини);
  • якщо стіна суцільна, то потрібен матеріал для закріплення монтажної коробки (підійде гіпс або алебастр).

2. Зніміть кришку старої розетки.

Цей пункт необхідний лише в тому разі, якщо вам потрібно поставити нову розетку замість старої. Якщо ні, то ця дія не знадобиться.

Щоб зняти зовнішню кришку, слід розкрутити гвинт, що утримує її, розташований у самому центрі. Не користуйтеся викруткою без ізоляції на ручці, це небезпечно.

Будьте дуже обережні, не торкайтеся викруткою до контактів електроприладу, щоб не отримати удар струмом.

3. Перевірте дроти.

Тепер потрібно визначити, скільки проводів іде до розетки, два чи три. Останній варіант використовується в нових будинках і квартирах, а раніше здебільшого практикувалося під’єднання двох дротів (фаза і нуль).

Розібратися, де нуль, а де фаза, можна за допомогою викрутки-індикатора або орієнтуватися за кольором дротів. Як користуватися викруткою? Тримати її тільки за ручку. Зверху неї є металевий кружок — на нього слід поставити великий палець. Тепер доторкніться вістрям викрутки до кожного з контактів. На фазі загориться лампочка індикатора, а на нулі — ні.

Якщо необхідно поставити 3-х контактну розетку, то уважно за кольором правильно визначте маркування проводів, щоб не наплутати з підключенням:

  • земля (PE або Protective Earth) — жовто-зелений або жовтий;
  • нуль (N або Null) — синій;
  • фаза (L або Lead) — коричневий, червоний або білий.

4. Вимкніть електрику.

Подачу електрики в приміщення слід відключити. Рубильник знаходиться в загальному щиті на сходовому майданчику або всередині квартири. Там є спеціальні перемикачі, які потрібно поставити в нижнє положення (значок «одиниця» — перевести в «нуль»). На вимикачах-автоматах може і не бути маркувань, тому обов’язково перевірте, чи вдалося відключити струм.

Якщо на вашому щиті (всередині квартири) кілька перемикачів, то достатньо знайти ті, що відповідають за розетки, і вимкнути їх. Це убезпечить вас на час проведення робіт, і плюс ви зможете виконати все з нормальним освітленням.

5. Демонтуйте стару розетку.

Знову ж таки, якщо не йдеться про заміну старих електроприладів, а вам потрібно поставити нову розетку у квартирі або будинку, то цей пункт слід пропустити.

Перевірте знову, чи вийшло відключити напругу. Викрутка-індикатор (пам’ятаєте, великий палець — на металевому кружку рукоятки) не повинна реагувати на жоден із контактів розетки.

Далі злегка розкрутіть затискачі на контактах і від’єднайте дроти. Тепер можна витягнути корпус розетки з підрозетника, заздалегідь вивернувши кріпильні розподільні гвинти (все це виконати за допомогою викрутки).

6. Встановіть монтажну коробку.

Майте на увазі, що монтажні коробки радянського зразка ширші за сучасні розетки, тому підрозетник доведеться замінити (щоб розетка з нього потім не вивалювалася в процесі використання).

Звільніть стіну від старої коробки, приберіть із заглиблення, що відкрилося, пил, залишки штукатурки. Перевірте, як вписується новий підрозетник у цей отвір. Можливо, вам потрібно поставити подвійну розетку або розетку з вимикачем — тоді відкоригуйте розмір заглиблення. Пам’ятайте, що коробка не повинна випирати зі стіни.

У випадку з гіпсокартонними стінами досить пропустити дріт крізь підрозетник, а потім гвинтами кріпильних розпірок жорстко його зафіксувати.

Якщо стіни суцільні, то підготуйте розчин (вода плюс алебастр або гіпс). Консистенція — густа кашка. Тепер стіну потрібно зволожити (простою водою), покласти в поглиблення деяку кількість суміші, пропустити дріт крізь коробку і встановити її в стіні. Акуратно вирівняти поверхню навколо розетки, не залишивши щілин, і дати просохнути.

7. Зачистити дроти.

Зайвий кабель обрізається кусачками. Достатньо, щоб зі стіни виступав шматок 5-7 см. А для зачистки вистачить 5-10 мм (зовнішнє обплетення знімається, і зачищається кожен дріт).

8. Підключіть розетку.

За відсутності заземлення дроти підключаються як завгодно, там і позначень може не бути. Але взагалі правила наказують розташовувати фазу праворуч.

Коли є заземлення, то не особливо важливо, як підключати інші два дроти. І все ж краще фазу прикрутити на контакт L, а нуль — на той, що позначений буквою N.

Важливо! Контакт для заземлення позначений ⏚ або РЕ. За відсутності маркувань «земля» під’єднується в центрі розетки до контакту, який йде вглиб до своєрідних вусиків.

Звільніть від кришки нову розетку, яку збираєтеся поставити. Злегка відкрутіть гвинти контактів, вставте дроти (кожен на своє місце) і міцно затисніть. Перевірте, щоб до контакту не прилягала ізоляція, а лише зачищена ділянка проводки.

9. Закріпіть механізм.

Знову перевірте індикатором, чи правильно ви все підключили. Зайві дроти складіть у вигляді гармошки і помістіть пристрій у підрозетник.

Розетку потрібно поставити рівно, без перекосу, а потім затиснути кріпильні гвинти розпірок, щоб усе жорстко зафіксувати. Буває, що таких гвинтів не два, а більше (для надійності) — тоді загорніть їх усі.

10. Встановіть кришку.

Залишилося прикрутити верхню кришку. Для цього в центрі є гвинт. Бувають моделі з декоративною панеллю, тоді спочатку встановлюється вона, а потім — кришка.

11. Увімкніть електрику.

Тепер можна на щиті з рубильниками (на загальному майданчику або всередині квартири) перевести потрібні вимикачі у верхнє положення, щоб подати електрику.

12. Перевірте розетку.

Встановлення приладу виконано правильно, якщо після подачі напруги не вимкнулися автомати і не згасло світло в усьому будинку. І все ж не починайте користуватися розеткою, поки не проведете ще одну перевірку викруткою-індикатором.

Доторкніться нею до кожного з контактів. Якщо все зроблено правильно, то індикатор має реагувати лише на правий контакт, а на лівий і на вусики заземлення — ні.

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Метки:

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: