Втрачений Київ: якою була садиба Барбана

15:30  |  15.09.2022
Садиба Барбана

9 серпня 2021 року у столиці, попри протести активістів, забудовник почав руйнувати історичну садибу Олександра Барбана, датовану ХІХ століттям. Цегляний маєток, збудований у стилі ренесансу, став окрасою вулиці Обсерваторної. Попри обіцянки місцевої влади вберегти стару забудову Київ потроху позбувається архітектурної спадщини та того “історичного обличчя”, яке мало б передаватися з покоління в покоління. Сьогодні розповідаємо про зруйнований Київ, який вже не повернути в первісному вигляді — і садиба Барбана, на жаль, стала чудовим тому взірцем.

Цінність садиби Барбана

Вулиця Обсерваторна в Києві простягалася в Шевченківському районі міста, але більшість місцевих цю зону знають як Кудрявську гору. Таке найменування місцевість отримала завдяки своєму гористому ландшафту — ще за часів Київської Русі Обсерваторна була частиною щекавицьких пагорбів. 

Деякі історики навіть припускають, що літописна Щекавиця — це той самий пагорб, на якому стоїть обсерваторія, і начебто саме тут 912 року був похований київський князь Олег. Однак, повертаючись до теми, зауважимо, що Обсерваторну почали масово заселяти та забудовувати ще в 1845 році — такий попит на житло спричинило природне лихо, адже тоді на Київ зрушилася велика повінь, яка забрала життя десятків людей та знищила житло тисячі.

На сьогодні до найбільш знакових споруд на Обсерваторній відносять  астрономічну обсерваторію Київського національного університету імені Тараса Шевченка, гуртожиток Верховної Ради та частково знесений особняк Барбана. Ця будівля бачила революції, пережила дві Світові війни, але не змогла встояти перед столичними забудовниками, які на її місці плекають звести чергову непоказну багатоповерхівку. Власне, несвоєчасні дії влади і дозволили знести частину садиби. За цим процесом детально слідкувала активна громадськість, але проти будівельної техніки люди безсилі.

Читате також: Музейні дворики столиці — нові маршрути для вихідного дня

Історія садиби

Садибу Барбана звели у 1891 році — її зводили на замовлення титулярного радника Олександра Андрійовича Барбана. На жаль, детальної інформації про життя Олександра не збереглося, однак є дані про інших видатних людей та спільнот, які проживали у садибі в різні часи, зокрема це відоми провізор В’ячеслав Геращеневський. 

Чоловік володів аптекою на Хрещатику, яка мала попит у киян, також Геращенський обіймав посаду казначея Київського аптечного товариства, яке знаходилось під керівництвом Адама Марцинчика. 

«Іноземні виноградні вина, натуральні мінеральні води російські та закордонні, стерильні розчини для підшкірних впорскувань в ампулах із нормального Ієнського скла. Виготовлення різних дозованих пресованих пігулок на патентованій машині з електричним мотором», — так описували аптеку у тогочасних газетах Києва.

За радянської влади будинок Барбана віддали під приміщення дитячій соматичній лікарні. Проте найбільш відомим використанням мешканцями будинку стала редакція газети «Культура і життя» — її фундація відбулася у Харкові, а засновник Гнат Хоткевич переїхав до столиці й там продовжив свою видавничу справу. До слова, після проголошення Незалежності України газета “Культура і життя” стала офіційним друкованим органом Міністерства культури України.

Попри те, що будівля Барбана побачила багато трансформацій в Україні, вона не отримала охоронного статусу — у 2020 році садибу прирівнювали за цінністю до звичайного багатоповерхового будинку, збудованого за часів радянського режиму.

Читайте також: Від університетських застіль до Tinder: як у Києві знаходили чоловіків та дружин

Конфлікти між інституціями 

Згодом, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень запропонував внести будівлю до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини — таким чином будівлю вдалося б зберегти. Також в інституті вказали, що садиба є «рідкісним взірцем одноповерхового садибного будинку, який прикрашений вишуканим неокласичним декором — русти, лиштви, складний карниз. Цінна пам’ятка культурного надбання міста Києва». Однак, навіть за рекомендацією, Мінкульт не включив особняк Барбана до реєстру нерухомих пам’яток України. 

Тут слід зауважити, що вкрай дивні речі відбувалися між та Мінкультом, які радше нагадували перекидання відповідальності. Так, з початком демонтажних робіт міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що йому “соромно за столичну владу”, водночас Кличко наголосив, що саме Мінкульт не вніс садибу до Реєстру об’єктів культурної спадщини.

Так чи інакше, садибу Барбана за адресою вулиця Обсерваторна, 6 зруйнували, влада ж залишилась осторонь. Цікаво, що на цю суперечку відреагувала навіть Рада національної безпеки та оборони (РНБО), яка заявила про необхідність захисту садибу.

Читайте також: Скандальні туалети – 10 незвичних ініціатив у Львові. Частина 1

 «Крамалл Студіо»

Забудовник почав демонтаж

Забудовник почав демонтаж

ЖК, який планували звести на місці садиби

ЖК, який планували звести на місці садиби

Демонтаж будівлі на вулиці Обсерваторній 9 серпня розпочав забудовник, який на цьому місці прагне звести чергову багатоповерхівку. Через активістів та небайдужих киян будівельники відступили, але вже вночі проти 20 серпня 2021 року о 5:00 забудовник під прикриттям 30 тітушок пригнав будівельну техніку та зніс дворову частину садиби. Невідомо, на що розраховував забудовник, але такі дії спричинили гучний розголос у суспільстві і суперечки між владними інституціями. 

Зараз активісти, які захищають садибу Барбана, продовжують доглядати за збереженою частиною споруди, прикрашають її до свят та плекають надії про те, що врешті-решт у Києві не тільки перестануть руйнувати історичну спадщину, але почнуть довгий і клопіткий процес реставрації цінних архітектурних об’єктів.

Довідка: ТОВ «Крамалл Студіо» – українська архітектурна компанія, заснована у 1994 році як проектно-будівельна організація. З 2004 року і по сьогодні архітектурне проєктування є ключовим напрямком діяльності проєктного бюро.

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

  1. […] Читайте також: Втрачений Київ: якою була садиба Барбана […]

  2. […] Читайте також: Втрачений Київ: якою була садиба Барбана […]

  3. […] Читайте також: Втрачений Київ: якою була садиба Барбана […]

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: