Садиба Осипа Родіна: як столичний суд може зруйнувати історію заради нового ЖК

Архітектура стійка до змін, які відбуваються у світі, власне, вона і є втіленням всіх трансформацій, які пережило людство за роки революцій, війн, бунтів та повстань. Ошатні замки, храми в неоготичному стилі чи затишні садиби в історичному центрі Києва не тільки є частиною архітектурного ансамблю міста, але й несуть в собі історію цілих поколінь. Проте, якщо докласти зусиль цю історію можна зруйнувати. Сьогодні поговоримо про садибу Осипа Родіна, на місці якої дуже хочуть побудувати ЖК.

Селянський спадок

На вулиці був 1881 рік, Київ помалу оснащувався сучасними благами цивілізації, а мешканці приближніх сіл та околиць столиці почали пильніше приглядатися до можливості отримати житло в місті. Так вчинив і селянин Осип Родін, заощадивши потрібну суму Осип викупив ділянку землі на теперішній вулиці Олеся Гончара, 7. Тут новий власник вирішив побудувати собі маєток, архітектором став Володимир Ніколаєв. Його руці належить Національна Філармонія, будівля Київської картинної галереї, Будинок Спілки Письменників, Шоколадний будинок, Трапезна церква Києво-Печерської Лаври та інші.

За архітектурним проєктом двоповерхова садиба у стилі еклектики була збудована з цегли, як більшість тогочасних споруд. До слова, раніше на місці садиби розташовувався дерев’яний будинок із садом та господарськими будівлями. Маєток Родіна показав плавний перехід в модних тенденціях, замість дерева — цегла, замість мінімалізму — елементи модерну. 

За інформацією волонтерського осередку “Мапа Реновації” ця цегляна садиба є одним із двох (№71 та 77) збережених у цьому кварталі зразків забудови, яка збереглася з позаминулого століття. Родін після смерті передав дім у власність донькам — Надії Зелінській і Ганні Богорській. Однак, ті згодом продали будинок дворянину Казимиру-Альбіну Жубру.

Казимир був поляком, який переїхав у Київ та чесно працею здобув собі ім’я, працював Жубр в управлінні Південно-Західної залізниці. Зваживши все Надія та Ганна продали батькову садибу, жінки хвилювалися, щоб особняк втрапив у хороші руки, тож рішення далося нелегко. Жубр недовго тішився оселі, з приходом радянської влади садибу націоналізували більшовики.

Читайте також: Вініл, книги та музика: де провести вихідні у столиці 

Найменший театральний майданчик Києва

В 2003 році садиба отримала нежитловий статус, тут підприємцям дозволили орендувати приміщення під комерційну діяльність. Певний час у будинку розташувався Театр Історичного Портрета, заснований Ігорем Шведовим, художнім керівником, автором і виконавцем усіх вистав. Згодом садиба стала платформою і для наступного мистецького проєкту — «Вільна сцена» театру драми і комедії на Лівому березі, це був індивідуальний проєкт режисера Дмитра Богомазова. 

До слова, сцена відкрита тут у 2006 році стала найменшим театральним майданчиком Києва. Попри це, містянам нове місце припало до душі, затишний простір ряснів глядачами та акторами. “Вільна сцена” функціонувала на базі маєтку до 2014 році та зібрала чимало схвальних відгуків. Однак, у 2010 році з історичним будинком почали відбуватися дивні речі, судові позови та сумнівні компанії, які орендували тут приміщення призвели до скандальної репутації дому.

Читайте також: Скандал на Личаківській: як у Львові демонтували перший самобуд, за часів незалежної України

Судові скандали

У 2010 році фірма «Арікс» викупила сусідню ділянку з садибою — № 69, а у 2013 і 2015 роках — № 71. За результатами журналістських розслідувань кінцевим бенефіціарним власником фірми «Арікс» визначено Якова Басса, батька Дениса Басса та за сумісництвом колишнього заступника київського голови Леоніда Черновецького, який отримав не найкращу репутацію за часи свого керівництва Києвом. Мова йде не тільки про бабусь, яким Черновецький роздавав продуктові набори та, які стали його основним електоратом, але й про корупційні скандали, зокрема з нерухомістю.

Садиба Осипа Родіна також втрапила в скандал, річ у тому, що у 2012 році Мінкульт відмовив КМДА у запиті про надання садибі охоронного статусу, таке рішення винесли попри рекомендацію істориків. Потрібно зауважити, що ділянку на якій розташована садиба, вже давно вподобали забудовники, ще перед Євро–2012 велися розмови, щоб побудувати на її місці розкішний готель. Однак, готель так і не побудували, власники фірми “Арікс” не опустили руки й через допомогу громадської організації «Європейський закон і порядок» домоглись дозволу на будівництво ЖК «Franklin Concept House» на 18 поверхів.

Читайте також: Втрачений Київ: якою була садиба Барбана

У відповідь на це активісти “Мапи Реновації” у 2020 році колективно звернулися до депутатів КМДА, згодом ті все ж надали будинку статус щойно виявленої пам’ятки історії та архітектури. Обурені рішенням власники будівлі звернулися до суду, щоб оскаржити рішення, і на диво громадськості суд задовольнив прохання забудовників, тим самим дозволивши зруйнувати історичну садибу в центрі Києва.

Крім того, будинок Родіна вилучили з об’єктів щойно виявленої пам’ятки історії та архітектури. Одразу на другий день, після рішення на території маєтку почалися будівельні роботи. Сьогодні за збереження будинку Родіна борються кияни, які хочуть зберегти Старий Київ.

На жаль, подібна доля спіткала багато історичних споруд в Києві, земля в столиці щоразу стає дорожчою, як і ціни на нерухомість, тож охочих побудувати висотку, як і охочих придбати квартиру в центрі Києва — немало. Наразі за існування садиби у судовому порядку судяться активісти та небайдужі, однак власник та забудовник ігнорують на засідання, чим ускладнюють судовий процес.